Рішення № 62696905, 14.11.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10063/16-ц

Категорія 38

2/295/2717/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді - Полонця С.М.,

при секретарі с/з - Синюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва на право особистої власності та про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив та в остаточному варіанті просить суд визнати недійсним свідоцтво НОМЕР_1 на право особистої власності на домоволодіння від 13.02.1976 року, видане на підставі рішення виконкому Богунської районної Ради депутатів трудящих м. Житомира №53 від 04.02.1976 року на ? ідеальну долю домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_5, так як воно було тільки виписане, але ним не отримане, тому, що він помер ще в жовтні місяці 1973 року; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.09.1987 року на ? частину жилого будинку по АДРЕСА_1 належної померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, видане державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори Фещенко А.С. на ім»я позивача і його сестер та зареєстроване в реєстрі за №2-4183; визнати за позивачем право власності на ? частку із ? частки спадкового майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування, яка належала його померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року батькові ОСОБА_6 і знаходилась в його користуванні. При цьому посилається на те, що правовстановлюючий документ на нерухоме майно, а саме свідоцтво НОМЕР_1 на право особистої власності на домоволодіння від 13.02.1976 року було видано на ім»я його батька вже після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року з порушенням вимог закону, а тому вказане свідоцтво та видане на його підставі свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.09.1987 року є недійсними. Оскільки позивачем прийнято спадщину після смерті батька він набув право власності на спадкове майно.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_4, в судове засідання повторно не з»явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином за адресою реєстрації її місця проживання.

В судове засідання представник відповідача Житомирської міської ради не з»явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.100, 101 ЦК УРСР, чинних на час виникнення спірних правовідносин, в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. В особистій власності громадянина може бути один жилий будинок (або частина його). У подружжя, яке проживає спільно, та його неповнолітніх дітей може бути тільки один жилий будинок (або частина його), що належить на праві особистої власності одному з них або є в їх спільній власності.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 на право особистої власності на домоволодіння від 13.02.1976 року, виданого Богунським районним відділом комунального господарства, ? ідеальна доля домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_8 на праві особистої власності. Це домоволодіння в цілому складається з одного жилого будинку.

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 на право особистої власності на домоволодіння від 13.02.1976 року, виданого Богунським районним відділом комунального господарства м. Житомира, ? ідеальна доля домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_9 на праві особистої власності. Це домоволодіння в цілому складається з одного жилого будинку.

Вказані свідоцтва видані на підставі рішення виконкому Богунської районної ради депутатів трудящих м. Житомира №53 від 04.02.1976 року.

Батько позивача - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.1987 року, виданого державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори Фещенко А.С. та зареєстрованого в реєстрі за №2-4183 спадкоємцями майна ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року є в ? частці його діти: ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_11. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з ? частини жилого будинку по АДРЕСА_1 належної померлому на підставі свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, виданого Богнуським відділом комунального господарства м. Житомира 13.02.1976 року за НОМЕР_1, зареєстрованого в Житомирському бюро технічної інвентаризації 01.03.1976 року по реєстру №9354.

Згідно ст. ст.9, 10 ЦК УРСР здатність мати цивільні права і обов»язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю. Громадяни можуть відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, тощо, а також мати інші майнові та особисті немайнові права.

З огляду на те, що на час видачі свідоцтва НОМЕР_1 на право особистої власності на домоволодіння 13.02.1976 року на ім»я ОСОБА_6 вказана особа вже померла та її правоздатність припинилася, а тому вказане свідоцтво було видане з порушенням вимог закону, що є підставою для визнання цього правовстановлюючого документу, а також виданого на його підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.1987 року, недійсними.

Позовна вимога про визнання за позивачем права власності на ? частку із ? частки спадкового майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування, яка належала його померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року батькові ОСОБА_6 і знаходилась в його користуванні не підлягає до задоволення, оскільки правовстановлюючий документ про належність нерухомого майна на праві власності спадкодавцеві визнано судом недійсним.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво НОМЕР_1 на право особистої власності на домоволодіння від 13 лютого 1976 року на ? ідеальну долю домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_5.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 вересня 1987 року на ? частину жилого будинку по АДРЕСА_1 належної померлому 18 жовтня 1973 ОСОБА_6, видане державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори Фещенко А.С. та зареєстроване в реєстрі за №2-4183.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: