Вирок № 62690360, 09.11.2016, Оболонський районний суд міста Києва

09.11.2016 Справа № 756/15326/15-к

Унікальний № 756/15326/15-к

Порядковий № 1-кп/756/197/16

В И Р О К

іменем України

09 листопада 2016 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Короткової О.С.,

з участю секретаря - Пильтяй Н.М.,

прокурора - Яковчука М.Ю.,

захисника - адвоката Яворського Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1, , раніше судимого:

-вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13.05.2003 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Оболонського районного суду м. Києва від 25.10.2004 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років;

-вироком Оболонського районного суду м. Києва від 28.02.2011 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

-вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.03.2011 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

-вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2014 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;

-вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.08.2014 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений 19.08.2014 року в залі суду на підставі ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року;

-вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 4 місяці, звільнений 29.01.2016 року по відбуттю строку покарання ;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29.07.2015 року, близько 06 години 30 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні магазину ТОВ «АТБ-Маркет» за адресою : м. Київ, вулиця Вишгородська, 44, взяв з прилавку магазину пляшку віскі, об'ємом 0,7 л марки «Hankey Bannister Blend New Design», вартістю 230 гривень (без урахування ПДВ) та пляшку віскі об'ємом 0,5 л марки «Johnnie Walker Red Label», вартістю 243 гривні (без урахування ПДВ). У той час у ОСОБА_2, який мав непогашену судимість за вчинення корисливого злочину, виник умисел направлений на повторне таємне викрадення зазначеного вище майна, що належить ТОВ «АТБ-Маркет». Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 переконавшись, що його дії залишаються непоміченими для оточуючих, переслідуючи мету власного збагачення, викрав з прилавку вказані алкогольні напої, помістив їх під футболку, у яку був одягнений, та направився до виходу з магазину, який залишив, утримуючи при собі викрадений товар. У подальшому викраденим ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, завдавши власнику майна ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду на суму 473 гривні.

У судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю. Дав показання про те, що 29.07.2015 року, близько 06 години 30 хвилин прийшов до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», взяв з полиці дві пляшки віскі, сховав їх під футболку та вийшов з магазину не сплативши за товар. В подальшому розпорядився майном на власний розсуд. У вчиненому кається, просить суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом з урахуванням їх позиції визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій. Крім того, судом було роз'яснено учасникам процесу про те, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши докази, що були досліджені у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він є особою раніше судимою, не одружений, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до правопорушень середньої тяжкості, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, якою, на думку суду, у даному випадку, можна визнати щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочину, оскільки станом на момент вчинення злочину, ОСОБА_2 мав непогашену судимість за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів

При обранні обвинуваченому ОСОБА_2 виду покарання суд враховує його ставлення до протиправного діяння, фактичні обставини справи, у зв'язку із чим призначає покарання передбачене санкцією частини 2 статті 185 КК України у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання такого виду суд не погоджується із позицією прокурора та адвоката про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, про що переконливо свідчить та обставина, що ОСОБА_2, який неодноразово відбував покарання у державних пенітенціарних установах, маючи непогашену судимість за крадіжку, вчинив аналогічний злочин та усвідомлюючи міру покарання за вчиненій злочин переховувся від суду. Окремо суд звертає увагу на те, що на час вчинення крадіжки він не перебував у скрутному матеріальному становищі та не знаходився під впливом будь-яких обставин, що вимусили його вчинити злочин.

Наведене вище дає суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише у разі ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку положення ст. 75 КК України.

При призначенні покарання у виді позбавлення волі, суд враховує стан здоров'я обвинуваченого, його ставлення до своїх протиправних дій, у зв'язку із чим вважає можливим визначити строк позбавлення волі на рівні мінімальної межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що після вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, він вчинив злочин, за який був засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року, суд при призначенні остаточного покарання має застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Призначаючи саме такий вид покарання, суд, враховуючи наявність у даному випадку ризику визначеного у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить перебування ОСОБА_2 певний час у розшуку, вважає необхідним до набрання вироком законної сили, запобіжний захід обраний обвинуваченому у виді тримання під вартою залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року більш суворим покарання за цим вироком, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, зарахувавши за правилами ст. 72 КК України у строк покарання відбуте повністю за вищевказаним вироком, і визначити у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання рахувати з 13.09.2016 року, зарахувавши у строк покарання повністю відбуте за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року у період з 29.09.2015 року по 29.01.2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 перебування в установах попереднього ув'язнення у період з 29.09.2015 року до 29.01.2016 року, з 13.09.2016 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя О.С. Короткова