Рішення № 6267702, 11.06.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" червня 2009 р.Справа № 8/128

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Мельничук А.В. - дов. від 05.12.08р.

від відповідача ОСОБА_2 - приватний підприємець

Розглянув справу за позовом Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" (м. Київ)

до Приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 4000,00 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 4000,00 грн. заборгованості за договором про надання дозволу за публічне виконання фонограм.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в засіданні суду проти позову заперечував, пояснив, що звертався до позивача з листом про припинення дії договору, проте доказів звернення суду не надав. Крім того, надав заяву про застосування строків позовної давності.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №Ж/04/11/04 від 01.11.04р., додаток до договору, довідку про заборгованість, банківські виписки, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2004р. між Об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" (позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір №Ж/04/11/04 (а.с.5-6), відповідно до умов якого позивачем видано відповідачу дозвіл на публічне виконання фонограм, а також зафіксованих в них творів та їх виконання в барі "Мюзік-ленд", розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Б.Тена, 143.

Відповідно до п.3.1 договору, даний договір діє до 31.12.04р. У випадку, якщо ні одна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення дії договору на протязі місяця до настання зазначеної вище дати, він вважається пролонгованим.

Слід зазначити, що до порушення провадження у справі ні одна із сторін не повідомляла іншу сторону про припинення дії договору, оскільки таких доказів сторони не надали.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язується виплачувати позивачу обумовлену у додатку №1 до даного договору винагороду за публічне виконання фонограм .

Згідно з п.1 додатку №1 до договору №Ж/04/11/04 від 01.11.04р. (а.с.6), сторонами узгоджено розмір щомісячної винагороди за публічне виконання фонограм в розмірі 100,00 грн. (а.с.7).

Відповідно до п.2.2.1 даного договору, відповідач зобов'язався не пізніше п'яти днів після закінчення звітного місяця виплачувати позивачу винагороду, узгоджену сторонами у відповідному додатку до даного договору, шляхом його перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

Проте, відповідач за період з 01.08.05р. по 30.11.08р. свої зобов'язання по договору щодо сплати винагороди не виконав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права" від 23 грудня 1993 року N 3792-XII, організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами) є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Згідно свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією від 07.10.03 №3 (а.с.10), Об"єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" уповноважена здійснювати збір і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм.

Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є, зокрема, фонограми.

Відповідно до абзацу а) ч. 1 ст. 43 Закону №3792-XII, допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників, зокрема публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника.

Статтею 43 вищезазначеного Закону N3792-XII передбачено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. А саме, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. №71 "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати" та Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. №72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав".

Згідно довідки позивача (а.с.8-9), заборгованість відповідача за період з 01 серпня 2005 року по 30 листопада 2008 року становить 4000,00 грн.

Разом з тим, суд приходить до висновку про задоволення позову частково - в сумі 3400,00 грн., оскільки позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення 600,00 грн. враховуючи наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Згідно приписів ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема: позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) (ст.258 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Заяву про застосування строків позовної давності подано відповідачем у судовому засіданні 11.06.2009.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Житомирської області 03.02.09р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду, вх. №184.

Як суд зазначав вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.08.05р. по 30.11.08р.

Тому, враховуючи строки позовної давності, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для звернення з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.08.05р. по 01.02.06р. в сумі 600,00 грн.

Згідно частини 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене та заяву відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем, господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення боргу в сумі 600,00 грн. в зв'язку із спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3400,00 грн. є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. А в частині стягнення 600,00 грн. боргу суд відмовляє в задоволенні позову у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267, 509, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, 10014, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в Богунському відділенні Ощадбанку, МФО НОМЕР_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1:

- на користь Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав", м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, к. 38, р/р 2600710748 в АБ "Ажіо", МФО 300175, код ЄДРПОУ 32309633 - 3400,00 грн. заборгованості;

- в дохід Державного бюджету України - 86,70 грн. державного мита;

- в дохід Державного бюджету України - 100,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 600,00 грн. заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності з вимогами ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення "____"_"2009"

СуддяДавидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу