Постанова № 62661595, 08.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.11.2016 справа №913/865/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Ломовцева Н.В., Попков Д.О. за участю представників: від позивача:ОСОБА_4, довіреність №1163 від 28.07.2016р.від відповідача :Рибальченко Д.В., довіреність №СА30/15 від 01.01.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м.Сєвєродонецьк Луганської областіна рішення господарського суду Луганської областівід05.09.2016р. (повний текст підписано 08.09.2016р.)у справі№ 913/865/16 (суддя Лісовицький Є.А.)за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_6, смт.Мілове Луганської областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м.Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 372214,31грн.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_6, смт.Мілове Луганської області, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 372214,31грн., які складаються з основного боргу у розмірі 208400,28грн. та пені у розмірі 163814,03грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.09.2016р. (повний текст підписано 08.09.2016р.) у справі №913/865/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" борг у розмірі 208400,28грн., в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг за договорами №5/10-14 від 27.12.2013р. та №1/10-15 від 22.01.2015р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" звернулося з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2016р. у справі №913/865/16 та припинити провадження по справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Так, скаржник стверджує, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження по справі на підставі наданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, оскільки 06.10.2015р. було здійснено припинення його підприємницької діяльності.

Відповідач наголошує на тому, що у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, зобов'язання за господарськими договорами також припинилися. Крім того, після повторного набуття позивачем статусу фізичної особи-підприємця (28.07.2016р.), між сторонами не було укладено жодних правочинів, а таке набуття статусу не є підставою для поновлення зобов'язань відповідача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016р. у справі №913/865/16 (головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.) прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 08.11.2016р.

Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач зазначив, що виносячи ухвалу про порушення провадження по справі, суд першої інстанції не звернув увагу на дату квитанції про сплату судового збору та прийняв рішення без сплати позивачем належної суми судового збору.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О.О. на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Попков Д.О.

Донецьким апеляційним господарським судом від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 отримано відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією було розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2016р. просив залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, письмові пояснення до неї, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

27.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (далі - замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (далі - виконавець) укладено договір №5/10-14 про надання послуг з вивозу рідких нечистот.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується надати послуги з вивозу рідких нечистот, а замовник зобов'язується на умовах даного договору прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктами 2.1 договору №5/10-14 передбачено, що вартість послуг визначається на підставі калькуляції та погоджується сторонами протоколом узгодження договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору.

Оплата за надані послуги проводиться замовником шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 60 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг (п.2.3).

Відповідно до п.7.1 даний договір набирає чинність з 01.01.2014р. і діє по 31.12.2014р., а в частині фінансових зобов'язань за договором - до повного їх виконання.

Крім того, 22.01.2015р. між тими ж сторонами був підписаний договір №1/10-15 про надання послуг з вивозу рідких нечистот.

Пунктом 2.3 зазначеного договору передбачено, що оплата за надані послуги проводиться замовником шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 90 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п.7.1 даний договір набирає чинність з 01.01.2015р. і діє по 31.12.2015р., а в частині фінансових зобов'язань за договором - до повного їх виконання.

Вищевказані договори підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками.

На виконання зазначених договорів позивачем надані послуги з вивозу рідких нечистот, про що свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт: за листопад 2014р. на суму 31414,07грн., за грудень 2014р. на суму 30495,53грн., за січень 2015р. на суму 29444,14грн., за лютий 2015р. на суму 20197,22грн., за березень 2015р. на суму 20440,56грн., за квітень 2015р. на суму 20927,24грн., за травень на суму 20927,24грн., за червень 2015р. на суму 20927,24грн., за липень 2015р. на суму 13627,04грн. на загальну суму 208400,28грн. Неоплата Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" наданих позивачем послуг стала підставою звернення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 з позовом до суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договорів №5/10-14 від 27.12.2013р. та №1/10-15 від 22.01.2015р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Укладені між сторонами правочини за своїм змістом та своєю правовою природою є договорами про надання послуг, які підпадають під правове регулювання норм глави 63 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання наданих послуг, в період з листопада 2014р. по липень 2015р. (включно) Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 надані послуги за загальну суму 208400,28грн. Факт надання послуг відповідачем не заперечується.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у п.2.3 договору №5/10-14 від 27.12.2013р. визначено, що оплата за надані послуги проводиться замовником шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 60 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг. Крім того, відповідно до п.2.3 договору №1/10-15 від 22.01.2015р. оплата за надані послуги проводиться замовником шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 90 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг.

Враховуючи умови зазначених пунктів договору, а також приписи ст.254 ЦК України, надані послуги мали бути оплачені в наступні строки:

- за актом за листопад 2014р. - по 29.01.2015р.;

- за актом за грудень 2014р. - по 02.03.2015р.;

- за актом за січень 2015р. - по 05.05.2015р.;

- за актом за лютий 2015р. - по 29.05.2015р.;

- за актом за березень 2015р. - по 30.06.2015р.;

- за актом за квітень 2015р. - по 29.07.2015р.;

- за актом за травень 2015р. - по 31.08.2015р.;

- за актом за червень 2015р. - по 28.09.2015р.;

- за актом за липень 2015р. - по 29.10.2015р.

При цьому судова колегія вважає днем підписання актів здачі-приймання виконаних робіт останній день відповідного місяця, оскільки в самих актах дата підписання не зазначена, а сторонами іншого не доведено.

Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості в загальному розмірі 208400,28грн.

Як вбачається з актів звірки, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" не заперечило наявність заборгованості за договорами №5/10-14 від 27.12.2013р. та №1/10-15 від 22.01.2015р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 208400,28грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути пеню в розмірі 163814,03грн.

За приписами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Враховуючи, що сторонами в договорі не передбачена відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати наданих послуг, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження по справі на підставі наданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, оскільки 06.10.2015р. було здійснено припинення його підприємницької діяльності.

Відповідач наголошує на тому, що у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, зобов'язання за господарськими договорами також припинилися. Крім того, після повторного набуття позивачем статусу фізичної особи-підприємця (28.07.2016р.), між сторонами не було укладено жодних правочинів, а таке набуття статусу не є підставою для поновлення зобов'язань відповідача.

З цього приводу судова колегія зазначає, що у випадку припинення діяльності суб'єкта господарювання - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 07.11.2006р. у справі №16-9/225-04-7490, а також у постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2015р. у справі №922/4349/14.

Крім того, у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за цією ж фізичною особою зберігається право на її повторну державну реєстрацію як підприємця.

Судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за індивідуальним податковим номером НОМЕР_1 є два записи про Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, а саме: запис від 06.10.2015р. про припинення діяльності та від 28.07.2016р. про реєстрацію суб'єкта господарювання. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 була подана 02.08.2016р., про що свідчить відбиток печатки канцелярії господарського суду Луганської області, наявний на першій сторінці позовної заяви, тобто, після повторної реєстрації.

З огляду на викладене, порушуючи провадження по справі, суд першої інстанції дотримувався норм ГПК України.

Разом з тим, відповідно до п.7.1 договорів №5/10-14 від 27.12.2013р. та №1/10-15 від 22.01.2015р. вони є чинними в частині фінансових зобов'язань до повного їх виконання.

Скаржник також стверджує, що господарський суд не звернув увагу, що, незважаючи на наявність ухвали господарського суду Луганської області від 09.12.2015р. по справі №913/1162/15, позивач повторно звернувся з позовом після повторного набуття статусу фізичної особи-підприємця, додавши стару квитанцію про сплату судового збору.

Однак, відповідачем не враховано, що до повторно поданих позовів, що раніше були залишені без розгляду, у разі, якщо сплачена сума судового збору не була повернута, додається первісний документ про сплату судового збору.

З огляду на викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2016р. (повний текст підписано 08.09.2016р.) у справі №913/865/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2016р. (повний текст підписано 08.09.2016р.) у справі №913/865/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2016р. (повний текст підписано 08.09.2016р.) у справі №913/865/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді Н.В. Ломовцева

Д.О. Попков

Надруковано 5 прим.: 1- позивачу; 1- відповідачу; 1- до справи; 1- ДАГС; 1 - ГСЛО