Рішення № 62678059, 11.11.2016, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

11.11.2016

Справа № 337/4374/16-ц

Провадження № 2/337/975/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

при секретарі Жевакіній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запорожжі цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо- транспортної пригоди, судових витрат,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

У позові вказав, що внаслідок ДТП, яка сталася 19.07.2014 року о 10 годині 30 хвилин по вул. Істоміна протии будинку № 159 ум.Запоріжжі за участю ОСОБА_1, який керував автомобілем ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено належний ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» автомобіль «Фольксваген», державнийреєстраційний номерАР 4145 СЕ. Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.07.2014 року.

Цивільна-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована в ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7296310 від 21.05.2014 року. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до страховоъкомпаныъ та за результатами розгляду заяви, відповідно до страхового акту №ОЦ/123/450/14/0498 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» визнала ДТП, яка сталася 19.07.2014 року за участю ОСОБА_1 страховим випадком, та було прийнято рішення про виплату на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вартості відновленого ремонту, яка визначена з урахуванням фізичного зносу деталей, згідно калькуляції № 1147.3738 від 30.11.2014 року у розмірі 50000 грн. з урахуванням безумовної франшизи в сумі 500 грн.У звязку з цим, платіжним дорученням № 107 від 03.02.2015 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» перерахувала 49500 грн. отримувачу ФОП ОСОБА_2 Однак, відповідно до результатів незалежної експертної оцінки, яка була здійснена на замовлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 96391 грн. 86 коп. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 у відшкодування завданої матеріальної шкоди у результаті ДТП суму 46891 грн. 86 коп. тасудовийзбір.

Заочним рішенням від 21.10.2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено у повному обсязі.

За заявою представника відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_3 від 09.03.2016 року про перегляд заочного рішення суду, ухвалою суду від 29.04.2016 року заочне рішення було скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Під час розгляду справи ПАТ КБ «Приватбанк» неодноразово уточнював позовні вимоги, за останньою уточненою позовною заявою ід 25.10.2016 року ( т.2, а.с. 82-83), просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану у результаті ДТП у сумі 84015 грн. 08 коп., 112682 грн. 78 коп. упущеної вигоди, а також стягнути з відповідача 2950 грн. 47 коп. сплаченого судового збору.

У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що після скоєної ДТП, страхова компанія частково відшкодувала збитки на суму 49500 грн., яких було не достатньо для виконання ремонту автомобіля, тому автомобіль ремонтувався тривалий час, по мірі надходження для ремонту грошових коштів. Всього на ремонт автомобіля банком витрачено грошові кошти у сумі 133515 грн. 08 коп. Страховою компанією відшкодовано 49500 грн., решта - 84015 грн. 08 коп. не відшкодована, тому просив вказану суму стягнути з відповідача бо це є реальні матеріальні збитки. Крім того, автомобіль не експлуатувався з 20.07.2014 року по 10.05.2016 року, виїхав автомобіль на лінію 11.05.2016 року, тому банк зазнав певної суми упущеної вигоди, бо не мав змоги використовувати своє майно за призначенням та отримувати від цього доходи, тому просив стягнути з відповідача суму упущеної вигоди у розмірі 112682 грн. 78 коп., також стягнути з відповідача сплачену суму судового збору у розмірі 2950 грн. 47 коп.

Відповідач ОСОБА_1у судові засідання не зявлявся, про слухання справи сповіщався належним чином, шляхом надсилання рекомендованими листами на його адресу судових повісток, причину неявки суду не повідомив, тому, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_3 з позовом згодна частково. Суду пояснила, що вона не заперечує проти того, що ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1, але з сумою завданої, на думку позивача матеріальної шкоди не згодна. Вважає, що сума шкоди повинна бути відшкодована у розмірі, який визначено експертом ОСОБА_4- 68681 грн. 40 коп., проти стягнення цієї суми з відповідача не заперечує. Проти задоволення позовних вимог у частині стягнення суми упущеної вигоди заперечує у повному обсязі, оскільки такі позовні вимоги позивачем не доведені. Проти задоволення позову у частині стягнення суми судового збору не заперечує, але, відповідно до задоволеної суми позовних вимог.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_4 пояснив суду, що експертиза ним була виконана на підставі документів, які були надані, сам автомобіль ним оглянутий не був, бо на час проведення експертизи, він був частково відремонтований. Сума матеріального збитку вказана ним з урахуванням зносу автомобіля, відповідно до встановленої методики. Вартість ремонту складає 125969 грн. 77 коп. це вартість ремонту транспортного засобу, вартість матеріалів, вартість складових частин, які підлягали заміні.

Дослідившиматеріалицивільноїсправи,заслухавшипоясненняпредставниківсторін, експерта, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у звязку з наступним.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2 зареєстровано за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( т.1, а.с.6-7).

Постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя № 337/4768/14-п від 22.07.2014 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Постанова набрала законної сили 04.08.2014 року (т.1, а.с.8)

Згідно заяви про страхове відшкодування РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»звернувся до ПрАТ «Українськапожежно-страховакомпанія» 27.10.2014 року (т.1, а.с. 9).

Відповідно до страхового акту № ОЦ/123/450/14/0498 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» визнала ДТП страховим випадком, та було прийнято рішення про виплату ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вартості відновленого ремонту, яка визначена з урахуванням фізичного зносу деталей, згідно калькуляції № 1147.3738 від 30.11.2014 року в розмірі 49500 грн. (т.1,а.с.10).

Платіжним дорученням № 107 від 03.02.2015 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» перерахувала 49500 грн. ФОП ОСОБА_2 для здійснення ремонту пошкодженого у результаті ДТП автомобіля(т.1, а.с. 11).

Згідно звіту № 46 про оцінку автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2 від 23.05.2015 року вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 96391 грн. 86 коп. (т.1, а.с. 21-34).

Як вбачається з висновку експерта № 2620 а.с. 143- 145), вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 125969 грн. 77 коп., що підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_4, матеріальна шкода, завдана власнику транспортного засобу на дату ДТП, становить 68781 грн. 40 коп.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ДТП сталася 19.07.2014 року, до 10.05.2016 року автомобіль не виходив на лінію, бо тривалий час його ремонтували. На лінію автомобіль вийшов лише 11.05.2016 року. Ремонтували автомобіль по мірі надходження коштів. Всього на ремонт автомобіля банком було витрачено 133515 грн. 08 коп.

Доводи представника банку підтверджуються доказами, наданими суду: копіями платіжних доручень, копіями рахунків, копіями актів прийому-здачі виконаних робіт.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП доказуванню не підлягає.

Доказуванню не підлягає та обставина, що ОСОБА_1 є винуватцем ДТП, яка сталася 19.07.2014 року, що встановлено постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжявід 22.07.2014 року ( т.1, а.с. 8).

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій заподіяні збитки в результаті порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підставі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» рекомендується судам, при визначенні реальних збитків, які підлягають відшкодуванню, виходячи з положень п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України, враховувати наступне: у випадках коли особа знищила транспортний засіб, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день учинення протиправних дій; у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу, є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.2 ст.1187 ЦК України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд стягнути з відповідача, за останньою уточненою позовною заявою 84015 грн. 08 коп., це сума відновлюваного ремонту автомобіля, яка витрачена банком та залишилася не відшкодованою після сплати банку страхового відшкодування страховою компанією у розмірі 49500 грн., та яких було не достатньо для ремонту автомобіля.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Враховуючи вказане вище, суд вважає позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми 84015 грн. 08 коп. підлягаючими задоволенню.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 112682 грн. 78 коп. упущеної вигоди, задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги позивачем суду не доведені.

Крім того,відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати у частині задоволеної суми позовних вимог, а саме 1378 грн.

Керуючись ст. 16, 1166, 1187 ЦК України ст. 88, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок №29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди 84015 грн. 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок №64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 1378 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному суді Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Суддя: Г.Є. Гнатик