Постанова № 62691355, 09.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 687/1053/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Борсук В.О.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

09 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальону УПП у м.Хмельницький лейтенанта поліції Заворітного Дениса Руслановича, управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону УПП у м. Хмельницькому ІПП лейтенанта поліції Заворітного Дениса Руслановича, в якому просив: визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 3-ї роти батальйону лейтенанта поліції Заворітного Дениса Руслановича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на місці знаходження транспортного засобу 21.07.2016 року за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 14/2; скасувати постанову інспектора патрульної поліції 3-ї роти батальйону лейтенанта поліції Заворітного Д.Р. ПС3№047113 від 21.07.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 10 серпня 2016 року залучено в якості відповідача - управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції.

Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року позов задоволено частково. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21.07.2016 року серії ПСЗ № 047113 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності ст.122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. змінено. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.122 КУпАП, однак провадження по справі закрито, у зв'язку з малозначність вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а ухвалу суду - скасувати, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, інспектором патрульної поліції 3-ї роти батальйону лейтенантом поліції Заворітним Д. Р. винесено відносно ОСОБА_2 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №047113 від 21.07.2016 року за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

ОСОБА_2 вважаючи, вказану постанову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення щодо позивача, інспектором патрульної служби не враховано обставин, зазначених у ст. 33 КУпАП, а саме: характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено відповідними статтями КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.

Відповідно до Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог в частині протиправності дій відповідача щодо винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення, оскільки останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Водночас, згідно Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням додатку №5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки не містить відривної квитанції із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відтак, колегія суддів зазначає, що оскаржувану постанову винесено з порушенням вимог норм чинного законодавства.

Крім того, ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 статті 122 КУпАП, порушення вимог дорожнього знаку тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян.

Статтею 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Цією нормою не передбачено визначення малозначності адміністративного правопорушення як підстави звільнення від відповідальності та не встановлено порядку застосування такого звільнення.

Крім того, санкція частини 1 статті 122 КУпАП не містить такого виду адміністративного стягнення як усне зауваження, а також не входить до переліку адміністративних стягнень, встановленого статті 24 КУпАП. Більш того, законодавство не містить переліку чи ознак малозначних правопорушень, що дозволяють застосовувати поняття малозначності правопорушення.

Також, до компетенції суду при вирішенні справ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України не належить вирішення питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11 жовтня 2016 року у справі №К/800/26465/16.

До того ж, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо малозначності вчиненого правопорушення, оскільки позивачем не ставилося питання щодо малозначності вчиненого правопорушення, не вказано обставин, що пом'якшують відповідальність та відповідно на підтвердження зазначених обставин не надано доказів.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальону УПП у м.Хмельницький лейтенанта поліції Заворітного Дениса Руслановича, управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора патрульної поліції 3-ї роти батальйону лейтенанта поліції Заворітного Д.Р. ПС3№047113 від 21.07.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.