Рішення № 62678964, 10.10.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9850/15-ц

пр.№ 2/464/563/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.10.2016 Сихівський районний суд м.Львова

в складі : головуючого-судді Рудакова І.П.

при секретарі Бондар Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання правочину недійсним,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним договір оренди №С-9317-14 від 24.12.2014 року, укладений між ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівською міською громадською організацією «Союз Українок», застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він є співвласником квартири в будинку №4 пятого підїзду по вул.Кос-Анатольського в м.Львові. На першому поверсі підїзду розташоване допоміжне приміщення колясочна, яка призначена для побутового обслуговування усіх мешканців будинку. Дане приміщення відповідачем було передане по договору від 24.12.2014 року в оренду. Власником вказаного приміщення, 22.06.2015 року слала Львівська міська рада. Вважає, що передача в оренду приміщення колясочної є протиправним, з огляду на те, що колясочна не є окремим індивідуально визначеним майном, а є допоміжним приміщенням площею 13,1 кв.м. що знаходиться у спільній сумісній власності мешканців будинку №4 по вул..Кос-Анатольського в м.Львові та бути комунальним майном міста. На момент укладення договору оренди ОСОБА_2 комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради не було власником майна, а також те, що спірне приміщення не є комунальним майном.

Позивач в судове засідання не зявився, у поданому на адресу суду електронному листі від 31.05.2016р. висловив клопотання про розгляд його позову у його відсутності за наявних у справі матеріалів.

Відповідач в судове засідання не зявився, не скерував свого представника, причин його неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У відповідності до ч. 4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України, вважає підставним ухвалити заочне рішення по справі.

Зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків зокрема є договори та правочини.

Судом встановлено, що будинок №4 по вул.Кос-Анатольського в м.Львові знаходився на балансі ЛКП «Старий Сихів».

Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру.№Г-20411 від 17.12.1998 року.

Згідно договору від 24.12.2014 року № С-9317-14 нежитлове приміщення площею 13.1 кв.м. в пятому підїзді будинку №4 по вул..Кос-Анатольського в м.Львові Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради було передане в оренду громадській організації «Союз Українок».

Право власності на нежитлове приміщення площею 13.1 кв.м. по вул..Кос-Анатольського,4 в м.Львові Львівська міська рада набула 22.06.2015 року, що стверджується свідоцтвом про право власності та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9,10).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та офіційного тлумачення цієї статті Конституційним судом України (рішення від 02.03.2004 року № 4-рп/2004), в процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Згідно п. 2ст. 10 цього Закону, власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. д.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані в житловому будинку.

Відповідно до ч.1 ст.761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України).

Ст.92 ЦК України визначає дієздатність юридичної особи - юридична особа набуває цивільних прав і обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах не заборонених законом. (ст..329 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю, а відповідно до ч.5ст.216 ЦК Українивимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того ,що одержано за цінами, що існують на момент відшкодування.

Зазначена вище колясочна на час укладення договору оренди не була окремим індивідуально визначеним майном, а була допоміжним приміщенням площею 13.1 кв.м., що знаходиться у спільній сумісній власності мешканців будинку №4 по вул.Кос-Анатольського в м.Львові.

Станом на час укладення договору оренди відповідач ОСОБА_2 комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівською міською радою власником допоміжного приміщення колясочної площею 13,1 кв.м. за адресою по вул..Кос-Анатольського,4 в м.Львові, не було (не володіло правом на спірне майно), а відтак повноважень на укладення договору з громадською організацією «Союз Українок» не мало.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про необхідність визнання недійсним договору оренди №С-9317-14 від 24.12.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівською міською громадською організацією «Союз Українок».

У задоволенні позову в частині застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст..216 ЦК України необхідно відмовити, оскільки 22.06.2015 року Львівською міською радою набуто право власності на спірне нежитлове приміщення площею 13.1 кв.м. по вул..Кос-Анатольського,4 в м.Львові, що стверджується свідоцтвом про право власності та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9,10).

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.11,92,203,329,382,761,759 ЦК України, ст.ст.1060,88,169,208,209,212-215,224-226, 228 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання правочину недійсним задоволити частково.

Визнати недійсним договір оренди №С-9317-14 від 24.12.2014 року, укладений між ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівською міською громадською організацією «Союз Українок».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.

Головуючий Рудаков І. П.