Постанова № 62680524, 08.11.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року справа № 823/1106/16

12 год. 57 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

суддів - Бабич А.М., Каліновської А.В.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Єременко Л.В. за довіреністю,

відповідача - управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис № 109 від 13.07.2016р. управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області;

- визнати протиправним та скасувати постанову № 26/1023-2ів.3/312 від 27.07.2016р. управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області "Про накладення штрафу 130500 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- стягнути з управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на користь позивача сплачений судовий збір, а також всі інші судові витрати (якщо такі матимуть місце).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згідний з самим фактом проведення перевірки, із порядком в якому проведена перевірка, із виявленими порушеннями та із санкціями застосованими відповідачем, які не відповідають діючому в Україні законодавству. На думку позивача, відповідач не зазначив в оскаржуваній постанові (не конкретизував), яке саме правопорушення (діяння) вчинив позивач, та в якому саме пункті, чи підпункті якого саме нормативного акту зазначено про це діяння, за яке законодавцем встановлено відповідальність у вигляді штрафу 130500 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши, що виготовлений позивачем робочий проект «Капітальний ремонт вулиці Сергія Амброса (від вулиці Чехова до вулиці Кобзарської) в м. Черкаси» відповідає усім будівельним нормам, стандартам та правилам, а надана представником відповідача копія проекту не відповідає його оригіналу. Також представник позивача стверджував, що на час винесення оскарженої постанови не настали підстави для застосування санкцій до позивача, оскільки строк виконання припису №100, який визначено до 13.09.2016р., не закінчився.

Представник відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, заперечувала проти задоволення позову з тих підстав, що інспектор будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_5 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, оскільки нею встановлено, що наданий замовником робочий проект «Капітальний ремонт вулиці Сергія Амброса (від вулиці Чехова до вулиці Кобзарської) в м. Черкаси» не відповідає вимогам п.10 «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 16.05.2011р. за №45, абз. 2 ст.25 Закону України «Про основи містобудування», п.п.4.1, п.4 ДБН А.2.2-3-2014, п.3.3 ДСТУ Б.А.2-4-29:2008, абз.4, п.3.7, п.3.5, п.5.1, п.6, п.8, п.9, ДСТУ Б.А.2.4-29:2008, п. 3 ДБН В.2.3-218-186-2004, п.5.1.4 ДБН В.2.3-4-2007, ч.2 ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Виявлене порушення стало підставою застосування до позивача штрафу у сумі 130500 грн. у відповідності до вимог абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

У зв'язку з наведеним представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

В судове засідання представник відповідача - управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_5 повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Як встановлено судом, на підставі доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-3094-Г від 21.06.2016р. та направлення № 353 від 07.07.2016р., головним інспектором будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва об'єкта: «Капітальний ремонт вулиці Сергія Амброса (від вулиці Чехова до вулиці Кобзарської) в м. Черкаси».

За результатами перевірки 13.07.2016р. складено акт. Цим актом зафіксовано, що склад та зміст розробленого позивачем проекту наведеного об'єкта не є достатнім для оцінки проектних рішень та їх реалізації, а саме: відсутні креслення повздовжнього профілю конструкцій, поперечного розрізу різних типів покриттів та інші. В акті зроблено висновок про порушення позивачем п.10 «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 16.05.2011р. за №45, абз. 2 ст.25 Закону України «Про основи містобудування», п.п.4.1, п.4 ДБН А.2.2-3-2014, п.3.3 ДСТУ Б.А.2-4-29:2008, абз.4, п.3.7, п.3.5, п.5.1, п.6, п.8, п.9, ДСТУ Б.А.2.4-29:2008, п. 3 ВБН В.2.3-218-186-2004, п.5.1.4 ДБН В.2.3-4-2007, ч.2 ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

На підставі акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5 складено припис №109 від 13.07.2016р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №128 від 14.07.2016р., відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». У протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15 год. 00 хв. 27.07.2016р. у приміщенні управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області за адресою: вул. Небесної Сотні, 31/1, м. Черкаси.

Вказані акт, припис та протокол направлено позивачу 15.07.2016р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручені адресату 23.07.2016р.

Постановою головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної Катерини Василівни №26/1023-2ів.3/312 від 27.07.2016р. позивача визнано винним у скоєному порушенні та накладено штраф у розмірі 90 мінімальних заробітних плат, що становить 130500 (сто тридцять тисяч п'ятсот) гривень.

Вказана постанова направлена позивачу 28.07.2016р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена адресату 02.08.2016р.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи обставини правомірності винесення спірного припису та постанови, суд враховує, що в розумінні положень частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

В розумінні пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011р. головний інженер проекту - інженер, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації.

Пунктом 10 названого порядку передбачено, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

З наведених положень законодавчих актів вбачається, що головний інженер проекту зобов'язаний забезпечити його виготовлення у відповідності до будівельних норм, державних стандартів і правил.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного з Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (Замовник) договору підряду №8-2016 від 07.04.2016р. на виконання проектно-вишукувальних робіт позивач зобов'язався виконати вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні), проектні роботи, подати і отримати на розроблену проектно-кошторисну документацію позитивний звіт експертизи (кошторисної частини проекту) на об'єкті: «Капітальний ремонт вулиці Сергія Амброса (від вулиці Чехова до вулиці Кобзарської) в м. Черкаси».

На виконання вимог зазначеного договору позивачем, як головним інженером проекту, виготовлено робочий проект об'єкта «Капітальний ремонт вулиці Сергія Амброса (від вулиці Чехова до вулиці Кобзарської) в м. Черкаси».

Декларація про початок будівельних робіт названого об'єкта зареєстрована управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 14.06.2016р. за №ЧК083161662373. За даними декларації об'єкт віднесено до ІІІ категорії складності.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Як встановлено в судовому засіданні, замовником будівництва - Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, розпочато виконання будівельних робіт на об'єкті.

Абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Отже, Законом встановлено відповідальність проектувальника за передачу замовнику проектної документації, яка розроблена з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем будівельних норм, державних стандартів і правил під час проектування об'єкта, суд враховує, що відповідно до пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.

Відповідно до вимог пунктів 3.1, 3.3, 3.5 ДСТУ Б А.2.4-29:2008 «Автомобільні дороги. Земельне полотно і дорожній одяг» робочу документацію автомобільних доріг виконують у відповідності з вимогами цього стандарту та стандартів Системи проектної документації для будівництва та норм проектування.

До складу робочої документації автомобільних доріг входять: робочі креслення для проведення будівельних та монтажних робіт (основний комплект робочих креслень АД); ескізні креслення загальних видів нетипових виробів; специфікації обладнання, виробів та матеріалів (за необхідності).

До складу основного комплекту робочих креслень марки АД входять: загальні дані по робочих кресленнях; план автомобільної дороги; план траси автомобільної дороги; план організації рельєфу (за необхідності); план земляних робіт (за необхідності); поздовжній профіль автомобільної дороги; поздовжні профілі водовідвідних та нагірних канав; поперечні профілі автомобільної дороги; конструкція дорожнього одягу, поперечних профілів земляного полотна автомобільної дороги, тротуарів та пішохідних доріжок; схема розташування технічних засобів організації дорожнього руху; план благоустрою дороги (за необхідності); конструкції водоскидів та дренажних споруд.

Таблиця 1 наведеного державного стандарту визначає масштаби зображень на кресленнях автомобільних доріг.

Положеннями підпункту 5.1.4 пункту 5.1 ДБН В.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги» визначено, що поперечний похил проїзної частини, крім ділянок, на яких передбачається влаштування віражів, необхідно призначати залежно від матеріалу покриття дорожнього одягу. На дорогах з асфальтобетонним та цементобетонним покриттям поперечний похил проїзної частини необхідно приймати 25 ‰.

На гравійних та щебеневих покриттях поперечний похил необхідно призначати від 25‰ до 30 ‰, а на покриттях з ґрунтів, укріплених в'яжучими та місцевими матеріалами, а також на бруківках з колотого та брукованого каменю - від 30 ‰ до 40 ‰.

Розділом 3 ВБН В.2.3-218-186-2004 «Дорожній одяг нежорсткого типу» передбачено порядок розрахунку дорожнього одягу нежорсткого типу на міцність, який встановлює порядок визначення товщини шарів дорожнього одягу у варіантах, намічених при конструюванні, чи вибір матеріалів з відповідними деформаційними характеристиками і характеристиками міцності при заданих товщинах шарів.

Всупереч наведених вимог державних стандартів та будівельних норм позивач не забезпечив виготовлення в робочому проекті креслень повздовжнього профілю конструкцій автомобільної дороги, креслень поперечного розрізу різних типів покриттів, а також інших необхідних креслень, які передбачені зазначеними вимогами. В проекті відсутній розрахунок дорожнього одягу нежорсткого типу на міцність.

При цьому, суд критично оцінює надання представником позивача в судове засідання креслень автомобільної дороги, оскільки під час перевірки наведені креслення були відсутніми в проекті.

Суд звертає увагу, що позивач не вказав в акті перевірки своїх заперечень щодо виявлених порушень та висновків інспектора, не зазначив, що наведені креслення та розрахунки надавались до перевірки.

Крім того судом допитано в якості свідка головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_5, яка пояснила, що позивач був присутнім під час проведення перевірки та висловлював лише усні заперечення щодо проведення перевірки, не пояснивши відсутність в робочому проекті об'єкта: «Капітальний ремонт вулиці Сергія Амброса (від вулиці Чехова до вулиці Кобзарської) в м. Черкаси» необхідних креслень та розрахунків автомобільної дороги.

Проаналізувавши зазначені свідчення свідка та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем розроблено та передано замовнику проектну документацію на об'єкт: «Капітальний ремонт вулиці Сергія Амброса (від вулиці Чехова до вулиці Кобзарської) в м. Черкаси», яка виготовлена з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, за що передбачена відповідальність відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Суд критично оцінює посилання представника позивача на відсутність повноважень головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної К.В. щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідно до пункту 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

В силу положень пунктів 1, 2 частини 12 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 778) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

З наведеного слідує висновок, що головний інспектор будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровна К.В. мала достатній обсяг повноважень щодо прийняття постанови про накладення штрафу на позивача.

Щодо посилань представника позивача, що на час винесення оскарженої постанови від 27.07.2016р. не настали підстави для застосування санкцій до позивача, оскільки строк виконання припису №100 від 13.07.2016р. встановлений до 13.09.2016р., суд зазначає, що Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не ставить в залежність притягнення порушника до відповідальності від виконання припису про усунення порушень законодавства. Виявлений факт порушення є самостійною підставою для притягнення винної особи до відповідальності. При цьому, усунення порушення є обов'язком особи, яка його вчинила та не звільняє від встановленої відповідальності.

Суд відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності в оскарженій постанові детального опису вчиненого позивачем порушення, оскільки акт перевірки від 13.07.2016р. містить опис обставин порушення, а також посилання на порушені позивачем будівельні норми, державні стандарти і правила.

Суд акцентує увагу, що в силу положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на ту обставину, що в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання представника позивача на протиправність оскарженої постанови, виходячи з системного аналізу положень чинного в Україні законодавства та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про скасування припису та постанови, відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Судді А.М. Бабич

А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2016р.