Ухвала суду № 62688563, 11.11.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

У Х В А Л А

"11" листопада 2016 р.Справа № 924/904/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Крамар С.І., розглянувши матеріали справи

за заявою Голови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Проскурівм'ясопродукт", м. Хмельницький

про порушення справи про банкрутство (заява Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання грошових вимог)

Представники сторін: не викликались

Ухвалою суду від 19.09.2016р. заяву голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) ДП "Проскурівм'ясопродукт", м. Хмельницький про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.09.2016р. порушено провадження у справі №924/904/16 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства "Проскурівм'ясопродукт" м. Хмельницький введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Постановою суду від 10.10.2016р. визнано ДП "Проскурівм'ясопродукт" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено 11.10.2016р. за №36227.

10.11.2016р. на адресу суду надійшла заява Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання грошових вимог до боржника - ДП "Проскурівм'ясопродукт" в сумі 114236,04 грн. з доданими документами. Окремо Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі щодо заяви про грошові вимоги.

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду заяви про грошові вимоги судом враховується таке:

Стаття 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить вимоги до змісту та порядку подачі заяв кредиторів про грошові вимоги. Зокрема в ч. 3 ст. 23 визначено, що до заяви в обовязковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

У ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора, який звертається з грошовими вимогами до боржника після повідомлення про визнання боржника банкрутом, в розмірі двох мінімальних заробітних плати.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році з 1 січня складає 1378,00 грн.

При цьому належним до сплати розміром судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора, який звертається з грошовими вимогами до боржника після повідомлення про визнання боржника банкрутом є 2756,00 грн. на розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ у Хмельницькій області - 31218206783002, код банку отримувача - 815013, код класифікації доходів бюджету - 22030001 з належно визначеним призначенням платежу.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому в порушення вимог ч. 3 ст. 23 Закону, до заяви про грошові вимоги до боржника доказів сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі не додано. Оскільки Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому не має можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю фінансування для сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. До клопотання додано копії реєстрів платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів з 01.10.2016р. по 31.10.2016р. та довідку від 08.11.2016р.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

У п. 3.1 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судам роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Судом враховується, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (п. 3 Інформаційного листа ВГС України від 12.11.2015 р. N 01-06/2093/15).

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4-2 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 1 ст. 6 Конвенції визначено право кожного на звернення до суду з позовом та вирішення спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру незалежним і безстороннім судом.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_2 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Судом враховується, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи, що відсутність у Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому коштів, призначених для сплати судового збору, не може вважатися підставою для звільнення від такої сплати, та не доведення заявником наявності виключних обставин для відстрочення сплати судового збору, суд вважає за належне у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Судом враховано, що ч. 3 ст. 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що до заяви про грошові вимоги в обовязковому порядку додаються докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) як передбачено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку. Бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Таким чином, належними доказами відправлення учасникам провадження копії заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з переліком документів, що направляються адресату, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на підтвердження направлення боржнику та ліквідатору копії заяви з додатками подано фіскальні чеки від 09.11.2016р. та опис вкладення до цінного листа не в оригіналі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону господарський суд не пізніше пяти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобовязаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Оскільки у поданій Державною податковою інспекцією в м. Хмельницькому заяві про грошові вимоги до банкрута відсутні належні докази сплати кредитором судового збору у встановленому порядку та розмірі, відмову суду у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та відсутність належних доказів надсилання боржнику та ліквідатору копії заяви про грошові вимоги з додатками, суд вважає за належне зобов'язати заявника у строк до 05.12.2016р. надати суду докази сплати судового збору за звернення до господарського суду з заявою про грошові вимоги до боржника в розмірі 2756,00 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Хмельницькому усунути недоліки поданої заяви про грошові вимоги шляхом подачі до 05.12.2016р. належних доказів надсилання боржнику та ліквідатору копії заяви про грошові вимоги з додатками та доказів сплати судового збору в сумі 2756,00 грн. за звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог до банкрута.

Копію ухвали надіслати заявнику, ліквідатору.

СуддяКрамар С.І.

Віддрук. 3 прим. надісл. всім реком.:

1 - до справи

2 - ДПІ у м. Хмельницькому - м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 12.

3 - ліквідатору ОСОБА_1 (пр-т Миру,40, оф. 4, м.Хмельницький).