Ухвала суду № 62684952, 08.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1424/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Рейті С.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 Ішмухаматовіча про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Ішмухаматовіча (громадянин ОСОБА_2 Федерації) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, керівника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області ОСОБА_3, першого заступника керівника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області ОСОБА_4, завідувача сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління у справах для іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області ОСОБА_5, керівника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання видати документи.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року відкрито провадження у справі за даним позовом.

Позовною заявою позивач просить суд (згідно тексту позовної заяви) на початку призупинити рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області від 26 вересня 2016 року за № 37 про його примусове видворення з України.

У відповідності до ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, та відповідно до положень ч. 3 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення позову розглядається без проведення судового засідання.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду клопотання матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного:

У відповідності ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи суб'єкта владних повноважень.

Не може бути підставою для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову посилання на обставину недопущення небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки всупереч вимогам ст. 117 КАС України у клопотанні не наведено мотивів, з яких позивач дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача невжиттям таких заходів, не наведено підстав, з яких вбачається, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому суд констатує, що положеннями Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року за № 3773 VI (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що примусове видворення здійснюється виключно на підставі рішення суду, відтак, діючим законодавством виключена можливість примусового видворення позивача за відсутності рішення суду про його примусове видворення.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, ні позовною заявою, ні клопотанням про забезпечення позову не надано доказів як небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, так і необхідності понесення значних зусиль та витрат для їх усунення та суд констатує, що саме по собі подання клопотання про забезпечення позову не передбачає обов'язковості щодо його задоволення за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Не може бути підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову посилання на протиправність рішення відповідача щодо його примусового видворення з підстав, що наведені у позовній заяві, оскільки визнання протиправним рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області від 26 вересня 2016 року за № 37 є предметом розгляду справи по суті, тобто, забезпечуючи клопотання з вказаних підстав судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки протиправність рішення встановлюється шляхом вирішення спору по суті, наслідком якого є прийняття судом постанови по суті спору.

Виходячи з наведеного, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та безпідставним, в зв'язку з чим в задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені клопотання ОСОБА_1 Ішмухаматовіча про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строку, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі прийняття ухвали без виклику осіб - протягом п'яти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Апеляційне оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.

Суддя ОСОБА_7