Ухвала суду № 62663126, 14.11.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер № 201/14636/16-к

Номер провадження 1-кп/201/538/2016

УХВАЛА

14 листопада 2016 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі - Геліч Н.В.,

за участю прокурора - Дударева В.В.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши клопотання прокурора Дударева В.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зменшення розміру застави, заявлені у підготовчому відкритому судовому засіданні за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному 14 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016150410000268 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Олесько Буського району Львівської області, громадянина України, старшого лейтенанта, який проходить військову службу за контрактом на посаді командира 3-ої гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини- польова пошта В2830, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 14 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016150410000268 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Дударев В.В. заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України, санкція останнього з яких передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та відноситься до категорії тяжких злочинів. Додав, що на даний час продовжують мати місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні та подальшому продовженні запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, зокрема, останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, буде мати фактичну можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в суді, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не прибуваючи на виклики суду з різних причин, затягуючи при цьому, судовий розгляд, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, пов'язані із порядком проходження військової служби, а тому просив суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, надавши суду письмове клопотання. А також просив вирішити питання щодо переведення обвинуваченого з Миколаївського слідчого ізолятора до Дніпропетровської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 4. При цьому, прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зміни розміру застави, вважаючи його необґрунтованим. Додав, що обвинувачений ОСОБА_5, знаходячись на волі буде залякувати потерпілих та свідків, а також застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби, тому просив відмовити у задоволенні такого клопотання.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора та просили суд залишити обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки з боку останнього через довірену особу на них здійснюється психологічний вплив та застосовуються погрози спричинення тілесних ушкоджень їм та членам їх сімей, з метою схилення їх до підписання заяви про відсутність претензій до ОСОБА_3 та зміни показів на користь обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, вважаючи його необґрунтованим, та в свою чергу, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зміну розміру застави, мотивуючи тим, що у обвинуваченого на утриманні знаходиться вагітна дружина і він буде проживати за її місцем проживання у м. Дніпро. Також обвинувачений ОСОБА_3 в обґрунтування свого клопотання про зміну розміру застави зазначив, що судом не було враховано його матеріальний стан, розмір заробітної плати та наявність вагітної дружини, а тому просив знизити розмір застави до 50 000 гривень.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку учасників судового провадження з цього приводу, дослідивши письмове клопотання прокурора, матеріали додані до нього та обвинувальний акт, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Як вбачається з обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України, останнє з яких, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років.

Відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2016 року під час досудового розслідування відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2016 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися судом при застосуванні та подальшому продовженні обвинуваченому запобіжного заходу, зокрема, ОСОБА_3 буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілих та свідків, які ще не допитані у судовому засіданні, а також буде мати можливість переховуватись від суду, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, при встановленні наведених ризиків, суд, насамперед виходить з таких обставин, як ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення останнім та тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за вчинення інкримінованого правопорушення.

Поряд із цим, суд враховує позицію потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просили продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній через своїх довірених осіб здійснює на них психологічний вплив та застосовує погрози спричинення тілесних ушкоджень їм та членам їх сімей, з метою схилення їх до підписання зави про відсутність претензій до ОСОБА_3 та зміни показів на його користь, що знайшло своє підтвердження у матеріалах, доданих прокурором до клопотання, та попередніх судових рішеннях про застосування та подальше продовження запобіжного заходу.

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що обвинувачений здійснює військову службу, а тому, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби та може ускладнити проведення судового розгляду.

Наведені обставини свідчать на підтвердження вищезазначених ризиків, які враховуються судом при вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Поряд із цим, суд не може не враховувати підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення - умисного тяжкого корупційного злочину із використанням свого службового становища.

А отже, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Тому, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, і не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового провадження, а тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2017 року.

Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість та мотив кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, підвищену суспільну небезпеку даного злочину, суд приходить до висновку, що визначений раніше у судовому рішенні розмір застави є цілком обґрунтованим і вважає необхідним у даному випадку визначити заставу в сумі 300 000 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

З метою оперативного розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 14 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016150410000268 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 368 КК України суд вважає за доцільне перевести обвинуваченого на час здійснення судового провадження з Миколаївського слідчого ізолятора до Дніпропетровської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 4.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зміну розміру застави, заслухавши думку учасників судового провадження з цього приводу, дослідивши клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3, документи, додані до нього та обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, у своєму клопотанні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3, як на підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, посилаються на наявність у обвинуваченого офіцерського звання, проходження ним довготривалої служби в зоні АТО, наявність статусу учасника бойових дій, бойових нагород та позитивних характеристик, а також відсутність судимостей, наявність соціальних зв'язків і вагітної дружини.

Проте, на думку суду, наведені обставини не зменшують ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наведених вище, а тому не можуть бути підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого під час судового провадження.

Отже, стороною захисту не наведено переконливих підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.

Крім того, з урахуванням виключності інкримінованого ОСОБА_3 злочину, тяжкості та мотиву цього кримінального правопорушення, підвищеної суспільної небезпеки цього злочину, даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що визначений раніше у судовому рішенні розмір застави є цілком обґрунтованим, а тому підстав для зміни розміру застави судом не встановлено, а обвинуваченим не наведено.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зміну визначеного розміру застави не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314 - 316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дударева В.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3- задовольнити.

Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2017 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою є 12 січня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у сумі 300 000 ( триста тисяч) гривень 00 копійок, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження;

-не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Перевести обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з Миколаївського слідчого ізолятора до Дніпропетровської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 4 у строк до 06 грудня 2016 року на час здійснення судового провадження.

Про прибуття обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Дніпропетровської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 4, невідкладно повідомити Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зміну визначеного розміру застави - відмовити.

Ухвала оскарження не підлягає.

Суддя: І.Г. Ополинська