Вирок № 62664448, 14.11.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2791/16-к

Номер провадження 1-кп/623/212/2016

ВИРОК

іменем України

14 листопада 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Красилі І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним, укладену на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 12016220320001364, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бугаївка Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, засіб зв'язку: НОМЕР_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, відповідно до наказу № 38 від 30.07.2013 року, будучи найманим працівником ФГ «Колос» та працюючи на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, 15 серпня 2016 року, близько 02 години 00 хвилин, знаходячись на полі поблизу с. Топальське Ізюмського району Харківської області, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, зняв з конструкції причепних дисків до трактору каністру з дизельним паливом об'ємом 20 літрів, після чого відніс каністру в насадження посадки поблизу поля, тим самим таємно викрав дизельне паливо, об'ємом 20 літрів, чим завдав потерпілому ОСОБА_3, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4506 від 27.09.2016 року, матеріальної шкоди на загальну суму 370 гривень.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

11 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016220320001364 між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення.

Відповідно до вказаної угоди ОСОБА_1 визнав свою винуватість в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до угоди про примирення, укладеної між потерпілим та підозрюваним, сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання відповідно до ст. 473 КПК України, які роз'яснені підозрюваному та потерпілому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладанні угоди про примирення дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди про примирення, просив суд затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

Завдана потерпілому ОСОБА_2 матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі, а тому претензій будь-якого характеру до обвинуваченого він не має.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке буде застосовано до нього в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди.

Суд, шляхом опитування обвинуваченого, потерпілого, прокурора, які не заперечували проти затвердження угоди про примирення, у судовому засіданні переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо затвердження угоди про примирення, пояснення обвинуваченого, потерпілого, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про примирення, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття у вчиненому, відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за яке належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі стягнути.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся, у зв'язку з поверненням викраденого майна.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 468, 469, 473-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 11 жовтня 2016 року про примирення, укладену на досудовому розслідуванні між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016220320001364 від 16.08.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробовуванням на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ст. 76 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави (ХНДЕКЦ при ГУНП України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова одержувач платежу: Держава) витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 4506 від 27.09.2016 року в розмірі 175 (сто сімдесят п'ять) гривень 92 копійки.

Речові докази у кримінальному провадженні: дизельне паливо об'ємом 20 літрів в каністрі, повернуті під розписку потерпілому ОСОБА_2, залишити у його розпорядженні.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченим вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.1 ч.4 ст.394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.2 ч.4 ст.394 КПК України

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: суддя -