Рішення № 62686971, 19.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/15764/16

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про стягнення заборгованості за договором.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" (далі позивач) до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2016 було порушено провадження у справі № 910/15764/16, розгляд справи призначено на 28.09.2016.

22.09.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016.

28.09.2016 представник позивача у судове засідання зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016 позивач виконав.

Представник відповідача 28.09.2016 у судове засідання не зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016 відповідач не виконав.

Враховуючи незявлення в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 19.10.2016.

19.10.2016 представник позивача у судове засідання зявився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2016 не зявився.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника відповідача, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012 між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі страховик, відповідач) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс - Банк» (далі банк, позивач) був укладений Договір про надання послуг страхового агента № 100212/ГА (далі - Договір), відповідно до умов якого страховик доручає агенту за винагороду в порядку та на умовах, викладених у цьому Договорі:

- вчиняти дії з підготовки до укладання договорів (поліси, сертифікати) страхування між страховиком і клієнтом;

- надавати консультації клієнтам щодо особливостей страхових послуг страховика, визначених у додатку 1 до цього Договору, розяснювати можливості укладання зі страховиком договорів страхування з різними умовами та допомагати у виборі оптимального варіанту договору страхування з метою максимального покриття страхового ризику і мінімізації витрат клієнта;

- виконувати всі інші дії, необхідні для виконання цього Договору відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору страховик зобовязується сплачувати агенту за надані послуги винагороду в порядку, визначену цим Договором. Розмір винагороди визначається за окремими видами страхування і визначається в додатку 1 до Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору, розмір винагороди по укладеним договорам страхування наземних транспортних засобів становить 20% від суми фактично отриманих Страховиком сум страхових платежів за сприянням Агента; страхування іншого майна - 40%.

В подальшому, між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору, якими сторони, зокрема, домовились про збільшення процентної ставки винагороди за надані послуги до 35 % відсотків.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що сторони щомісячно проводять звірку загальної кількості укладених за участю агента договорів (полісів, сертифікатів) страхування та розміри отриманих страхових платежів по таким договорам (полісам, сертифікатам), шляхом погодження реєстру договорів (полісів, сертифікатів) страхування, укладених за участю агента за формою, що міститься у Додатку 2 до цього Договору, та Акту про надання послуг за формою, що міститься у Додатку 3 до цього Договору, в терміни з 5-го по 15-е число місяця послідуючого за звітним місяцем.

Відповідно до пунктів 4.6 - 4.9 Договору у разі незгоди агента з розміром нарахованої винагороди агент негайно, електронною поштою повідомляє страховика про розбіжності між даними агента та даними страховика. Страховик спільно з агентом узгоджують розмір нарахованої винагороди до 13-го числа місяця послідуючого за звітним періодом (за звітний місяць).

В разі укладання договорів (полісів, сертифікатів) страхування за участю агента сторони не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітнім, підписують Акт про надання послуг (Додаток 3), у якому зазначається розрахунок розміру винагороди Агенту.

Після погодження розміру нарахованої винагороди за звітній місяць, два примірники Реєстру договорів (полісів, сертифікатів) страхування, укладених за участю агента та Акту про надання послуг, підписані представником агента та завірені печаткою агента, надсилаються на адресу страховика до 25-го числа місяця послідуючого за звітним періодом (за звітний місяць), для підписання і завірення печаткою зі сторони страховика.

Винагорода агенту виплачується страховиком на підставі підписаного сторонами Реєстру договорів (полісів, сертифікатів) страхування, укладених за участю агента та Акту про надання послуг до 30-го (останнього) числа місяця, наступного за звітним. У разі, коли останній день строків припадає на вихідний або святковий день, останнім днем вважається перший наступний робочий день.

Позивач зазначає суду про те, що у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині сплати винагороди за надані послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 8 697,19 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

В якості доказу виконання позивачем належним чином своїх зобовязань за Договором, до матеріалів справи позивачем були додані належним чином засвідчені копії наступних Актів про надання послуг:

- № 67 від 10.04.2014 на загальну суму агентської винагороди 1 871,20 грн;

- № 68 від 19.05.2014 на загальну суму агентської винагороди 3 674,74 грн;

- № 69 від 18.06.2014 на загальну суму агентської винагороди 966,00 грн;

- № 70 від 11.07.2014 на загальну суму агентської винагороди 141,25 грн;

- № 71 від 11.08.2014 на загальну суму агентської винагороди 2 044,00 грн.

Таким чином, вказані вище Акти про надання послуг, які підписані обома сторонами та скріплені печатками, засвідчують факт надання позивачем відповідачу послуг, за які мала бути сплачена агентська винагорода в загальному розмірі 8 697,19 грн.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 8 697,19 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/2; ідентифікаційний код: 14360920) заборгованість в розмірі 8 697 (вісім тисяч шістсот девяносто сім) грн 19 коп. та витрати по сплаті судового збору 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя О.В. Нечай