Ухвала суду № 62685008, 14.11.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13548/15-к

н/п 1-кс/640/8609/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду м.Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ч.3, ч.4 ст. 190, ч.3, ч.4 ст.358, ч.3 ст.365-2 КК України,-

в с т а н о в и в:

08.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, у якому просив зняти повністю арешт з його квартири АДРЕСА_1 по кримінальному провадженню, яке знаходиться в провадженні СУ НП ГУ НП в Харківській області.

На обґрунтування клопотання ОСОБА_1 вказав, що він купив вищевказану квартиру та забажав у ній зареєструватися, проте у реєстрації йому відмовили, оскільки квартира арештована.

Вважає арешт квартири помилковим, оскільки законність правочину ним перевірялась. Він мешкає в цій квартирі та будь-хто до нього ніяких претензій не пред»являв. Продавець також його запевняв, що на квартиру, яку він купує ніхто не претендує, ніякого криміналу по квартирі № 102 немає. Під час купівлі квартири у продавця квартири були: паспорт на її ім'я, оригінал свідоцтва про право власності на квартиру, який було здано нотаріусу та знаходиться у нотаріальній справі та ключі від квартири, які він йому віддав та у квартирі тільки речі продавця. Квартира була не опечатана, всі сусіди нічого поганого про продавця та махінаціях йому не повідомляли, продавця квартири раніше та після купівлі ніколи не бачив і тому не може нести за нього цивільну відповідальність своїм майном. Квартиру купував для мешкання та на даний час у зв»язку з кримінальним провадженням не може нею у повній мірі користуватись. До кримінальної або цивільної відповідальності він не притягувався, підозру йому чи будь-яким особам не пред»явлено, кримінальне провадження триває довгий час. Вказане порушує його цивільні та Конституційні права, оскільки він не може в повній мірі користуватись своїм житлом, навіть не може прописатись. Про розгляд клопотання про арешт майна та про арешт майна його повідомлено не було. Він не є підозрюваним, обвинуваченим або особою яка несе цивільну відповідальність, а тому у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, того, що він має причетність до незаконних дій не доведена, сам арешт накладено необґрунтовано, позов відсутній та він є добросовісним набувачем.

У судове засідання заявник не з»явився, причини неявки не повідомив. 11.11.2016 до суду надійшла заява ОСОБА_1, у якій він просив залишити його заяву без розгляду та повернути (а.с.48).

У відповідності до ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Враховуючи надання ОСОБА_1 до суду заяви від 11.11.2016 року, суд розглядає клопотання без участі заявника.

Прокурор у кримінальному провадженні № 12015220000000622 прокурор відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_2 у судовому засіданні 11.11.2016 подав заперечення на клопотання (а.с.5-46), у яких просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015220000000622 від 30.07.2016 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 358 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування також і за епізодом заволодіння шахрайським шляхом вказаною вище квартирою, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Зокрема, встановлено, що 07.08.2015 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено договір купівлі-продажу вказаної квартири, за яким покупцем був ОСОБА_8, а продавцем був власник квартири - ОСОБА_9, яка в дійсності померла ще 24.07.2015. Вказане свідчить про відсутність волевиявлення власника квартири на її продаж та вказує на нікчемність правочину купівлі-продажу, який укладений з метою незаконного заволодіння чужим майном.

За даним фактом Московським ВП ГУ НП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014220040000070.

02.06.2016 матеріали досудового розслідування за даним фактом об'єднані в одне провадження з кримінальним провадженням №12015220000000622.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014220040000070 ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 накладено арешт на вказану квартиру. Арешт на майно накладено враховуючи те, що зазначене майно є предметом вчиненого злочину, а також у зв'язку з необхідністю виключити можливість протиправно розпорядитись вказаним об'єктом нерухомості, оскільки його відчуження в подальшому унеможливить відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

На даний час у провадженні здійснюється дослідження всіх обставин заволодіння шахрайським шляхом вказаним вище майном. За даним епізодом кримінального правопорушення 26.09.2016 особу повідомлено про підозру. Крім того, у провадженні встановлений та підтверджений доказами факт нікчемності правочину щодо відчуження на користь заявника майна, яке арештоване.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном є таким, що порушує публічний порядок.

Згідно з ч.2 ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до положень ч.2 ст.215 ЦК України та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається, оскільки його недійсність встановлена самим законом, тобто нормами ЦК України.

Таким чином, заявник - ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем арештованого майна, оскільки набуття ним права власності на нього здійснено за нікчемним правочином, обставини укладення якого є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні. Отже, на даний час не відпала потреба у застосуванні арешту на вищезазначене майно і скасування накладеного на нього арешту буде суперечити вимогам ст.174 КПК України.

Більш того, аналогічне клопотання ОСОБА_1 вже двічі розглядалось судом та ухвалами слідчого судді від 23.09.2016 та 13.10.2016 у скасуванні арешту було відмовлено з підтвердженням того, що потреба у застосуванні цього заходу забезпечення не відпала.

Враховуючи викладене, вважав, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015220000000622 необхідно відмовити.

У судове засідання 14.11.2016 прокурор не з"явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності (а.с.47).

Слідчий СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 у судове засідання не "явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином (а.с.3), причини неявки суду не повідомив.

Слідчий суддя, розглянувши заяву ОСОБА_1 про залишення клопотання без розгляду, надані до суду докази, прийшов до наступного

Як зазначено вище, 08.11.2016р. ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, у якому просив зняти повністю арешт з його квартири АДРЕСА_1 по кримінальному провадженню, яке знаходиться в провадженні СУ НП ГУ НП в Харківській області (а.с.2)

11.11.2016 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про залишення без розгляду його заяви (а.с.48).

Згідно з ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи подану ОСОБА_1 заяву про залишення клопотання без розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ч.3, ч.4 ст. 190, ч.3, ч.4 ст.358, ч.3 ст.365-2 КК України залишити без розгляду.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

Ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ч.3, ч.4 ст. 190, ч.3, ч.4 ст.358, ч.3 ст.365-2 КК України залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя С.А.Колесник