Ухвала суду № 62694809, 10.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Баронін Д.Б.

Доповідач - Орлов І.В.

Справа № 428/1681/15-ц

Провадження № 22ц/782/806/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Орлова І.В.,

суддів: Авалян Н.М., Стахової Н.В.,

за участю секретаря: Подрябінкіна Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської ради Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання додаткової угоди недійсною, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Сєвєродонецької міської ради Луганської області (далі відповідач) із зазначеним позовом. Позивач просив суд визнати недійсною укладену між сторонами 24 червня 2011 року Додаткову угоду до Договору оренди землі № 040941900253 від 14 липня 2009 року. Свої вимоги ОСОБА_2 з посиланням на приписи статей 203, 215, 216 ЦК України, обґрунтовував тим, що оскаржувана Додаткова угода укладалася сторонами на виконання Рішення № 431 від 29 березня 2011 року, прийнятого 20-ю (черговою) сесією шостого скликання Сєвєродонецької міської ради (далі Рішення № 431). Проте в подальшому - 01 квітня 2014 року, зазначене рішення міської ради було визнано протиправним та скасоване Вищим адміністративним судом України.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 вересня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсною з 24 червня 2011 року Додаткову угоду між ОСОБА_2 та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області, укладену 24 червня 2011 року та зареєстровану управлінням Держкомзему у місті Сєвєродонецьку Луганської області від 20 липня 2011 року за № 441290004000240 до Договору оренди землі № 040941900253 від 14 липня 2009 року, зареєстрованого управлінням Держкомзему у місті Сєвєродонецьку Луганської області 23 липня 2009 року. З відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати у розмірі 243, 60 гривень.

В апеляційній скарзі представник Сєвєродонецької міської ради Луганської області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, просив: рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог.

В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про незастосування наслідків пропуску строку позовної давності, початок якого треба рахувати з дня укладення оскаржуваної додаткової угоди; помилковим є висновок суду про те, що рішення ради не породжує правових наслідків з моменту його прийняття; суд не врахував приписи ч. 2 ст. 4 ГПК України згідно з якими, суд повинен відмовити у визнанні правочину недійсним, коли ці вимоги ґрунтуються на акті державного чи іншого органу, що не відповідає законодавству.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд серед інших вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Оскаржуване рішення повністю відповідає зазначеним вимогам закону.

Так, задовольняючи позов та визнаючи Додаткову угоду від 24 червня 2011 року недійсною з моменту її укладення - з 24 червня 2011 року, суд першої інстанції погодився з доведеністю та правильністю правового обґрунтування позивачем своїх вимог. Стосовно посилань відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, місцевий суд зазначив, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ по цій справі судом касаційної інстанції вже була надана оцінка цьому питанню. Суд касаційної інстанції вказав, що про протиправність рішення органу місцевого самоврядування, яке було підставою для укладення оспорюваної додаткової угоди, позивач дізнався після скасування його рішенням суду. Аналогічний висновок зробив і суд першої інстанції під час первісного розгляду цієї справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне:

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину, серед іншого, є недодержання в момент його вчинення стороною чи сторонами вимог, які встановлені зокрема частиною 1 статті 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Матеріалами справи встановлено, що 14 липня 2009 року між ОСОБА_2 та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області було укладено Договір оренди землі № 040941900253, за умовами якого орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради Луганської області за № 3249 від 18 червня 2009 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі комерційного використання (під стоянку та нагромаджувальний майданчик), яка знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк вулиця Новикова 25-А, площею 0,1460 га терміном на 25 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 422 757,60 грн. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1 233,04 грн., яка була визначена з урахуванням коефіцієнтів на період з 2009 року до 2015 року ( т.1 а. с. 9-12).

29 березня 2011 року сесією шостого скликання Сєвєродонецької міської ради Луганської області було прийнято рішення № 431 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка» (т.1. а. с. 16-17) .

24 червня 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду, яка зареєстрована Управлінням Держкомзему у місті Сєвєродонецьку 20 липня 2011 року № 441290004000240 та внесені зміни у нормативну грошову оцінку землі. Нормативна грошова оцінка склала 609 345,60 грн., та збільшилась оренда плата за землю, та складала: з 01 липня 2011 року до 31 грудня 2011 року - 18 280,37 грн. на рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки; з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року - 21327,10 грн. на рік, що складає 3,5 % від нормативної грошової оцінки; з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року - 24 373, 82 грн. на рік, що складає - 4 % від нормативної грошової оцінки; з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року - 27 420,55 грн. на рік, що складає, 4,5% від нормативної грошової оцінки; з 01 січня 2015 року - 30 467,28 грн. на рік, що складає - 5 % від нормативної грошової оцінки.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01 липня 2011 року до 31 грудня 2011 року - 1 523,36 грн., з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року - 1 777, 26 грн., з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року - 2 031,15 грн., з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року - 2 285,05 грн., з 01 січня 2015 року - 2 538,94 грн., протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Ця угода є невід'ємною частиною договору і діє з 01 липня 2011 року (т.1 а. с. 13).

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 серпня 2012 року у справі № 1227/3807/2012 за позовом ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, адміністративний позов ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 29 березня 2011 року № 431 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка» (т.1 а. с. 18-30).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11жовтня 2012 року зазначену постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 серпня 2012 року скасовано у задоволенні позову ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД відмовлено ( т.1 а. с. 31-37).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, прийняту у зазначеній справі, скасовано, постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 серпня 2012 року залишено без змін (т.1 а. с. 38-44).

Між сторонами виник спір з приводу визнання недійсною Додаткової угоди від 24 червня 2011 року, за умовами якої на підставі скасованого з 01 квітня 2014 року рішення № 431 Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 29 березня 2011 року, позивачу було збільшено розмір орендної плати на земельну ділянку.

До ухвалення 06 вересня 2016 року Сєвєродонецьким міським судом оскаржуваного рішення, зазначений спір вже був предметом розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Так, попереднім рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 16 листопада 2015 року позов задоволено частково. Укладену сторонами Додаткову угоду від 24 червня 2011 року визнано недійсною з 01 квітня 2014 року ( т.1 а. с. 155-157; 199-205).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 жовтня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 16 листопада 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції ( т. 2 а. с. 62-65).

В ухвалі суду касаційної інстанції зазначалося, що судами попередніх інстанції не застосовані положення частини 1 статті 236 ЦК України згідно з якими визнаний судом недійсним правочин є недійсним з моменту його вчинення. Інші розглянуті 18 травня 2016 року доводи касаційної скарги відповідача (в тому числі аналогічні доводам його теперішньої апеляційної скарги), підставами для скасування попередніх судових рішень у справі не визнавалися. Суд касаційної інстанції вказав, що доводи касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради щодо застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строків позовної давності, спростовуються матеріалами справи. В мотивувальній частині цієї ухвали суд визнавав, що про протиправність рішення № 431 Сєвєродонецької міської ради, яке було підставою для укладення оспорюваної угоди, позивач дізнався лише після скасування рішення № 431, тобто після 01 квітня 2014 року.

Відповідно до частини 4 статті 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

При новому розгляді справи, Сєвєродонецький міський суд з урахуванням викладених в ухвалі касаційного суду від 18 травня 2016 року обов'язкових для застосування висновків та мотивів, законно і правильно саме з моменту вчинення - 24 червня 2011 року, визнав недійсною додаткову угоду, а також правомірно не застосував до правовідносин сторін наслідки спливу строків позовної давності.

Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суд з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог статтей 10, 60 ЦПК України, дійшов правильного й обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права. Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 304, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської ради Луганської області відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: