Ухвала суду № 62694353, 12.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14194/16-к

Провадження № 1-кс/344/4413/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., з участю секретаря Струк Л.М., прокурора Боровика С.О., слідчого Луканюка І.Б., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016090000000138 від 12.07.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 незаконно носив, зберігав та придбав без передбаченого законом дозволу вогнепальну зрою, бойові припаси та вибуховий пристрій, які згідно висновку експерта № 5/190 від 08.08.2016р. є пістолетомкулеметом моделі «Зразок-61» (Скорпіон) кал. 7,65 № Е3323 та являється автоматичною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, придатною до стрільби штатними патронами Браунінга калібру 7,65 мм; двадцятьма патронами, із маркувальними позначеннями в донній частині « SPB7.65Br», «S&B7,65Br» являються боєприпасами, патронами калібру 7,65 мм; пістолетом без маркувальних позначень моделі та заводського номера, який являється автоматичним пістолетом іспанського заводського виробництва калібру 7,65 мм (Браунінг), бойовою, короткоствольною, нарізною вогнепальною зброєю з прикріпленим пристроєм для стишення пострілу, що кріпиться різьбовим зєднанням до дульної частини ствола, виготовленим саморобним способом; трьома патрони, із маркувальними позначеннями в донній частині «S&B7,65Br.13», «S&B7,65Br.14», які являються боєприпасами, патронами калібру 7,65 мм; десятьма патронами, із маркувальними позначеннями в донній частині «S&B7,65Br.15», « SPB7.65Br.», «S&B7,65Br», являються боєприпасами, патронами калібру 7,65 мм; девятьма патронами, із маркувальними позначеннями в донній частині «S&B7,65х39 12» являються боєприпасами, патронами калібру 7,62х39 мм, призначеними та придатними до стрільби із мисливської нарізної вогнепальної зброї, калібру 7,65х39; а також корпусом гранати та уніфікований запал ручної гранати.

17.10.2016р. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, наведені прокурором ризики - не доведеними, просила врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані та застосувати запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 17.10.2016р. складено, а 11.11.2016р. вручено ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 263 КК України, зокрема максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Крім цього, згідно постанови слідчого від 18.10.2016р. оголошено розшук ОСОБА_1

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.11.2016р. надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а 11.11.2016р. о 11год. 00хв. підозрюваного затримано.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення підтверджується протоколом допиту підозрюваного від 06.08.2016р., протоколами допиту свідків від 05.10.2016р., від 22.10.2016р. та від 24.10.2016р., протоколом огляду місця події від 06.08.2016р., висновком експерта № 5/190 від 08.08.2016р., а також іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, відсутність даних про: міцність соціальних звязків; наявність постійного місця проживання (за зареєстрованою адресою тривалий час не проживає) та про наявність постійного місця роботи, а також репутацію підозрюваного, наявність судимості та те, що він переховувався від органу досудового розслідування.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, з покладенням на підозрюваного також додаткових обовязків (ч. 5 ст. 194 КПК України), необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, 25.03.1971р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 09 січня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 80 (вісімдесят) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 09 січня 2017 року обовязки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Новоград-Волинський, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма підозрюваними та усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю, -

та розяснити, що в разі невиконання таких обовязків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розяснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Р.В. Хоростіль

Повний текст ухвали складено 15 листопада 2016 року.