Ухвала суду № 62665135, 04.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2016 року

справа № 804/1978/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання недійсним та скасування рішення, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2016 року ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому просило: скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/00409 від 09.10.2015р.; визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/00409 від 09.10.2015р.;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2015 року між ПАТ “ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського” (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Русская горно-металлургическая компанія” (Російська Федерація) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №15-0835-12, за згідно якого продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються контрактом.

Згідно додатку №9 від 03.09.2015р. до Контракту Продавець зобов’язався поставити ПАТ “ДМКД” - залізорудний концентрат (далі-товар) в кількості 90 000 тон за ціною 2367,19 рублів РФ за одну тону на умовах поставки: DAP- станція Соловей/Тополі (Інкотермс-2010).

Для митного оформлення 09.10.2015р. ПАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського” подало до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію №110010000/2015/007262, в режимі ІМ 40 ДР.

В графі 31 ВМД №110010000/2015/007262 наведено опис імпортованого товару, а саме: залізорудний концентрат; концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе2О3-66,4%, 66,0%; SiO2-6,9%, 7,4%, волога – 10,0%, 9,94%, 9,90%, одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб.

За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення. вантажу на суму 20948603,18 руб. (графа 22), вага нетто 8787750 кг. (графа 38), а саме:

- контракт №15-0835-12 від 29.04.2015р.;

- додаток №9 від 03.09.2015р. до Контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015р.;;

- рахунок фактуру( інвойс) №БЕЛ00304 від 24.09.2015р. разом з додатком до нього;

- рахунок фактура (інвойс) №БЕЛ00312 від 27.09.2015р. разом з додатком до нього;

- залізнична накладна №20411983 від 24.09.2015р.;

- залізнична накладна №20424912 від 27.09.2015р;

- залізнична накладна №44779072 від 26.09.2015р.;

- залізнична накладна № 47707062 від 26.09.2015р.;

- залізнична накладна № 47793633 від 29.09.2015р.;

- рахунок фактура б/н від 24.09.2015р.;

- рахунок фактура б/н від 27.09.2015р.;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860012994490301 від 28.09.2015р.;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 50860013004490302 від 29.09.2015р.;

- сертифікат про походження товару форми СТ- 1 № RUUA 50860013024490304 від 29.09.2015р.;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 50860013094490310 від 01.10.2015р.;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 50860013164490133 від 05.10.2015р.;

- відомості про відстань перевезення від 02.10.2015р.;

- сертифікат якості №151 від 24.09.2015р.;

- сертифікат якості № 152 від 27.09.2015р.;

- лист ПАТ “ДМКД” №062Д/2753 від 27.09.2015р.;

- лист ПАТ “ДМКД” № 062Д/2761 від 28.09.2015р.;

- лист ПАТ “ДМКД” №062Д/2769 від 29.09.2015р.;

- лист ПАТ “ДМКД” № 062Д/2777 від 30.09.2015р.;

- лист ПАТ “ДМКД” № 062Д/2779 від 01.10.2015р.;

- висновок ДП “Укрпромзовнішекспертиза”№2760 від 28.09.2015р;

- копія митної декларації країни відправлення №10101100/040915/0001023 від 04.09.2015р.

Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на рівні 2,383 руб.РФ/кг.

Статтями 53 та 335 Митного кодексу України визначений перелік документів та відомостей, які подаються декларантом митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Згідно із частиною 5 статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 337 Митного кодексу України встановлено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

09.10.2015 року посадовою особою відповідача була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110010000/2015/00409 від 09.10.2015р., а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600493/1 від 09.10.2015р., в якому митна вартість товару скоригована до 2,843 руб./1кг. (метод 2ґ).

Згідно поданої ВМД позивач самостійно визначив митну вартість імпортованого товару – за основним методом (за ціною контракту) відповідно до ст.58 Митного кодексу України (далі – МК), а саме: у розмірі - 2092,35 рублів РФ за одну тону.

Проте, під час проведення перевірки документів, наданих для митного оформлення митним органом було встановлено, що надані декларантом документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК, п.2, п.3 ст.53 МК, посадовою особою митниці зобов’язано декларанта ( за начвності) додатково надати наступні документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

9) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

Листом від 09.10.2015 року №062Д/2861, надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений п.3 ст.53 МК та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п.8 ст.55 МК.

У зв’язку з на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару № №110010000/2015/600493/1 від 09.10.2015р., відповідно до якого митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований, таким чином, у зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів, суд вважає що посадовою особою Дніпропетровської митниці правомірно було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 09.10.2015р. №110010000/2015/00409.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Дніпропетровська митниця ДФС мала достатні правові підстави коригувати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем не було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товару, не було надано документи, підтверджуючі оплату за отриманий товар, документи щодо ціноутворення перевезення товару. У митного органу була наявна інформація про ввезення ідентичного товару у цей же період, по значно вищій ціні, що свідчить про ввезення товару на митну територію України по значно заниженій митній вартості, яка не відповідає наявним у митниці даним.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Натомість, у відповідності до чинного законодавства України, відповідач, як суб’єкт владних повноважень повинен діяти лише у межах повноважень та на підставах, визначених законом.

Враховуючи аналіз приведених вище норм права, підставою для проведенню дій по коригуванню митної вартості товару можуть слугувати лише обґрунтовані сумніви митного органу в правильності визначення декларантом митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідач прийшов до висновку, щодо митного оформлення декларантом надано інші документи, ніж ті, що стали підставою для митного оформлення товару.

Відповідно п.10 ст.58 МК складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Враховуючи виявлені розбіжності (невідповідності) у поданих документах та ненадання позивачем документів на підтвердження заявленої ним митної вартості за основним методом, Митний орган дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості визначення митної вартості товар за основним методом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а ::

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський