Ухвала суду № 62696157, 14.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року справа №805/1389/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі № 805/1389/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 13 січня 2016 року №0000014000/208/10/28-03-40 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ,-

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Межрегіонального Головного управління ДФС (надалі - відповідач, СДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.01.2016 року № 0000014000/208/10/28/03-40 щодо застосування штрафу у розмірі 62 191, 75 грн. за період з 21.11.2014 року по 04.12.2014 року та у розмірі 46 175,18 грн. за період з 21.01.2015 року до 31.01.2015 року та нарахування пені у розмірі 4 353,65 грн. (т.1, а.с. 5-11).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, вважаючи, що при винесенні рішення, судом першої інстанції неповно з'ясовано та враховано не всі обставини, що мають значення для справи, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що в розумінні норм Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території, де проводиться АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період антитерористичної операції звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності, тощо. Апелянт також зазначив, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ, а лише надає можливість платникам ЄВ на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. На думку апелянта, платники єдиного внеску, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом № 2464-VІ функції (т.2, а.с. 1-5).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 32582387, місцезнаходження юридичної особи: 85612, Донецька область, м. Курахове, Мар'їнський район, П ромислова зона, 70, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 312573 (т.1, а.с. 45-46), а також Довідкою АБ № 383065 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1, а.с. 47).

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Донецьку Межрегіонального Головного управління ДФС є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у т.ч. щодо питань адміністрування єдиного внеску.

З матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2015 року, на підставі п.п. 20 п. 20.1 ст. 20. п. 75.1 ст. 75, ст.. 76 Податкового кодексу України та п. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» уповноваженими особами відповідача проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року.

За результатами проведення зазначеної перевірки, відповідачем складено Акт № 253/28-03-40/32582387, яким встановлено несвоєчасна сплата єдиного внеску, що є порушенням положення п. 8 ст. 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (т. 1, а.с. 22-24).

13 січня 2016 року відповідачем, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення № 0000014000/208/10/28-03-40 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2014 року по 04.12.2014 року, а саме, штраф у розмірі 62191,75 грн. (10 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску до 01.01.2015 року), а також за період з 21.01.2015 року по 31.01.2015 року, а саме, штраф у розмірі 46 175,18 грн. (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року) та пеню у загальному розмірі 4353,65 грн. (0,1% від суми недоїмки), разом - 112720 грн. 58 коп. До рішення № 0000014000/208/10/28-03-40 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску додано розрахунок штрафних санкцій. Зазначене рішення отримане позивачем 25.01.2016 року, про що є відповідна вхідна відмітка на вказаному рішенні (вх. № 41) та що не заперечується сторонами по справі (а.с. 14-21.).

01 лютого 2016 року позивачем, до Межрегіонального головного управління ДФС в Донецькій області подано скаргу за вих. № 77/02 на рішення від 13.01.2016 року № 0000014000/208/10/28-03-40, яким просив вищезазначене рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Межрегіонального Головного управління ДФС скасувати, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, а саме п. 9-4 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємство є звільненим від відповідальності за невиконання свої обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 вищезазначеного Закону, зокрема, обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (а.с. 28-31), але останній, рішенням за вих. № 5245/10/28-10-10-4-33 від 12 березня 2016 року скаргу позивача залишив без задоволення, а рішення СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС - залишив без змін. Зазначене рішення отримане позивачем 23.03.2016 року, про що є відповідна вхідна відмітка на вказаному рішенні (вх. № 199) (т.1, а.с. 32-35).

Крім того, позивач оскаржував рішення СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС від 13.01.2016 року № 0000014000/208/10/28-03-40 у Державної фіскальної служби України, звернувшись зі скаргою за вих. № 286/02 від 25 березня 2016 року (т. 1, а.с. 36-41), але Державна фіскальна служба України також залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС від 13.01.2016 року № 0000014000/208/10/28-03-40 - без змін (т. 1, а.с. 42-44).

Задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції дійшов до висновку, внесені Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VІ), Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені ст. 9 Закону № 2464-VІ, зокрема, ч. 8 цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Абзацем 1 ч. 2 ст. 25 Закону № 2464-VІ визначено, що її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п.2, ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ).

Згідно внесених змін до п.2, ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску, що виникли з 01.01.2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІ).

Відповідно до п. 13 ста. 25 Закону № 2464-VІ, нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідно платежу до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

За змістом вказаних норм вбачається, що платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, а у разі прострочення платежу контролюючим органом нараховується пеня в розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення такого платежу.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

На виконання Закону № 1669-VII, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Курахове Донецької області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Курахове Донецької області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

З викладеного вбачається, що позивач здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція, а саме, м. Курахове Донецької області, яке відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція, а саме, м. Курахове Донецької області, яке, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь".

Частиною 4 статті 11 Закону №1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції,чинної у спірний період) доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, 15 червня 2016 року звернувся до відповідача із заявою за вих. № 647/02, в якій просив звільнити ТОВ «Електросталь» від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (т. 1, а. с. 70-73), тобто, вищезазначена заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом № 2464 для сплати зобов'язань по єдиному внеску.

Крім того, слід зазначити, що ст. 10 Закону №1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Торгово-промислової палати України із заявою про отримання сертифікату для засвідчення обставин непереборної сили на території населеного пункту, в якому позивач здійснює господарську діяльність (м. Курахове Донецької області), яке включене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р.

Торгово-промислова палата України, листом № 601/12.1-20 від 07 червня 2016 року повідомила позивача, що норма Закону №1669, а саме, ч. 4 статті 11 не містить обмеження у вигляді обов'язкової наявності форс-мажорних обставин, які підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання своїх обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО (т.1, а.с. 52).

Таким чином, позивач звільняється від відповідальності за неналежне виконання податкових зобов'язань, а саме, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску, позивач здійснював господарську діяльність на території м. Курахове Донецької області, яке включено до Переліку населених пунктів, на території яких провадиться антитерористична операція та в силу вимог Закону № 1669 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Таким чином, позивач не мав права нараховувати позивачу штраф та пеню у загальному розмірі - 62191,75 грн.

Посилання апелянта на ту обставину, що Закон № 1669-VII не скасовує обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ, а лише надає можливість платникам ЄВ на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивач, у спірний період, а саме, з 21 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року, в силу Закону № 1669-VII був звільнений від виконання обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і саме тому штрафні санкції та пеня, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не повинна була нараховуватись податковий органом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь".

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі № 805/1389/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

М.Г. Сухарьок