Ухвала суду № 62663697, 14.11.2016, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2801/16-к

Провадження № 1-кс/192/203/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2016 р. головуючий слідчий суддя СОЛОНЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Щербина Н.О., за участю секретаря судового засідання Савчукової В.В., володільця майна ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне клопотання володільця майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12016040570000682 від 08 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, як володілець майна на яке накладено арешт, з посиланням на ст.174 КПК України звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна та передання майна на відповідальне зберігання по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12016040570000682 від 08 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 07 вересня 2016 року близько 17.50 години на 432 км + 210 м автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя на території Солонянського району Дніпропетровської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме наїзд автомобілем «ВАЗ-21099020», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину дороги по пішохідному переходу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

За даним фактом 08 вересня 2016 року було розпочато кримінальне провадження №12016040570000682 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

09 вересня 2016 року згідно ухвали слідчого судді накладено арешт на вказаний автомобіль, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 та належить згідно свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_4 від 26.10.2006 року належить ОСОБА_3. Згідно цього ж свідоцтва ОСОБА_1 має право керування.

ОСОБА_1 в своєму клопотанні посилається на те, що по даному кримінальному провадженню була проведена авто технічна експертиза, відповідно до якої в його діях порушень ПДР України немає.

У зв'язку з проведенням експертизи, просив скасувати арешт на зазначений автомобіль та передати йому на відповідальне зберігання, оскільки вважає, що необхідності в подальшому арешті та зберіганні автомобіля НОМЕР_1 на території Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області не має.

В судове засідання прокурор та слідчий, які про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, а їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч.1 ст.107 КПК України розгляд клопотання слідчого про арешт майна здійснюється без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, оскільки учасники процесу клопотань про здійснення фіксації процесу за допомогою технічних засобів не заявляли.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання про скасування арешту майна та прохав його задовольнити, пояснивши, що на даний час в рамках досудового розслідування проведена експертиза, яка була підставою для арешту майна. Тому вважав, що на даний час не має перешкод для зняття арешту з автомобіля.

Вислухавши ОСОБА_1, вивчивши клопотаннята додані до нього матеріали, а також надані матеріали кримінального провадження приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, 08 вересня 2016 року було внесено відомості до ЄРДР за №12016040570000682 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з фабулою, згідно якої 07 вересня 2016 року близько 17 години 50 хвилина на 432 км+210 м автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, на території Солонянского району Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме наїзд автомобілем «ВАЗ-21099020», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину дороги на пішохідному переході . В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

За даним фактом 08 вересня 16 липня 2016 року було розпочато кримінальне провадження №12016040570000682 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

З протоколу огляду місця ДТП від 07 вересня 2016 року вбачається, що автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

08 вересня 2016 року автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, був приєднаний до кримінального провадження №12016040570000682 та залишений на зберіганні на території Солонянського ВП ДВП ГУ НП у Дніпропетровській області.

Ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2016 року було задоволено клопотання слідчого СВ Солонянського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури №2, по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12016040570000682 від 08 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та з метою необхідності збереження речових доказів, необхідність проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, накладено арешт на належний на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 26 жовтня 2006 року ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1, який знаходився у володінні та користуванні ОСОБА_1

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч.1 та ч.2 стаття 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Частиною 6 даної статті передбачено, що речові докази, зберігання яких, зокрема, через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Згідно статті 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у разі скасування арешту.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів кримінального провадження №12016040570000682 від 08 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вбачається, що в процесі досудового розслідування згідно постанови слідчого від 12 вересня 2016 року вже проведено судову експертизу технічного стану транспортного засобу №5/10.2-847 від 20 жовтня 2016 року, а 26 жовтня 2016 року проведено судову автотехнічну експертизу №5/10.1-919.

Згідно вказаних експертиз рульове керування автомобіля «ВАЗ-21099020», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться у працездатному стані. Згідно висновку судової автотехнічної експертизи - при заданому механізмі пригоди в діях водія автомобіля «ВАЗ-21099020», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР України.

Таким чином, в судовому засіданні ОСОБА_1 доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, а тому клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню, а тимчасово вилучене майно підлягає передачі на відповідальне зберігання, що можливо без шкоди для кримінального провадження, оскільки зберігання даного транспортного засобу неможливо без зайвих труднощів. При цьому слідчий суддя вважає, що майно необхідно передати володільцю на відповідальне зберігання, попередивши про недопустимість будь-яких переобладнань та заміни вузлів, агрегатів без дозволу слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна та передання на відповідальне зберігання - задовольнити.

Скасувати накладений згідно ухвали слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2016 року арешт на належний на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 26.10.2006 року ОСОБА_3 автомобіль «ВАЗ-21099020», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у володінні та користуванні ОСОБА_1, передавши ОСОБА_1, у якого воно вилучено.

Ухвала про скасування арешту майна підлягає негайному виконанню слідчим, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Н.О.Щербина