Ухвала суду № 62666905, 09.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2886/16-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/5476/16 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 19 09.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілов О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІ Менеджмент» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «ТРІ Менеджмент» до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року до суду надійшла вказана вище позовна заява, у якій позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3354832218) від 06.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Людмилою Ігорівною 06.07.2016 року за реєстровим номером 444.

Ухвалою від 01 серпня 2016 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальність «ТРІ Менеджмент» до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна повернуто позивачу для подачі до належного суду.

Не погодившись з висновками суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальність «ТРІ Менеджмент», суд першої інстанції виходив із того, що даний спір виник у площині цивільно-правових відносин з приводу недійсності правочину - на підставі вчинення нотаріальних дій, а не безпосередньо з приводу нерухомого майна.

Статтею 107 ЦПК України встановлено, що всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами першої інстанції, якими є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. Питання про підсудність справ позовного провадження визначається главою 1 розділу III ЦПК України.

В Цивільному процесуальному кодексі України законодавець конкретно не визначив, про захист яких саме прав щодо нерухомого майна підлягають предявленню позови за правилами ст.114 ЦПК України, отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, за місцезнаходженням нерухомого майна, яке було об'єктом оспорюваного договору за адресою: АДРЕСА_1.

Так, ч.1 ст.114 ЦПК України встановлено, що виключна підсудність застосовується у разі, якщо позови виникають з приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 р. визначено, що згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, виходячи зі змісту ч.І ст.114 ЦПК України та правової позиції Вищого спеціалізованого суду України правила виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна застосовуються для всіх спорів за позовами, у яких нерухоме майно є як предметом, так і об'єктом вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вказану ухвалу судді про повернення позову такою, що суперечить вимогам ст. 114 ЦПК України, оскільки правовідносини між сторонами виникли з приводу визнання договору недійсним щодо нерухомого майна, що знаходиться: АДРЕСА_1., а тому висновок суду першої інстанції, про повернення позову, в зв'язку з тим, що він не підсудний даному суду є неправильний.

Відповідно до ч. 1 ст. З Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

На підставі викладеного та відповідно до ст. ст. 293, 294,303,304,307,312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІ Менеджмент» задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: