Ухвала суду № 62687782, 10.11.2016, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1626/14-к

провадження № 1-кп/691/6/16

УХВАЛА

10 листопада 2016 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого - судді Савенко О.М.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю прокурора Протас І.О.,

сторони кримінального провадження:

представник потерпілих ОСОБА_2

обвинувачений ОСОБА_3,

захисник ОСОБА_4

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду судовий розгляд кримінального провадження №12013250110000889 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив :

Із матеріалів кримінального провадження №12013250110000889, вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 28 грудня 2013 року близько 10 години 45 хвилин в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, під час керування автомобілем НОМЕР_1 та, рухаючись з м. Городище до м. Сміла Черкаської області, порушив п.п. 2. 3 «б», 2.9 «а» та 10.1 Правил Дорожнього Руху України, а саме був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому під час зближення із автомобілем « ВАЗ 2106» державний номер СА 6349АК під керуванням ОСОБА_5, що рухався по смузі зустрічного руху у зустрічному напрямку, не переконавшись, що виконуваний ним маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво, грубо порушуючи вимоги лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил Дорожнього Руху України, виїхав на смугу зустрічного руху та на 183 км.+182,70 м автодороги скоїв зіткнення з вказаним транспортним засобом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень померла 10 січня 2014 року в лікарні, а водій «ВАЗ 2106» державний номер СА 6349АК ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не визнав та заперечив перебування його, на час скоєння ДТП, у стані алкогольного спяніння.

Під час розгляду справи 10 листопада 2016 року, у судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 подав письмове клопотання про проведення повторної судової комплексної транспортно-трасологічної автотехнічної експертизи з врахуванням вихідних даних, які зібрані в матеріалах кримінального провадження, остільки в ході судового розгляду кримінального провадження виникла необхідність уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в частині механізму дорожньо-транспортної пригоди,визначення кута зінкнення автомобілів, шляхом співпоставлення автомобіля ВАЗ21063, яким керував ОСОБА_5 з автомобілем ВАЗ211154, яким керував ОСОБА_3 в дотик місцям деформації корпусів у момент їх первинного контакту, оскільки на досудовому слідстві, як обвинувачений так і він, вважають, що такий вид дослідження не проводився, а ті експертні дослідження що проведені враховують вихідні дані лише з показів потерпілого, тобто не у визначений кримінально-процесуальним законодавством спосіб, при цьому попередньо проведені експертизи викликають сумнів в об»єктивності, остільки не узгоджуються із обставинами справи встановленими під час судових засідань по розгляду кримінального провадження, в тому числі свідченнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8. Просив доручити виконання експертизи Харківському НДІСЕ.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого клопотання - прокурора, представника потерпілих, які заперечили щодо проведення експертизи, з мотивів не надання суду доказів у виді експертних досліджень, які б суперечили експертним дослідженням проведеним під час досудового слідства, як то визначено ст.332 КПК України, перевірку свідчень свідків шляхом проведення експертизи, встановлення слідчим кута зіткнення автомобіля в момент їх первинного контакту, обвинуваченого та його захисника, які вважають клопотання необхідним з мотивів недотримання вимог кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування кримінального провадження, враховуючи зміст заяви потерпілого ОСОБА_9 і ОСОБА_5 про розгляд кримінального провадження у їх відсутності, вивчивши матеріали кримінального провадження із зібраними у ньому доказами на досудовому слідстві, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 332 КПК України, під час розгляду кримінального провадження, суд за клопотанням сторін або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з»ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з»ясування питань права.

Так, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи N6 від 7.01.1995року передбачено, що у разі необхідності вирішення питань, що потребують спеціальних знань з судової медицини та інших галузей науки та техніки, призначається комплексна експертиза, яка виконується судово-медичним експертом та фахівцями інших спеціальностей. Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту. У відповідності до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Аналіз вказаних правових норм, дає суду підстави прийти до висновку, що клопотання захисту в частині визначення виду експертного дослідження є необґрунтованим, остільки у кримінальному провадженні доцільно та з врахуванням визначеного КПК України порядку та форми експертиз, призначити комплексну судову транспортно-трасологічну-автотехнічну експертизу через встановлену у судових засіданнях неповноту у висновках експертів.

З метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході як досудового так і судового слідства, суд, рахує за необхідне призначити комплексну судову транспортно-трасологічну-автотехнічну експертизу, виконання якої доручити експертам Київського НДІСЕ, виходячи із принципу територіальності за місцем обслуговування, враховуючи виконання попередніх експертних досліджень Черкаським відділенням КНІСЕ, остільки в цій частині клопотання суду не обґрунтовано належним чином захистом, і в такий спосіб виключатиме будь-якого роду сумніви і протиріччя в діях експертів зі сторони учасників процесу.

Так як, обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину не визнає зовсім, мотивуючи перебуванням у тверезому стані та вказує на протиправність дій потерпілого, які перебувають, на його думку, у причинному зв»язку із наслідками ДТП, вказуючи при цьому на необхідність дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з водіїв в результаті дорожньо-транспортної пригоди, клопотання, на думку суду слід задоволити як обґрунтоване, тому , що у випадку виникнення ДТП за участю кількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами ст.286 КК, потребує встановлення причинного звязку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто зясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.Зіставлення фактичних обставин вчинення суспільно небезпечного діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_3 свідчить про те, що ДТП сталися за участю двох водіїв транспортних засобів. Для правильного застосування норми закону про кримінальну відповідальність у таких випадках особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з водіїв. На таку особливість у правозастосуванні вказує Пленум Верховного Суду України у Постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14. У п.7 цієї Постанови розяснено, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно зясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

З обсягу та характеру фактичних обставин справи і як показує суду обвинувачений, вбачається, що ОСОБА_3 28 грудня 2013 року близько 10 години 45 хвилин в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, під час керуванням автомобілем НОМЕР_1, рухаючись з м. Городище до м. Сміла Черкаської області, побачив попереду автомобіль «ВАЗ 2106» державний номер СА 6349АК під керуванням ОСОБА_5, що рухався по смузі зустрічного руху у зустрічному напрямку з м.Сміла Черкаської області, який раптово змінив напрямок уліво і без зупинки продовжив переїжджати смугу руху його автомобіля до узбіччя, та в подальшому з невідомих йому причин повторно раптово змінив напрямок руху шляхом виїзду на його смугу руху, в результаті чого змушений був відповідно до ситуації змінювати свій напрямок руху з метою уникнення зіткнення, але автомобілі сконтактували, внаслідок чого сталася ДТП. Із показів потерпілого ОСОБА_5 вбачається, інша ситуація, що 28 грудня 2013 року близько 10 години 45 хвилин в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, під час керування автомобілем « ВАЗ 2106» державний номер СА 6349АК , рухаючись з напрямку м.Сміла Черкаської області, побачив попереду автомобіль НОМЕР_1, який рухався з м. Городище до м. Сміла Черкаської області, під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3, який виїхав на його смугу руху, змінивши напрямок руху вліво, грубо порушуючи вимоги лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил Дорожнього Руху України, в результаті чого відбулося зіткнення з вказаним транспортним засобом.

Згідно: висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №83/14-23 від 31.01.2014 року вказано, що місце зіткнення автомобілів знаходилося на правій смузі руху проїзної частини дороги по напрямку руху до м.Городище, тобто на смузі руху автомобіля НОМЕР_2; висновку комплексної судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи №264/265/14-23 від 14.02.2014 року в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог осьової суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. та вимог п.10.1 Правил Дорожнього Руху України, в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3.Правил Дорожнього Руху України; висновків судових експертиз технічного стану транспортних засобів №4/140 та №4/139 від 17.05.2014 року та від 20.05.2014 року до пригоди елементи гальмівної та ходової частини рульового керування автомобілів знаходилися у працездатному стані; висновку судової авто технічної експертизи №1083/14-23 від 12.06.2014 року у момент виникнення небезпеки для руху водій ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_3 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, а в причинному зв»язку з виникненням ДТП, з технічної точки зору, знаходився виїзд автомобіля обвинуваченого на смугу руху потерпілого на відстані, меншій ніж зупиночний шлях останнього при екстреному гальмуванні.

Для проведення експертних досліджень використовувалася слідова інформація, зафіксована в протоколі огляду місця події від 28.12.2013 року та схема до протоколу. При цьому експертами не опрацьовано дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5, а з обвинуваченим ОСОБА_3 така слідча дія не проводилася взагалі. Із свідчень свідків, допитаних як під час досудового слідства так і судового розгляду ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, вбачається підтвердження обставин ДТП, які повідомляє обвинувачений ОСОБА_3. Досліджуючи доказ у виді відеозапису з місця ДТП , який 28 грудня 2013 року було озвучено в передачі «Подробности» ТРК «Інтер» прослідковується протилежна до висунутого обвинувачення інформація, на думку суду.

Із досліджених судом доказів, які надав прокурор, вбачається, що відповідно до висунутого обвинувачення, характер дій обвинуваченого пов»язаний із порушенням ним вимог п.п. 2. 3 «б», 2.9 «а» та 10.1 Правил Дорожнього Руху України, так як був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну,

Аналізуючи та поєднуючи зазначені обставини у сукупності висновується, що в ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобілів під керуванням потерпілого і обвинуваченого, була створена ними небезпека для обох, хто мав більше можливостей уникнути зіткнення, зупинивши свій автомобіль чи вчинити інші дії з метою уникнення небезпеки, викликає обґрунтовано сумнів, який має бути перевірено шляхом проведення експертних досліджень із застосуванням спеціальних знань та як одного із виду досліджень шляхом компютерного моделювання.

Учасниками судового провадження інших запитань, крім поставлених захисником та обвинуваченим, до суду не подавалися при розгляді заявленого клопотання.

Суд, вважає, що з врахуванням вищенаведеного, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження і які мають бути перевірені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, саме судовими експертами, остільки висновок експерта належить до джерел доказів, коли на підставі проведених досліджень встановлюються нові фактичні дані, які і є доказами, приходить до висновку, що клопотання слід задоволити частково і поставити перед експертами додаткові запитання, які на думку суду підлягають перевірці та дослідженню.

Керуючись ст.ст. 242, 332, 350, 372,395 КПК України, суд,-

ухвалив:

клопотання захисника ОСОБА_4 задоволити частково.

призначити у кримінальному провадженні №12013250110000889 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України комплексну судову транспортно- трасо логічну-автотехнічну експертизу на вирішення якої поставити наступні запитання:

- на якій відстані від місця зіткнення та де саме на проїзній частині дороги рухалися автомобілі НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ВАЗ-21154 державний номер НОМЕР_5 ОСОБА_3, в момент виявлення кожним із водіїв небезпеки для його руху?

- під яким кутом розміщувались поздовжні вісі автомобілів на момент первинного зіткнення? Як контактували?

- чи мав технічну можливість уникнути зіткнення кожен з водіїв, шляхом гальмування з моменту виявлення небезпеки для його руху?

- в обстановці, що склалася, як у відповідності до ПДР України повинні були діяти водії учасники ДТП? Як фактично діяли?

- дії кого саме з водіїв учасників ДТП, що не відповідали ПДР України були у причинному зв»язку із розвитком механізму ДТП?

- яким було взаємне розміщення транспортних засобів ВАЗ-21063 державний номер НОМЕР_6 ОСОБА_5 та ВАЗ-21154 державний номер НОМЕР_5 ОСОБА_3 під час їх зіткнення 28 грудня 2013 року близько 10 години 45 хвилин в с. Орловець Городищенського району Черкаської області?

- в якому напрямку, з врахуванням слідів на місці ДТП, зафіксованих під час досудового слідства та місця кінцевого розташування транспортних засобів, на диску із відеозаписом з місця ДТП, інформацію з якого 28 грудня 2013 року було озвучено в передачі «Подробности» ТРК «Інтер», рухались автомобілі НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ВАЗ-21154 державний номер НОМЕР_5 ОСОБА_3, хто з них змінював напрямок руху та виїхав на смугу зустрічного руху ?

- чи відповідають дійсності, з технічної точки зору, покази водія ОСОБА_5. відносно того, що зіткнення відбулося на його смузі руху через порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2. 3 «б», 2.9 «а» та 10.1 Правил Дорожнього Руху України, а «саме був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну»?

- чи відповідають дійсності, з технічної точки зору, покази водія ОСОБА_3 відносно того, що до зіткнення він рухався по автодорозі зі сторони м. Городище до м.Сміла і чи змінював він напрямок руху та уникнення небезпеки відповідно до наданих ним пояснень, зазначених в змісті ухвали суду?

- чи мав водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, з моменту виникнення небезпеки для руху, за умови, якщо він рухався в сторону м. Городище?

- чи мав водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, з моменту виникнення небезпеки для руху, за умови, якщо він змінював напрямок руху, а саме як пояснює обвинувачений «змінив напрямок уліво і без зупинки продовжив переїжджати смугу руху його автомобіля до узбіччя, та в подальшому з невідомих йому причин повторно раптово змінив напрямок руху шляхом виїзду на його смугу руху, в результаті чого змушений був відповідно до ситуації змінювати свій напрямок руху з метою уникнення зіткнення, але автомобілі сконтактували, внаслідок чого сталася ДТП»?

- які невідповідності вимог Правил Дорожного Руху були в діях водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_5, чи є вони в причинному звязку з ДТП?

- якщо взяти до уваги з пояснень свідків, ОСОБА_7, водія автомобіля який рухався за автомобілем обвинуваченого, ОСОБА_8,пасажира переднього сидіння автомобіля обвинуваченого, ОСОБА_10, працівника ДАІ, який був присутнім на місці події та повідомляв про обставини ДТП засоби масової інформації, свідчення про те, що водій ОСОБА_5 змінював напрямок руху уліво і без зупинки продовжував переїжджати смугу руху автомобіля ОСОБА_3 до узбіччя, та в подальшому повторно раптово змінив напрямок руху шляхом виїзду на його смугу руху, в результаті чого обвинувачений змушений був відповідно до ситуації змінювати свій напрямок руху з метою уникнення зіткнення, то які б були пошкодження на автомобілях при такому зіткненні? Чи відповідають такі свідчення з технічної точки зору обставинам ДТП?

- чи міг ОСОБА_3, враховуючи дані ним покази в судовому засіданні, відповідно до обставин ДТП передбачити і прорахувати чи пришвидшить, чи зупиниться, чи змінить рух маневруючий автомобіль ОСОБА_5?

Проведення судової автотехнічної експертизи та судової транспортно - трасологічної експертизи доручити експертам Київського Науково Дослідного Інституту Судових Експертиз, за адресою м.Київ вул.Смоленська, №6 інд.03680, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження №12013250110000889 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України в п»яти томах та диск із відеозаписом інформації від 28 грудня 2013 року ТРК «Інтер» .

Якщо при проведенні експертиз будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерти, мають право зазначити про них у своїх висновках.

Висновки експертів передати до Городищенського районного суду Черкаської області в строк до 25 грудня 2016 року.

Судовий розгляд кримінального провадження продовжити після отримання висновку експертів.

В решті вимог за клопотанням захисту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через

Городищенський районний суд Черкаської області на протязі семи діб з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_11