Ухвала суду № 62666814, 08.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1905/16-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/4643/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 23 08.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Лівінського С.В., Суханової Є.М.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», треті особи: ОСОБА_17 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоряне 31», про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення певних дій, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року позивачі звернулись до ПАТ «Київобленерго» із зазначеним позовом, який обґрунтовували тим, що вони є власниками квартир у будинку АДРЕСА_1.

До моменту придбання позивачами квартир забудовником та власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_17, з яким 01.04.2013 року Києво-Святошинський районний підрозділ ПАТ «Київобленерго» уклав договір про користування електричною енергією.

Після укладення договорів купівлі-продажу квартир та переходу права власності від ОСОБА_17 до позивачів, вони листом від 01.10.2015 року звернулися до відповідача в особі Києво-Святошинського районного-підрозділу з пропозицією укласти особисті договори на електроспоживання з кожним власником квартири та відкрити особисті рахунки.

У відповіді на звернення (вихідний №20-1-879 від 04.11.2015 року) ПАТ «Київобленерго» повідомив про можливість укладання окремих договорів із власниками квартир при наданні проекту внутрішньобудинкових мереж. При цьому відповідач запевняв, що прикладе максимум зусиль для вирішення всіх нагальних питань, що склалися та навіть вирішить питання про реструктуризацію боргу.

Також позивачі із заявою від 26.11.2015 року про укладання договору на постачання електричної енергії звернулися до відповідача та до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На вказану заяву від відповідача була отримана відповідь (вихідний №К-14/07/314/1494 від 07.12.2015 року), яка містила згоду за умови надання необхідного переліку технічної документації.

У відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вихідний №42/1208-15 від 31.12.2015 року) також вказувалося на необхідність виготовлення проекту внутрішрьобудинкових мереж та його затвердження відповідачем.

Проект внутрішньобудинкових мереж №03-13-15 був виготовлений проектантом ПП «Лідерпроектбуд» і наприкінці грудня 2015 року наданий відповідачу для затвердження.

Але відповідач надіслав на адресу ОСОБА_17 лист (вихідний №06/280/637 від 27.01.2016 року та відмовився від затвердження цього проекту, посилаючись на наявність боргу у забудовника ОСОБА_17 перед відповідачем, на необхідність його сплати та розірвання договору між ним та енергопостачальною організацією, яке, як вказував відповідач, можливе тільки після погашення заборгованості та є умовою подальшого укладання договорів з новими власниками квартир. При цьому відповідач наполягав на тому, що такий порядок передбачений п.3 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 року за №1357.

Намагаючись добровільно упорядкувати відносини позивачі листом від 06.02.2016 року запропонували відповідачу взяти на себе зобов'язання по погашенню боргу ОСОБА_17 за умови його реструктуризації та укладання з кожним з них договору на постачання електричної енергії.

Відповіддю на цей лист було відключення робітниками відповідача 17.02.2016 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 від електропостачання і тільки шляхом переговорів вдалося досягти згоди щодо тимчасового відновлення електропостачання відповідачем.

Позивачі вважали дії відповідача неправомірними та такими, що грубо порушують їх права та законні інтереси.

Відносини між споживачем та постачальником електроенергії в Україні регулюються «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими Постановою КМУ від 26.07.1999 року за №1357.

Пункт 3 ПКЕЕН, на який у своїй відмові (вихідний №06/280/637 від 27.01.2016 року) посилався відповідач, не надає право електропостачальнику відмовити споживачу в укладанні договору про споживання ні за яких підстав: «Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією».

Крім того, взагалі норми ПКЕЕН не передбачають випадків відмови споживачу у підключенні до електромережі електропостачальника та відмови в укладанні договору на електропостачання.

Також і інші нормативні акти, які регулюють правовідносини у сфері електропостачання, не надають право електропостачальнику відмовити в затвердженні проекту внутрішрьобудинкових мереж при наявності будь-яких підстав.

Наявність договору на постачання електроенергії із забудовником ОСОБА_17 згідно з діючим законодавством не є перешкодою для укладання договорів на електропостачання між електропостачальником та власниками квартир.

Відповідно до п.7 ПКЕЕН новий власник квартири повинен звернутися до електропостачальника для укладання договору про користування електричною енергією. Після чого електропостачальник протягом 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру.

Цей договір у багатоквартирному будинку, як передбачено ПКЕЕН в абзаці 2 п.5, електропостачальник зобов'язаний укласти з кожним власником квартири.

Позивачі є новими власниками квартир у зазначеному будинку, тобто об'єкт споживання перейшов до інших споживачів, з якими електропостачальник зобов'язаний укласти договори.

Тому позивачі просили визнати дії ПАТ «Київобленерго» щодо відмови в укладанні особистих договорів на електроспоживання неправомірними, зобов'язати ПАТ «Київобленерго» затвердити проект №03-13-15 внутрішньобудинкових мереж домоволодіння АДРЕСА_1. Зобов'язати ПАТ «Київобленерго» укласти договір про користування електричною енергією з власниками квартир №1 ОСОБА_3, №2 ОСОБА_4, №3 ОСОБА_5, №4 ОСОБА_6, №5 ОСОБА_7, №6 ОСОБА_2, №7 ОСОБА_8, №8 ОСОБА_9, №9 ОСОБА_10, №10 ОСОБА_11, №11 ОСОБА_12, №12 ОСОБА_13, №13 ОСОБА_14, №15 ОСОБА_15, №16 ОСОБА_16 будинку АДРЕСА_1.

Також просили стягнути з ПАТ «Київобленерго» на їх користь, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 судові витрати.

В подальшому позивачі уточнили позовні вимоги, згідно з якими просили визнати дії ПАТ «Київобленерго» щодо відмови в укладанні особистих договорів на електроспоживання неправомірними. Зобов'язати ПАТ «Київобленерго» затвердити проект №03-13-15 внутрішньобудинкових мереж домоволодіння АДРЕСА_1. Зобов'язати ПАТ «Київобленерго» укласти договір про користування електричною енергією з власниками квартир №1 ОСОБА_3, №2 ОСОБА_4, №3 ОСОБА_5, №4 ОСОБА_6, №5 ОСОБА_7, №6 ОСОБА_2, №7 ОСОБА_8, №8 ОСОБА_9, №9 ОСОБА_10, №10 ОСОБА_11, №11 ОСОБА_12, №12 ОСОБА_13, №13 ОСОБА_14, №15 ОСОБА_15 та №16 ОСОБА_16 в будинку АДРЕСА_1, розробленого відповідачем згідно з Типовим договором про користування електричною енергією. Також просили стягнути з відповідача на їх користь (позивачів) витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі заявлених вимог.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд прийшов до висновку про неможливість затвердження ПАТ «Київобленерго» проекту №03-13-15 внутрішньобудинкових мереж домоволодіння та укладання з позивачами відповідних договорів, оскільки в порушення норм ПКЕЕ та ПКЕЕН третьою особою не розірвано вже існуючий договір про користування електричною енергією та відповідно не погашено борг, що існує перед ПАТ «Київобленерго».

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі по справі є власниками квартир у будинку АДРЕСА_1.

Забудовником даного будинку є ОСОБА_17

16.11.2012 року ОСОБА_17 отримав технічні умови на приєднання житлового будинку №К-00-12-1642 та уклав договір про надання послуг з приєднання до електричних мереж від 16.11.2012 року за №К-00-12-1642, в якому зазначено що об'єктом приєднання є житловий будинок.

Після реалізації технічних умов №К-00-12-1642 між ОСОБА_17 та ПАТ «АЕС Київобленерго» було укладено договір про користування електричною енергією від 01.04.2013 року за №300916030.

Відповідно до даного договору об'єктом електропостачання є житловий будинок по АДРЕСА_1 з дозволеною потужністю 140 кВт.

Встановлено, що позивачі звернулись до відповідача з листом від 26.11.2015 року з пропозицією укласти особисті договори на електроспоживання з кожним власником квартири та відкрити особисті рахунки.

06.02.2016 року від імені голови ОСББ «Зоряне-31» направлено до відповідача лист щодо затвердження проекту внутрішньо будинкових мереж і укласти з ОСББ, а також з кожним власником квартири договір на електроспоживання з реструктуризацією заборгованості ОСОБА_17

Але на даний час між власниками квартир та ПАТ «Київобленерго» відсутні будь-які договірні відносини та договори про користування електричною енергією не укладені між позивачами та відповідачем.

Проект внутрішньобудинкових мереж №03-13-15 був виготовлений проектантом ПП «Лідерпроектбуд», однак відповідачем не затверджений.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.ст.22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (з відповідними змінами та доповненнями) (далі - Правила №1357).

Відповідно до вимог ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість обох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі вимог ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У частині 2 цієї статті вказано, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачу надано право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 1 частини 2 цієї ж статті встановлений обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

При цьому згідно з п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець також зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

За змістом ст.ст.24, 26 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладанні договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) за умови, що нова електроустановка замовника приєднана або потужність для діючої електроустановки споживача збільшена в установленому законодавством порядку. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Так само і пунктом 3 Правил №1357 передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

Відповідно до п.6 Правил у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, а також подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору.

Згідно з п.7 Правил №1357 для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.

Отже, надання житлово-комунальних послуг, до складу яких відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» входить і електропостачання, здійснюється на підставі договору, зокрема, про постачання електроенергії, обов'язок щодо укладення якого покладається як на споживача, так і на енергопостачальника.

У пункті 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 28 липня 1996 року №28 (далі - Правила №28) визначено, що населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових потреб споживають електроенергію для потреб електроустановок, що належить їм за ознакою права власності або користування. Відповідно до вимог пп.1.3, 5.1 Правил №28 постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між її власником та постачальником електричної енергії, а споживання електроенергії без договору не допускається.

Згідно з п.1.6, 1.9 Правил №28 договір на постачання електричної енергії має бути укладений постачальником електричної енергії з усіма споживачами, об'єкти яких розташовані на території здійснення ним ліцензованої діяльності постачальника електричної енергії.

Для укладення договору між енергопостачальником і побутовим споживачем споживач зобов'язаний виконати технічні умови - це документ, що видається споживачу енергопостачальником і містить перелік технічних вимог, які необхідно виконати для приєднання електроустановок нового споживача до електромережі, реконструкції діючих електроустановок споживача або зміни категорії надійності електропостачання споживача. Надання технічних умов є платою послугою. Для кожного споживача повинні бути встановлені прилади обліку, які відповідно до вимог п.8 Правил №1357 мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг із встановлення оплачена.

Відповідно до п.6.18. «Правил користування електричною енергією» затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року за №28 у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Згідно витягу з Протоколу №2 від 15.03.2016 року засідання комісії ІКЦ, на якій були присутні представники НКРЕКП та ДЕН, представники ПАТ «Київобленерго» та голова ОСББ «Зоряне 31» щодо врегулювання спірних питань було вирішено запропонувати представнику споживача гр.ОСОБА_17 із заявами до Товариства про укладення договору переуступки боргу гр. ОСОБА_17 на ОСББ «Зоряне 31» та розірвання договору про користування електричною енергією, укладеного між Товариством та ОСОБА_17 ОСББ «Зоряне 31» звернутись до Товариства із заявою про укладення Договору про постачання електричної енергії із урахуванням переуступленого ОСББ «Зоряне 31» боргу по договору із ОСОБА_17 ОСББ «Зоряне 31» має право звернутись до Товариства із заявою про укладення Договору реструктуризації боргу. ПАТ «Київобленерго» після укладення ОСББ «Зоряне 31» договору про постачання електричної енергії розглянути проект «Розподіл потужності двох багатоквартирних житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 та надати рішення по ньому.

Суд першої інстанці дійшов вірного висновку про те, що станом на 18.01.2016 року заборгованість ОСОБА_17 по договору про користування електричною енергією від 01.04.2013 р. №200916030 становить 308 475 грн. 54 коп. і не погашена.

Також суд дійшов вірного висновку, що для укладення договорів про користування електричною енергією з власниками квартир третій особі ОСОБА_17, як споживачу, з яким укладено договір про користування електричною енергією, відповідно до п.6 ПКЕЕН необхідно подати заяву про розірвання договору і погасити наявну заборгованість.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: