Ухвала суду № 62661265, 10.11.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" листопада 2016 р. Справа № 906/79/16.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючої судді: Лозинської І.В.

за участю секретаря судового засідання: Зарудяного А.В.

розглянувши заяву про забезпечення позову від 20.09.2016 позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Лугинська райагропромтехніка" (смт. Лугини) у справі

за позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Лугинська райагропромтехніка" (смт. Лугини, Житомирська область)

До: Дочірнього підприємства "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська лісопереробна група" (смт. Лугини, Житомирська область)

про стягнення 89273,01 грн (в частині суми неустойки 32258,06 грн на новий розгляд)

за участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. від 10.02.2016

- від відповідача: ОСОБА_3 - керівник, НОМЕР_1

В засіданні суду 04.11.2016 оголошено перерву до 10:00 10.11.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 акціонерним товариством "Лугинська райагропромтехніка" подано позов до господарського суду Житомирської області про стягнення з ДП "Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група" 107267,36 грн, з яких: 60000,00 грн боргу з орендної плати; 14059,36 грн пені за прострочення сплати орендної плати; 32258,06 грн неустойки за прострочення повернення орендованого майна; 949,94 грн 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 09.03.2016).

Рішенням господарського суду від 29.03.2016 (а. с. 60 - 62), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (а. с. 105 - 110) позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 (а. с. 149 -154), рішення господарського суду Житомирської області від 29.03.2016 і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 скасовано в частині позовних вимог про стягнення 32258,06 грн неустойки за прострочення повернення орендованого майна, з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

В іншій частині рішення та постанову залишено без змін.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2016 справу № 906/79/16 суддею Лозинською І.В. прийнято до провадження та призначено судове засідання.

20.09.2016 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (а. с. 164,165), яку ухвалою господарського суду від 20.09.2016 призначено для розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2016, зокрема, відкладено розгляд вищевказаної заяви про забезпечення позову (а. с. 186).

Представник позивача в засіданні суду заяву про забезпечення позову підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про забезпечення позову від 20.09.2016 та додані до неї документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову з таких підстав.

Заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що керівником відповідача державному виконавцю повідомлено про відсутність у підприємства грошових коштів та укладання договору купівлі - продажу від 01.07.2016 з ТОВ "Продмашстрой" про реалізацію майна відповідача - 4-х верстатів на суму 149732,56 грн (з врахуванням ПДВ - 179679,07 грн).

31.08.2016 до позивача звернувся покупець верстатів - ТОВ "Продмашстрой" з вимогою про їх передачу. Однак, вказане у договорі купівлі-продажу майно, знаходиться в приміщеннях, які є власністю позивача та щодо яких між сторонами є спір про їх повернення та стягнення боргу з орендної плати.

Позивачем вказано, що майно, зазначене у договорі купівлі-продажу від 01.07.2016, є власністю відповідача.

Позивачем наголошено, що укладення відповідачем вищевказаного договору свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, що є підставою для забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення призведе до неможливості виконання судового рішення через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення.

З метою наявності реальної можливості для виконання рішення суду та приймаючи до уваги необхідність попередження відчуження відповідачем належного йому майна, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на таке майно відповідача:

- верстат ЕЕ20-СЕ для обробки дерева - 1 шт;

- верстат НR4S15S для обробки дерева - 1шт;

- верстат ТVS/SVS Е155 для обробки дерева - 1 шт;

- верстат для стрічкових пил - 1шт.

Так, за ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами (ч. 10 ст. 67 ГПК України).

Заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з аб. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Згідно з аб. 3 п. 1 постанови пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п 2 Інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006 № 01-8/2776, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, наведені позивачем у заяві доводи не свідчать про наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Тому, здійснивши оцінку обґрунтованості клопотання позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні вказаної заяви позивача від 20.09.2016 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства "Лугинська райагропромтехніка" (смт. Лугини, Житомирська область) від 20.09.2016 про забезпечення позову відмовити.

Суддя ОСОБА_4

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (реком.)