Постанова № 62668494, 14.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/3391/16-п 14.11.2016 14.11.2016 14.11.2016

Номер провадження: 33/784/250/16

.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Войтовського С.А.

при секретарі судового засідання Чоботаренко Т.І.

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Корабельного районного суду м.Миколаєва від 05 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності 16.02.2016 року, 22.02.2016 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ст.130 ч.1 КУпАП; 22.06.2016 року цим же судом за ст.130 ч.3 КУпАП,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 3 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40.800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з оплатним вилученням транспортного засобу автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, державний реєстрацій номер НОМЕР_1.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду, 24.08.2016 року, приблизно о 08 год. 40 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, державний реєстрацій номер НОМЕР_1, рухався по

Провадження № 33/784/250/16 Головуючий суду 1-ї інстанції:ОСОБА_3

Категорія: ст. 130 ч.3 КК України Доповідач: Войтовський С.А.

вулиці Океанівській в м.Миколаєві з ознаками наркотичного спяніння тремтіння пальців рук, почервоніння очей та неприродний колір обличчя. У звязку з чим йому було запропоновано проходження медичного огляду в установленному законом порядку в медичному закладі. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в установленому законом порядку категорично відмовився в присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного спяніння та відмовився від проходження медичного огляду в присутності двох свідків. Посилається на те, що суддя не витребував та не дослідив відео з нагрудної камери-реєстратора поліцейського та прийняв невірне рішення про оплатне вилучення транспортного засобу, який належить іншій особі - ОСОБА_4 Захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.

Крім того, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні і отримав копію постанови суду лише 26.10.2016 року та не знав про прийняте рішення, просить поновити строк на його оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які просили скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити, допитавши власника автомобіля ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та додатково надані матеріали, доходжу наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин у встановленому законом порядку, чим порушенні вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, підтверджено дослідженими судом доказами.

Зокрема, власноручний запис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення від 24.08.2016 року свідчить, що на місці зупинки транспортного засобу він відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоровя (а.с. 1). Протокол також містить відомості про дотримання вимог п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, а саме щодо присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження медичного огляду.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що він не керував транспортним засобом і йому не пропонувалось пройти медичний огляд являються неспроможними та спростовуються вищенаведеними доказами.

Посилання захисника на те, що ознаки наркотичного спяніння в протоколі не вказані, а відео з нагрудного реєстратора поліцейського відсутнє, а тому вказане свідчить про невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, є безпідставними.

Ознаки, за якими ОСОБА_1, як вважали поліцейські, знаходився під впливом наркотичних речовин, чітко вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду. Той факт, що відео з нагрудного реєстратора інспектора поліції 2 роти 2 батальону ОСОБА_7, який складав протокол, було видалено станом на 28.10.2016 року через обмежені можливості серверів зберігання більше 45 днів (довідка начальника Управління патрульної поліції у місті Миколаєві від 03.11.2016 року № 49аз/41/16/01-2016) не є підставою для визнання неправомірними дій поліцейських по складанню зазначеного протоколу. Будь-яких достовірних даних неправомірності дій поліцейських правопорушником та його захисником апеляційному суду не надано.

Крім того, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню не за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин (порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України), а за відмову на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану перебування під впливом наркотичних речовин (порушення вимог п.2.5 зазначених Правил).

Тому доводи апелянта в цій частині є неприйнятними.

Стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами накладено на ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та даних про особу правопорушника, в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.

З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не працює, схильний до порушення правил дорожнього руху, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі двічі в 2016 році за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП. Також ОСОБА_8 притягувався до адміністративної відповідальності постановою суду від 16.02.2016 року за аналогічні дії, вчинені ним 07.12.2015 року А.С. (а.с.5-10).

При цьому, судом першої інстанції правильно враховано те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення посвідчення водія не було вилучено у правопорушника. Такі дані в матеріалах провадження відсутні.

Разом з тим, доводи захисника щодо необґрунтованості накладення стягнення в частині оплатного вилучення у ОСОБА_1 транспортного засобу автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, державний реєстрацій номер НОМЕР_1, є слушними.

Згідно довідки начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м.Миколаєві транспортний засіб MITSUBISHI OUTLANDER державний реєстрацій номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто ОСОБА_1 не є власником зазначеного транспортного засобу.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 підтвердила, що вказаний транспортний засіб дійсно належить їй на праві власності, що підтверджується технічним паспортом на автомобіль. На праві користування цей транспортний засіб вона надавала своїй сестрі матері ОСОБА_1 та йому самому, як племіннику. Про те, що він був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП їй відомо не було.

Відповідно до вимог закону, постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами), транспортний засіб може бути вилучено лише у його власника, не можна накладати стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Посилання суду першої інстанції на те, що цей транспортний засіб знаходиться у постійному та тривалому користування ОСОБА_1 не є підставою для його оплатного вилучення. Тому рішення судді про оплатне вилучення автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, державний реєстрацій номер НОМЕР_1 у ОСОБА_1, є незаконним.

В звязку з наведеним постанова суду першої інстанції в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 підлягає зміні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Корабельного районного суду м.Миколаєва від 05 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 3 КУпАП, - в частині накладеного стягнення змінити.

Виключити посилання суду на накладення стягнення на ОСОБА_1 у виді оплатного вилучення транспортного засобу автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, державний реєстрацій номер НОМЕР_1.

В іншій частині вищевказану постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_9.