Постанова № 62674101, 14.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2016 року Справа № 810/2523/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСОІЛ-2009" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСОІЛ-2009» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київської області, яку під час судового розгляду замінено на правонаступника - Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

від 15.01.2015 № 0000122201/34, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 10527325,96 грн., з яких: 8421860,76 грн. - за основним платежем; 2105465,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 15.01.2015 № 0000142201/35, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 170,00 грн.;

від 15.01.2015 № 0000132201/36, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «Надходження від здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва або виробленого з давальницької сировини» на загальну суму 450207,43 грн., з яких: 360165,94 грн. - за основним платежем; 90041,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 15.01.2015 № 0000112201/37 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2526558,00 грн., з яких: 1684372,00 грн. - за основним платежем (785777,00 грн. - за серпень 2014 року; 898595,00 грн. - за вересень 2014 року); 842186,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (392888,50 грн. - за серпень 2014 року; 449297,50 грн. - за вересень 2014 року) (з урахуванням заяви від 04.08.2015 про зменшення позовних вимог, т. 8, а с. 174, 175).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено твердження про заниження акцизного податку, екологічного податку та податку на додану вартість, яке сталося внаслідок того, що позивач, напередодні набрання чинності Законом України від 31.07.2014 № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», згідно з яким паливо моторне альтернативне, яке виробляв позивач, визначено як підакцизний товар, здійснив реалізацію цього товару. На думку посадових осі податкового органу, позивач не мав можливості здійснити реалізацію цього товару напередодні набрання чинності цим законом. Натомість, позивач здійснив операції з реалізації підакцизного товару (палива моторного альтернативного) після набрання чинності цим Законом, але не сплатив з цих операцій акцизний податок, екологічний податок та податок на додану вартість, не подавав до податкового органу податкову звітність (декларацію з акцизного податку).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті податковим органом на підставі неправильно встановлених обставин. Позивач стверджував, що виробив і здійснив реалізацію палива моторного альтернативного до набрання чинності Законом України від 31.07.2014 № 1621, у період, в якому ці операції не були об'єктом оподаткування акцизним податком. Позивач зазначав, що висновки податкового органу про реалізацію підакцизного товару після набрання чинності Законом України від 31.07.2014 № 1621 є такими, що не відповідають дійсності, жодних операцій з реалізації підакцизних товарів після набрання чинності Законом України від 31.07.2014 № 1621 він не здійснював. На думку позивача, податковий орган помилково визнав операції з повернення нафтопродуктів, які перебували на відповідальному зберіганні у позивача, поклажодавцю та з надання послуг по перевезенню цих нафтопродуктів автомобільним транспортом, операціями з реалізації підакцизних товарів.

Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Під час судового розгляду, у зв'язку з тим, що в органах Державної фіскальної служби відбулась реорганізація, внаслідок якої Державну податкову інспекцію в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київської області приєднано до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області, суд здійснив заміну відповідача у справі: Державну податкову інспекцію в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київської області замінив на Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області.

Після надання сторонами усних пояснень по справі, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Відповідач з приводу заявленого позивачем клопотання поклався на розсуд суду. У зв'язку з цим суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСОІЛ-2009» є юридичною особою, що зареєстрована 30.01.2013 (номер запису про державну реєстрацію в ЄДР: 18841020000001158).

Видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); виробництво продуктів нафтоперероблення; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним.

Як платник податків позивач перебуває по податковому обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість. На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київської області.

У період з 16.10.2014 по 20.11.2014 посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства при отриманні палива моторного альтернативного, його компонентів та інших паливно-мастильних матеріалів за період з 01.01.2013 по 30.09.2014 (акт перевірки від 26.11.2014 № 3777/10-16-22-01/38274072).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем низки вимог податкового законодавства, зокрема:

пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2421038,82 грн.;

підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212, статей 213, 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку в сумі 8421860,76 грн.;

підпунктів 241.1, 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 Податкового кодексу України, що призвело до заниження екологічного податку на загальну суму 360165,94 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

від 15.01.2015 № 0000122201/34, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 10527325,96 грн., з яких: 8421860,76 грн. - за основним платежем; 2105465,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 15.01.2015 № 0000142201/35, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 170,00 грн.;

від 15.01.2015 № 0000132201/36, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «Надходження від здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва або виробленого з давальницької сировини» на загальну суму 450207,43 грн., з яких: 360165,94 грн. - за основним платежем; 90041,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 15.01.2015 № 0000112201/37, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3631558,50 грн., з яких: 2421039,00 грн. - за основним платежем; 1210519,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарг податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з результатами адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з даним позовом, згідно з яким просить суд визнати протиправними та скасувати перелічені податкові повідомлення-рішення:

від 15.01.2015 № 0000122201/34 (щодо збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 10527325,96 грн., з яких: 8421860,76 грн. - за основним платежем; 2105465,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 15.01.2015 № 0000142201/35, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 170,00 грн.;

від 15.01.2015 № 0000132201/36, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Надходження від здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва або виробленого з давальницької сировини" у загальній сумі 450207,43 грн., з яких: 360165,94 грн. - за основним платежем; 90041,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015 № 0000112201/37, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3631558,50 грн. (2421039,00 грн. - за основним платежем; 1210519,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) позивач оскаржує його в частині збільшення грошового зобов'язання на загальну суму 2526558,00 грн. (1684372,00 грн. - за основним платежем; 842186,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), де: зобов'язання за основним платежем за серпень 2014 року на суму 785777,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 392888,50 грн.; зобов'язання за основним платежем за вересень 2014 року на суму 898595,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 449297,50 грн.

Як пояснив позивач суду, щодо решти грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в частині, що не оскаржується, між позивачем і податковим органом досягнуто податковий компроміс.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти здійснення господарських операцій, за наслідками оцінки яких податковий орган прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення.

1. Щодо податкового зобов'язання з акцизного податку на суму 8421860,76 грн. (за основним платежем), визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015 № 0000122201/34, податкового зобов'язання з екологічного податку на суму 360165,94 грн. (за основним платежем), визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015 № 0000132201/36, та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 170,00 грн., що застосовані податковим органом до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.01.2015 № 0000142201/35, суд встановив наступне.

Як вже зазначалось, ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» здійснює діяльність з виготовлення палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс відповідно до ТУ У 24.6-32054607-001:2010.

Згідно з даними акта перевірки від 26.11.2014 № 3777/10-16-22-01/38274072 за рік, з серпня 2013 року по липень 2014 року позивач виготовив 43128,07 тонн палива альтернативного. Середньомісячний обсяг виробництва становив 6161,15 тонн, з яких реалізовано 26408,6 тонн, залишок палива станом на 01.08.2014 становив 16719,47 тонн.

3 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31.07.2014 № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», згідно з яким паливо моторне альтернативне тимчасово, на період до 1 січня 2015 року, визначено як товар (підакцизний), операції з реалізації якого є об'єктом оподаткування акцизним податком за ставкою 99 євро за 1000 кілограмів.

1 серпня 2014 року, напередодні набрання чинності Законом України від 31.07.2014 № 1621, позивач здійснив реалізацію на користь ТОВ «Нафто Синтез» палива альтернативного у кількості 43298900 літрів.

На думку посадових осіб податкового органу, позивач не мав можливість здійснити реалізацію такої кількості пального, оскільки в нього була відсутня сировина для виготовлення такої кількості пального.

Як відображено в акті перевірки (т. 1, а.с. 49), для виробництва палива альтернативного основною сировиною слугувала багатофункціональна добавка «Октан-Еко». При затратах такої добавки у кількості 1 тонна вихід альтернативного палива становить 1,622 тонни. Станом на 01.08.2014 залишок багатофункціональної добавки «Октан-Еко» складав 6678,5 тонн, переробка якої могла б дати можливість виготовлення 10836,8 тонн палива альтернативного.

Посадові особи податкового органу також стверджували, що у позивача відсутні резервуари для зберігання одного виду палива в об'ємі 43298 м3, а при виїзді представників ДФС на об'єкти оренди, зокрема, на нафтобази, що розташовані у Васильківському районі та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, палива альтернативного не виявлено.

Посилаючись на пояснення заступника директора ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» Лахно Д.О., посадові особи відповідача відзначили, що виготовлення палива альтернативного здійснювалось шляхом додавання присадок з автоцистерн в насос перекачки фракцій, в результаті чого вони змішувались і утворювали готове паливо альтернативне, яке поступало в резервуар готової продукції. Вихід палива складав близько 50 літрів на добу. При максимальному навантаженні на виробництво для виготовлення 43 млн. літрів альтернативного пального потрібно 365 днів.

За даними бухгалтерського обліку на підприємстві за рік виготовлено 61441076,843 літрів палива альтернативного.

Однак, за розрахунками посадових осіб податкового, на виробничих потужностях, що розташовані у м. Гадяч, вироблено близько 24 млн. літрів палива альтернативного (щоденний вихід 50 тонн х 365 діб х щільність 1,333).

З метою перевірки даних бухгалтерського обліку позивача щодо залишків ТМЦ податковий орган звернувся до ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» із запитом від 21.10.2014 № 2955/10/10-16-22-01 про проведення інвентаризації, однак така інвентаризація через процедурні суперечки між позивачем і податковим органом до дня перевірки не була проведена.

Враховуючи викладене, посадові особи податкового органу дійшли висновку, що операція від 01.08.2014 з реалізації позивачем на користь ТОВ «Нафто Синтез» палива альтернативного проведена без фактичного виробництва і поставки цієї продукції (т. 1, а с. 51).

У той же час, посадові особи податкового органу на підставі товарно-транспортних накладних та оборотно-сальдової відомості по рахунку 023 («Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні») дійшли висновку, що у період з серпня по вересень 2014 року позивач здійснив реалізацію підакцизної продукції (палива альтернативного) у кількості 5284,9 тонн (7394182,5 літрів), з якого не були сплачені акцизний податок у сумі 8421860,76 грн. та податок на додану вартість у сумі 1684372,15 грн. Крім того, за висновками посадових осіб податкового органу позивач, в порушення вимог статті 212 Податкового кодексу України, акцизний податок не нараховував, декларації акцизного податку до податкового органу не подавав, податок не сплачував (т. 1, а.с. 51, 52).

Одночасно з цим посадові особи податкового органу дійшли висновку, що у серпні та вересні 2014 року позивач здійснив виробництво палива альтернативного у загальній кількості 5284,9 тонн (2465,5 тонн - у серпні 2014 року та 2819,4 тонн - у вересні 2014 року), але, в порушення вимог пунктів 241.1, 241.2 статті 241 Податкового кодексу України, не нараховував і не сплачував екологічний податок, що призвело до заниження цього платежу на загальну суму 360165,94 грн.

Позивач дані обставини заперечував і стверджував, що у серпні та вересні 2014 року операції з виробництва та реалізації підакцизного товару (палива альтернативного) не здійснював, а тому не зобов'язаний реєструватися платником акцизного податку, подавати декларації акцизного податку і сплачувати цей податок.

Отже, вирішення даної справи у цій частині залежить від встановлення або спростування фактів виробництва та реалізації позивачем підакцизного товару (палива альтернативного) 01.08.2014 року (до дати набрання чинності Законом України від 31.07.2014 № 1621 (3 серпня 2014 року)) та у серпні 2014 (починаючи з 3 серпня 2014 року) і вересні 2014 року в обсягах, визначених податковим органом.

На підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень відповідач під час судового розгляду посилався на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21.05.2015 у кримінальній справі № 372/1939/15-к, якою ОСОБА_2 (керівника ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009»), який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частино третьою статті 212 Кримінального кодексу України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з повною оплатою податків та відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, на підставі частини четвертої статті 212 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження № 32015110000000004, - закрито.

Оскільки з'ясування цих обставин справи пов'язувалось з дослідженням великої кількості первинної фінансово-господарської документації з відображення у бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарських операцій з виготовлення та реалізації палива моторного альтернативного, що потребувало спеціальних знань у галузі економіки і бухгалтерського обліку, суд ухвалою від 16.09.2015 призначив судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

На вирішення експертизи суд поставив наступні запитання.

Чи підтверджуються документально господарські операції по виробництву ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс загальним об'ємом 43298,9 тис. літрів у період з серпня 2013 року по липень 2014 року?

Чи підтверджуються документально залишки палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс, що обліковувались у ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» станом на 31 липня 2014 року?

Чи підтверджуються документально господарські операції по реалізації 1 серпня 2014 року ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс у загальним об'ємом 43298,9 тис, літрів на користь ТОВ «Нафто Синтез»?

Чи підтверджуються документально господарські операції по реалізації ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс у період з 03.08.2014 по 30.09.2014 р. у кількості 5284,9 тис. тонн (7394182,5 літрів)?

За результатом оцінки наявних у матеріалах справи доказів суд встановив наступне.

Перевіряючи обставини, що стосуються наявності або відсутності у позивача виробничих потужностей для виробництва палива моторного альтернативного марки А-80 Е-80 та палива моторного альтернативного марки А-95 Е-50, суд встановив наступне.

У травні 2013 року між позивачем (орендар) та ТОВ «Нафтозбут» (орендодавець) укладено договір оренди від 24.05.2013 № 24/05-13, відповідно до якого позивач набув права користування цілісним майновим комплексом, який включає нежитлові будівлі, резервуарний парк, дослідно-промислову установку по стабілізації газового конденсату в блочно-комплектному виконанні та інше майно, що розташований за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39, який позивач використовує для виробництва палива моторного альтернативного марки А-80 Е-80 та палива моторного альтернативного марки А-95 Е-50.

Технічним регламентом Дослідно-промислової установки стабілізації газового конденсату у блочно-комплектному виконанні (м. Гадяч, вул. Енгельса, 39), зокрема, згідно з підпунктом 1.4 пункту 1 «Загальна характеристика виробничої установки», передбачено, що її річна продуктивність складає 40 тис. тонн на рік. Тобто, при 100% проектній потужності за рік можливо здійснити процес перегонки газового конденсату масою 40 тис. тонн, отримавши з нього компоненти, які в безперервному технологічному процесі використовуються для виготовлення палива моторного альтернативного, шляхом змішування суміші вуглеводнів одержаних з газового конденсату (66%), оксигенатів та присадок різного функціонального призначення (більше 30% ) згідно з ТУ У 24.6-32054607-001:2010.

За період з листопада 2013 року по липень 2014 року позивач здійснив виробництво палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А- 95 Е-50 Преміум плюс у кількості 59218,72 тис. літрів (62563,20 тис. літрів - 3344,48 тис. літрів), тобто на 15919,82 тис. літрів (59218,72 тис. літрів - 43298,9 тис. літрів) більше, ніж було предметом договору купівлі-продажу від 28.07.2014 № 28071, укладеного між ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» та ТОВ «Нафто Синтез».

Виготовлення палива моторного альтернативного підтверджується наявними у матеріалах справи звітами про переробку сировини і вихід нафтопродуктів за період з серпня 2013 року по липень 2014 року, а також обліковими записами в регістрах бухгалтерського обліку.

Виготовлення позивачам вказаної кількості продукції і документальне підтвердження операцій по виробництву ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс загальним об'ємом 43298,9 тис. літрів у період з серпня 2013 року по липень 2014 року також підтверджується і висновком судово-економічної експертизи від 31.08.2016 № 206 Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (т. 22, а.с. 146).

Висновком судово-економічної експертизи (т. 22, а.с. 146) також підтверджуються й наявність у ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» залишків нафтопродуктів (палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс) у кількості 43298,9 літрів станом на 01.08.2014.

Щодо реалізації 01.08.2014 на користь ТОВ «Нафто Синтез» палива моторного альтернативного у кількості 43298889 літрів, суд встановив наступне.

28 липня 2014 року позивач (продавець) та ТОВ «Нафто Синтез» (покупець) уклали договір купівлі-продажу від 28.07.2014 № 28071, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити на умовах цього Договору.

1 серпня 2014 року позивач, згідно із Специфікацією до вказаного договору продав на користь ТОВ «Нафто Синтез» товар (паливо моторне альтернативне марки А-80 Е-40 у кількості 4515981 літрів на суму 46778040,00 грн. (без ПДВ) та паливо моторне альтернативне марки А-95 Е-50 у кількості 38782908 літрів на суму 416916263,66 (без ПДВ)) загальною кількістю 43298889 літрів на суму 556433165,00 грн., у тому числі ПДВ - 92738860,83 грн.

Факт продажу товару (палива моторного альтернативного марки А-80 Е-80 та палива моторного альтернативного марки А-95 Е-50) на загальну суму 556433157,01 грн., у тому числі ПДВ - на суму 92738859,95 грн., підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (від 01.08.2016 № 801015; від 01.08.2016 № 801016; від 01.08.2016 № 801017; від 01.08.2016 № 801018; від 01.08.2016 № 801019; від 01.08.2016 № 801020; від 01.08.2016 № 801021), сімома податковими накладними на загальну суму 556433157,01 грн., у тому числі ПДВ на суму 92738859,95 грн., які позивач виписав по факту першої події і видав ТОВ «Нафто Синтез».

В оплату за придбаний товар ТОВ «Нафто Синтез» перерахувало на рахунок позивача кошти у загальній сумі 556433157,01 грн., у тому числі ПДВ - на суму 92738859,95 грн., цей факт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок.

Вказані операції належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Факт здійснення позивачем 01.08.2014 господарської операції з реалізації (поставки) на користь ТОВ «Нафто Синтез» палива моторного альтернативного марки А-80 Е-80 та палива моторного альтернативного марки А-95 Е-50 загальною кількістю 43298889 літрів на загальну суму 556433157,01 грн., у тому числі ПДВ - на суму 92738859,95 грн., підтверджується також висновком судово-економічної експертизи від 31.08.2016 № 206 Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (т. 22, а.с. 148).

На підставі пояснень позивача та наявних у справі матеріалів і доказів суд також встановив, що ТОВ «Нафто Синтез» у зв'язку із відсутністю у нього відповідного резервуарного парку для зберігання придбаних у позивача нафтопродуктів уклало з ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» договір зберігання від 28.07.2014 № 28072, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався прийняти від поклажодавця товар на відповідальне зберігання у місцях зберігання, зазначених в додатку № 1 до цього договору, а саме:

виробничо-складська база позивача, що розташована за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вул. Шевченко, буд. 26 (товар на зберігання передавався безпосередньо в місці продажу, транспортування товару не відбувалось, відповідно товарно-транспортні накладні не оформлювались, товар передавався відповідно до актів приймання-передачі товару на зберігання);

нафтобаза позивача, що розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Шевченка, буд. 1-А (товар на зберігання передавався безпосередньо в місці продажу, транспортування товару не відбувалось, відповідно товарно-транспортні накладні не оформлювались, товар передавався відповідно до актів приймання-передачі товару на зберігання);

нафтобаза позивача, що розташована за адресою: Київська обл., Васильківський район, смт Глеваха, вул. Південна, буд. 1. Товар на зберігання передавався безпосередньо в місці продажу, транспортування товару не відбувалось, відповідно товарно-транспортні накладні не оформлювались, товар передавався відповідно до актів приймання-передачі товару на зберігання (копії надавались під час перевірки).

Факт надання позивачем на користь ТОВ «Нафто Сінтез» послуг зі зберігання нафтопродуктів підтверджується: актом наданих послуг від 31.08.2014 № 831083 (за серпень 2014 року); актом наданих послуг від 30.09.2014 № 930083 (за вересень 2014 року).

Крім цього, між позивачем (експедитор) та ТОВ «Нафто Синтез» (замовник) укладено договір транспортного експедирування від 28.07.2014 № 280703, відповідно до якого замовник доручив, а експедитор зобов'язався від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацію та доставку вантажу замовника автомобільним транспортом (автоцистернами) в межах території України.

На виконання умов договору протягом серпня-вересня 2014 року ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» виконувало експедирування вантажів ТОВ «Нафто Синтез» згідно з поданими заявками (копії надавались під час перевірки).

Факт надання позивачем послуг з експедирування вантажів підтверджується: актом наданих послуг від 30.09.2014 № 930084 (за серпень 2014 року); актом наданих послуг від 31.10.2014 № 1031095 (за вересень 2014 року).

25 вересня 2014 року ТОВ «Нафто Синтез» в оплату за надані послуги експедирування перерахувало на користь позивача кошти у сумі 200000,00 грн. (платіжне доручення від 25.09.2014 № 124), а позивач виписав і видав ТОВ «Нафто Синтез» податкову накладну від 25.09.2014 № 925011 на цю ж суму.

Жодних документів, які б підтверджували факт реалізації позивачем підакцизних товарів у період з 03.08.2014 по 30.09.2014, відповідач суду не надав, зібраними по справі доказами ці висновки податкового органу суд також не підтверджуються.

Таким чином, господарські операції з повернення позивачем поклажодавцю (ТОВ «Нафто Синтез») нафтопродуктів з відповідального зберігання та їх подальше перевезення автомобільним транспортом на підставі договору транспортного експедирування були помилково кваліфіковані посадовими особами податкового органу як операції з реалізації підакцизних товарів.

Цей висновок суду також підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 31.08.2016 № 206 Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса, відповідно до якого підтверджуються господарські операції ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» по поверненню з відповідального зберігання палива моторного альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс у кількості 7160563,07 л, за період з 3 серпня 2014 року по 30 вересня 2014 року у відповідності до умов договору № 28072 відповідального зберігання від 28.07.2014 року.

У той же час, згідно з висновком судово-економічної експертизи не підтверджуються господарські операції по реалізації ТОВ «УКРТРАНСОІЛ-2009» палива альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс у період з 3 серпня 2014 року по 30 вересня 2014 року на адресу ТОВ «Нафто Синтез» у кількості 7394182,5 літрів (т. 22, а.с. 150).

4. Щодо податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1684372,00 грн. (за основним платежем (758777,42 грн. - за серпень 2014 року; 898594,73 грн. - вересень 2014 року) в частині, що оспорюється позивачем), визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015 № 0000132201/36, суд встановив наступне.

Як убачається з акта перевірки від 26.11.2014 № 3777/10-16-22-01/38274072 (т. 1 а.с. 47, 48) посадові особи ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області дійшли висновку, що позивач в порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України занизив оподатковувані ПДВ операції на загальну суму 2421038,83 грн., у тому числі: за лютий 2014 року - на суму 736666,67 грн.; за серпень 2014 року - на суму 758777,42 грн.; за вересень 2014 року - на суму 898594,73 грн.

Так, у лютому 2014 року між позивачем (покупець) і ТОВ «Узинський цукровий комбінат» (продавець) укладено договір поставки від 28.02.2014 № 26, відповідно до якого продавець зобов'язувався продати позивачу компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ) виробництва України (згідно з ТУ У 20.5-00372526-001:2013) на суму 4420000,00 грн., у тому числі ПДВ - 736666,67 грн.

За результатом здійснення даної господарської операції позивач сформував податковий кредит за лютий 2014 року у сумі 736666,67 грн. на підставі податкової накладної від 27.02.2014 № 42, виданої ТОВ «Узинський цукровий комбінат», на суму 4420000,00 грн., у тому числі ПДВ - 736666,67 грн.

Оскільки відповідач не надав до перевірки товарно-транспорті накладні та ніші документи, що засвідчують транспортування товару, посадові особи податкового органу дійшли висновку, що ця операція здійснена без фактичної передачі товару, тому позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту за лютий 2014 року суму ПДВ (736666,67 грн.), що сплачена контрагенту у складі ціни придбаного товару.

Як вже зазначалось, між позивачем і податковим органом щодо оцінки цієї господарської операції досягнуто податковий компроміс (рішення від 15.04.2015 № 888-10-16-28-01), тому в цій частині податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 № 0000132201/36 позивачем не оскаржується.

Щодо висновків про заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року - на суму 758777,42 грн. та за вересень 2014 року - на суму 898594,73 грн. суд зазначає, що посадові особи податкового органу на підставі аналізу товарно-транспортних накладних та оборотно-сальдової відомості по рахунку 023 («Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні») дійшли висновку, що у період з серпня по вересень 2014 року позивач здійснив реалізацію підакцизної продукції (палива альтернативного) у кількості 5284,9 тонн (7394182,5 літрів), з якого не був податок на додану вартість у сумі 1684372,15 грн. (т. 1, а.с. 51, 52).

Як вже зазначалось, позивач дані обставини заперечував і стверджував, що у серпні та вересні 2014 року операції з виробництва та реалізації палива альтернативного не здійснював.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що податковий орган помилково визнав господарські операції з повернення позивачем поклажодавцю (ТОВ «Нафто Синтез») нафтопродуктів з відповідального зберігання та їх подальше перевезення автомобільним транспортом на підставі договору транспортного експедирування за операції з реалізації підакцизних товарів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У справі, що розглядалась, в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковий орган поклав твердження про те, що позивач у період з серпня 2014 року по вересень 2014 року здійснював операції з реалізації підакцизних товарів на користь ТОВ «Нафто Сінтез» і не сплачував при цьому акцизний податок, екологічних податок та податок на додану вартість, не подавав до податкового органу податкову звітність з акцизного податку.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведення або спростування вказаних тверджень податкового органу.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо тощо.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, на підставі наявних у справі матеріалів і доказів встановив, що позивач у період з 3 серпня 2014 року по 30 вересня 2014 року операції по реалізації палива альтернативного А-80 Е-40 Нормаль та палива моторного альтернативного А-95 Е-50 Преміум плюс на користь ТОВ «Нафто Синтез» у кількості 7394182,5 літрів, як це стверджував податковий орган, не здійснював.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21.05.2015 у кримінальній справі № 372/1939/15-к як на доказ правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки в силу приписів чистини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України лише вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу і лише з питань про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, та лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вказана ухвала суду про закриття провадження у кримінальній справі не містить інформацію про факти, встановлені судом, не утворює підстави для звільнення відповідача від доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень. У той же час, наявна в ухвалі інформація щодо господарських операцій, які стали підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень, спростовується зібраними у цій справі доказами.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, зважаючи на визначені позивачем межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 1644,30 грн.

Крім того, у справі за ініціативою позивача була призначена судово-економічна експертиза, у зв'язку з проведенням якої позивач поніс витрати у сумі 24494,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 92 КАС України).

Оскільки позивач не заявляв клопотання про відшкодування витрат на проведення судової експертизи за рахунок Державного бюджету України, підстави для присудження на його користь цих судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київської області, а саме:

від 15.01.2015 № 0000122201/34, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСОІЛ-2009» збільшено грошове зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 10527325,96 грн., з яких: 8421860,76 грн. - за основним платежем; 2105465,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 15.01.2015 № 0000142201/35, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСОІЛ-2009» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 170,00 грн.;

від 15.01.2015 № 0000132201/36, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСОІЛ-2009» збільшено грошове зобов'язання за платежем "Надходження від здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва або виробленого з давальницької сировини" на загальну суму 450207,43 грн., з яких: 360165,94 грн. - за основним платежем; 90041,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 15.01.2015 № 0000112201/37 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСОІЛ-2009» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2526558,00 грн., з яких: 1684372,00 грн. - за основним платежем (785777,00 грн. - за серпень 2014 року; 898595,00 грн. - за вересень 2014 року); 842186,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (392888,50 грн. - за серпень 2014 року; 449297,50 грн. - за вересень 2014 року).

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСОІЛ-2009» судові витрати у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривень 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.