Ухвала суду № 62666861, 10.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/1886/16-ц Головуючий у І інстанції Соловей Г. В.Провадження № 22-ц/780/5403/16 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 46 10.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фастівської міської ради Київської області, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішень міської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернуласядо суду із вказаним вище позовом,який надалі уточнила і мотивувала тим, що на підставі договору дарування вона є власником квартири АДРЕСА_1, який включає п'ять квартир. Власником квартири під № 2 є відповідачка ОСОБА_3

Вказувала, що на підставі рішень Фастівської міської ради Київської області від 28 березня 2008 року та від 21 липня 2009 року відповідачці передано у власність земельну ділянку площею 0,022 га, прилеглу до її частини будинку, та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. Вважає, що наведені рішення міської ради і державний акт підлягають до скасування, поскільки на протязі багатьох років згідно ст.42 ЗК України 1990 року між співвласниками будинку склався порядок користування земельною ділянкою та господарськими спорудами і комунікаціями, який порушено в результаті приватизації. Відповідачка перешкоджає у доступі до загального водяного колодязя, де знаходяться вентилі. Відповідачка не погодила приватизацію із іншими співвласниками квартир та підробила підпис її матері ОСОБА_7

У зв'язку із наведеним просила скасувати рішення Фастівської міської ради Київської області від 28 березня 2008 року та від 21 липня 2009 року щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,022 га по АДРЕСА_1, та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_3

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням, позивачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити її позов в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд не витребував технічну документацію на весь будинок з БТІ, що мало важливе значення і могло стати підставою для доповнення чи зміни позовних вимог. БТІ надало лише копії таких документів після приватизації квартир сторонами у справі.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримала, просила задоволити та скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області як незаконне. Просила відкласти розгляд справи у зв'язку із хворобою її представника за довіреністю, однак не надала суду доказів про хворобу, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. При цьому колегія суддів враховує, що в день розгляду справи 10 листопада 2016 року о 08 год 46 хв. представник позивачки направила до апеляційного суду електронною поштою клопотання про витребування технічної документації із БТІ, нічого не зазначивши про свою хворобу.

Відповідачі ОСОБА_3 та представник Фастівської міської ради в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки відсутністю передбачених законом підстав для скасування оспорюваних позивачкою рішень та державного акта.

При цьому суд виходив з того, що оскаржуваними рішеннями Фастівської міської ради щодо передачі безоплатно у власність відповідачки земельної ділянки площею 0,022 га, а також державним актом не порушено права позивачки.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно договору дарування, посвідченого 25 березня 2004 року приватним нотаріусом Вінічук Н.В., ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, який включає п'ять квартир.

Власником квартири під № 2 є відповідачка ОСОБА_3

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 28 березня 2008 року ряду грмадян передано безоплатно у власність земельні ділянки та дозволено замовити технічну документацію із землеустрою на виготовлення державних актів, в тому числі передано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,022 га для будівництва і обслуговування будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 21 липня 2009 року ряду громадян затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю на території м.Фастова, розміри і площа яких уточнені в результаті проведення вишукувальних робіт, в тому числі затверджено технічну документацію ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,022 га для будівництва і обслуговування будинку по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 отримала державний акт на право власнсоті на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

Також судом встановлено, що при придбанні квартири № 3 в будинку позивачка не набула права власності чи права користування земельною ділянкою або її частиною, поскільки ділянка за багатоквартирним будинком не закріплювалася, а отже її права не порушені.

Крім того, судом встановлено, що передача у власність відповідачки ОСОБА_3 земельної ділянки не перешкоджає позивачці користуватися належною їх квартирою і обслуговувати її.

За таких обставин суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову з огляду на його безпідставність.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав позивачки внаслідок приватизації, що полягає у перешкоджанні у доступі до земельної ділянки, якою вона користується, гаражів погребу та колодязя необгрунтовані. Суд першої інстанції в ході розгляду справи перевіряв дані доводи і визнав їх безпідставними з огляду на те, що позивачка, всупереч ст.60 ЦПК України не надала суду належних і допустимих доказів, передбачених ст.57 ЦК України, про існування зазначених перешкод.

Безпідставні і ствердження у скаргі про те, що між співвласниками будинку встановлено порядок користування земельною ділянкою. Судом з'ясовано, що даний будинок раніше належав залізниці і квартири в ньому були приватизовані його мешканцями. Будь-які рішення міської ради про виділення власникам квартир у користування земельних ділянок чи рішення про закріплення за будинком земельної ділянки не приймалися, а відтак посилання ОСОБА_2 на те, що встановлено порядок користування землею безпідставні, бо порядок можливо встановити лише у випадку, якщо ділянка перебуває у правомірному користуванні особи на передбачених законом підставах.

Це ж стосується посилань позивачки на ч.3 ст.42 ЗК України, згідно якої порядок використання земельної ділянки, наякій розташований багатоквартирний будинок, визначається співвласниками, поскільки згідно ч.4 даної статті розміри та конфігурація ділянки, на якій розташовано багатоквартирний будинок, визначається на підставі землевпорядної документації, яка як встановлено судом, відсутня.

Крім того, посиланя позивачки на порушення її прав на землю безпідставні, бо подаючи позов про захист своїх прав позивачка не надала доказів, що в результаті набуття нею права власності на квартиру вона набула прав власності чи права користування земельною ділянкою.

Доводи апелянта про неповноту з'ясування обставин справи, бо суд не витребував технічну документацію на весь будинок з БТІ, що мало важливе значення і могло стати підставою для доповнення чи зміни позовних вимог надумані, поскільки на запит суду БТІ надало копії документів інвентаризаційної справи (а.с.55-63).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: