Рішення № 62670312, 08.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/805/2016(м)

241/873/16-ц

Єдиний унікальний номер 241/873/16-ц

Номер провадження 22ц/775/805/2016(м)

Головуючий в 1 інстанції Топузова Н.М.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів Биліни Т.І., Сороки Г.П.

за участю секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 1 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ПАТ «Акцент-банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.06.2013 року, відповідач отримав кредит у розмірі 15000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 03.05.2016 року має заборгованість - 60465.89 грн., яка складається з наступного: 14982.51 грн. - заборгованість за кредитом; 40685.86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1442.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;а також штрафи відповідно до пункту 8.6 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2855.52 грн. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання , що є порушенням прав ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК". Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість у розмірі 60465,89 грн. за кредитним договором № б/н від 14.0 6.2013 року, яка складається з наступного: 14982,51 грн. - заборгованість за кредитом; 40685,86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1442,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина). 2855,52 грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати у розмірі 1378 гривень.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 1 вересня 2016 року позов ПАТ «Акцент-Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість у розмірі 60465,89 грн. за кредитним договором № б/н від 14.0 6.2013 року, яка складається з наступного:14982.51 грн. - заборгованість за кредитом;40685.86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1442.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;а також штрафи відповідно до пункту 8.6 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина). 2855.52 грн. - штраф (процентна складова). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що не згодна з розрахунком заборгованості за відсотками за користування кредитом, оскільки відсоткова ставка за договором складає 30% річних, отже, за період з 14.06.2013 року по 13.06.2016 року сума процентів за користування кредитом складає 13500 грн., а не 40685, 86 грн. Окрім того, судом було неправомірно стягнуто з відповідача штрафи у розмірі 500 грн. та 2855, 52 грн. , а також пеню у розмірі 1442.00 грн., оскільки відповідно до ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості, а відповідач проживає в с. Стародубовка, та дане селище входить у список населених пунктів, де проводилась антитерористична операція( п.13 переліку) Крім того, судом неправомірно було стягнуто судовий збір на користь відповідача, оскільки незалежно від предмета і підстав позову та не зважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають із споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», тому, відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» апелянт звільнений від сплати судового збору.

У відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд 08 листопада 2016 року розглянув справу у відсутності відповідача та його представника ОСОБА_2, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи( 175-176), 01.11.2016 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 надана заява про слухання справи за їх відсутність ( а.с. 171).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, надані нею у судовому засіданні 25.10.2016 року,заперечення представника позивача ОСОБА_5., яка просила судове рішення залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № б/н від 14.06.2013 року, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У заяві позичальника на отримання кредиту від 14.06.2013 року, яка завізована підписом ОСОБА_1 зазначено, що він ознайомлений і згодний із Умовами і Правилами надання банківських послуг (далі ОСОБА_3), а також із тарифами банку; погодився із тим, що заява разом із умовами і Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.( а.с.6) Крім того, ОСОБА_1 зобовязався виконувати ОСОБА_3 та Правила надання банківських послуг , а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті А-Банку за реквізитами ОСОБА_6.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентами, суд виходив з того, що позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти, якими він активно користувався, відповідач у свою чергу не виконував у повному обсязі свої зобовязання з погашення в визначені строки заборгованості, у звязку з чим станом на 03.05.2016 року виникла заборгованість з тіла кредиту у розмірі 14982.51 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 40685.86 грн.

Не погоджуючись з рішенням в частині стягнення процентів , апелянт посилається на те, що сторони погодили розмір процентів у 30 % річних, проте банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за кредитом з 01.10.2014 року до 38,40%, а з 01.04.2015 року до 46,8%, отже розрахунок процентів має бути проведений , виходячи з 30% річних .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

ОСОБА_7 з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

ОСОБА_7 приписів п.28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно статті 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

ОСОБА_6 забороняється збільшувати розмір фіксованої процентної ставки за кредитним договором (або встановлений кредитним договором порядок сплати змінюваної процентної ставки) за відсутності згоди на це позичальника.

ОСОБА_7 ОСОБА_6 ( кредитка Універсальна») Базова процентна ставка становить 30% річних на залишок заборгованості.

Із пункту 5.3 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг вбачається, що ОСОБА_3 має право змінювати ОСОБА_6 та інших невідємні частини Договору за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах , зазначених в п.4.9. ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг. Якщо протягом 7 днів ОСОБА_3 не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду із змінами , то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Відповідно до п.6.3. до обовязків позичальника відносяться отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам.

ОСОБА_7 п.4.9 ОСОБА_3 зобовязаний не менш як раз на місяць у спосіб, визначений у Заяві( оголошення на сайті ОСОБА_6) надавати Держателю виписки про стан Картрахунків та о проведених за минулий місяць операціях по картрахункам.

ОСОБА_7 до п.2 ОСОБА_3(терміни та поняття) до ОСОБА_7 відноситься розмір винагороди за послуги ОСОБА_6. Винагорода ОСОБА_6 це сума зобовязань Держателя картки по сплаті встановлених ОСОБА_6, а саме- проценти за користування кредитом, зокрема і простроченим. Розмір винагороди на послуги ОСОБА_6 є невідємною частиною Договору та може змінюватись , про що держатель карти повідомляється згідно ОСОБА_3 та Правил.( а.с. 8)

Отже, з огляду на умови даного договору, вбачаються ознаки змінюваної процентної ставки за користування кредиту та порядок повідомлення клієнта про підвищення ОСОБА_6, а ОСОБА_1 у свою чергу, підписав анкету - заяву про приєднання до ОСОБА_3 і правил надання банківських послуг, користувався кредитним лімітом, а відтак, погодився з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та порядком його зміни, що передбачений пунктами 2; 5.3, 4.9,6.3 ОСОБА_3 і правил надання банківських послуг.

Позивачем надані суду Накази Дирекції ОСОБА_6 від 18.08.2014 року про зміну ОСОБА_6 банку у звязку із зміною ринкової ситуації, а саме - збільшення процентної щомісячної ставки до 3,2% щомісячно( 38,40% річних) з 01.10.2014 року для клієнтів «А-Банку» та від 18.02.2015 року про зміну ОСОБА_6 банку у звязку із зміною ринкової ситуації, а саме- збільшення процентної щомісячної ставки до 3,9 % щомісячно( 46,8% річних) з 01.04.2015 року для клієнтів «А-Банку». ( а.с. 144-153)

ОСОБА_7 даних наказів вбачається, що клієнти повідомляються про зміну ОСОБА_7 шляхом актуалізації інформації о тарифах по карті « Універсальна» на зовнішнім сайті А-Банку та прес-релізу для зовнішнього сайту про зміну відсоткової ставки по карткам.

Крім того, Інформація щодо конкретного клієнта відображається в його картрахунку.

Отже, враховуючи, що сторони погодили умови договору про зміну процентної ставки, обовязок позичальника отримувати виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам,виходячи з того, що відповідач після підвищення процентної ставки продовжував користуватись кредитом та частково погашав заборгованість( останній платіж 19.10.2015 року а.с. 167), протягом 7 днів після підвищення ОСОБА_7 не предявляв вимоги щодо незгоди з ними,судова колегія погоджується з висновками суду , що ОСОБА_3 дотримався умов щодо підвищення процентної ставки, а доводи апеляції щодо незаконності нарахування процентів за користування кредитом за підвищеною ставкою не відповідають встановленим обставинам справи.

Що стосується нарахування штрафних санкцій та пені, то судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до пункту 8.6. ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг при порушення клієнтом строків платежів по грошовому зобовязанню відповідно до договору більш як на 120 днів, Клієнт зобовязаний сплатити ОСОБА_6 штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Як вбачається з змісту позовних вимог штрафні санкції у розмірі 500 гривень та 2855.52грн нараховані ОСОБА_6 станом на 03.05.2016 року.( а.с. 3) Крім того, згідно розрахунку заборгованості пеня ОСОБА_1 нарахована з 01.10.2014 року по 03.05.2016 року у розмірі 1442,00 грн.(а.с. 4-5)

ОСОБА_7 ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. ОСОБА_6 та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

ОСОБА_7 матеріалів справи відповідач зареєстрований та постійно проживає з 2004 року за адресою: Донецька область, Першотравневий район, сіло Стародубівка, вул.Первомайська,60.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р сіло Стародубівка Першотравневого району Донецької області, відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

З урахуванням викладеного,штрафні санкції та пеня,що нараховані після 14.04.2014 року стягненню з ОСОБА_1 не підлягають.

Крім того, апелянт вважає, що ОСОБА_1 як споживач має бути звільнений від сплати судового збору, оскільки незалежно від предмета і підстав позову та не зважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають із споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», отже відповідно до ч. 3 ст. 22 даного закону апелянт звільнений від сплати судового збору.

Такі доводи апелянта судова колегія вважає безпідставними з оглядом на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

ОСОБА_7 приписів, викладених у частині 5 Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної/касаційної скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише в разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів, наприклад за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості, що відповідає змісту частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку саме ОСОБА_3, як позивач, звернувся з позовом про стягнення заборгованості кредитним договором. Тому, посилання відповідача на ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» не є слушними. Інших обставин, які б свідчили про можливість звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, відповідно до статті 2 ЗУ «Про судовий збір», відповідачем не надано.

ОСОБА_7 п.1. ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 гривень. ( а.с.1)

Отже, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1378 гривень( мінімальний розмір).

Підпунктом 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції від 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з першого січня 2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 1378,00 грн.

Отже, судовий збір за апеляційну скаргу становить 1515 грн. 80 коп. ( 1378х110%)

Ухвалою апеляційного суду від 28 вересня 2016 року на клопотання представника відповідача ОСОБА_1 сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи приписи частини ч.1ст. 82, статті 88ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог ( 92% від заявленої суми) з відповідача у дохід держави підлягає до стягнення судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1394 гривень 54 копійок, а з позивача-121 гривень 26 копійок.

Отже,переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 14982 гривень 51 копійки; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 40685 гривень 86 копійки, а всього 55 668 гривень 37 копійок. В решті позову, а саме стягнення штрафних санкцій у розмірі 500 грн та 2855,52 грн. та стягнення пені у розмірі 1442 грн. відмовити.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 1 вересня 2016 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства"АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість у розмірі за кредитним договором № б/н від 14.06.2013 року,яка складається з наступного:заборгованість за кредитом у розмірі 14982 гривень 51 копійки; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 40685 гривень 86 копійки, а всього 55 668 гривень 37 копійок.

В решті позову Публічного акціонерного товариства"АКЦЕНТ-БАНК» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства"АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 1378 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір за апеляційну скаргу у розмірі 1394 гривень 54 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства"АКЦЕНТ-БАНК» у дохід держави судовий збір за апеляційну скаргу у розмірі 121 гривень 26 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Гаврилова Г.Л.

ОСОБА_8

ОСОБА_9