Рішення № 6266065, 19.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09 Справа № 22/117/09

Скиданова Ю.О.

Позивач Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А)

Відповідач - Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1835,53 грн.

суддя Скиданова Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Давиденко Т.Є.довіреність № 5153/27-19 від 11.09.2008 р.;

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1835.53 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі договору № 101871 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2007 за період часу з жовтня 2007 року по листопад 2008 року.

Ухвалою суду від 03.02.2009 р. порушено провадження у справі № 22/117/09, судове засідання призначено на 19.03.2009 р.

У судовому засіданні позивач надав клопотання № 1-14/645 від 19.03.2009 про стягнення з відповідача 1614 грн. 83 коп. основного боргу, у звязку з погашенням відповідачем боргу у розмірі 220,70 грн.

Розглянувши клопотання № 1-14/645 від 19.03.2009 про зменшення позовних вимог, суд враховуючи відповідність цього клопотання вимогам ст. 22 ГПК України, задовольнив його та прийняв зменшення позовних вимог до суми 1614 грн. 83 коп. основного боргу.

За таких обставин, судом розглядаються позовні вимоги, заявлені позивачем на суму 1614 грн. 83 коп.

У судове засідання 19.03.2009 відповідач представників не направив, витребуваних судом документів не надав. Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду не надав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобовязань.

Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 19.03.2009 розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

ВСТАНОВИВ:

1 липня 2007 р. між сторонами у справі укладено договір № 101871 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі за текстом -Договір), за умовами якого позивач (надалі за текстом «Теплопостачальна організація») зобовязався відпускати відповідачу (надалі за текстом «Споживач») теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобовязався прийняти та оплатити одержану теплову енергію в терміни та порядку, що передбачені цим договором за діючими тарифами.

Порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 6 Договору. Так, за умовами п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п. 6.3 Договору підставою для розрахунків є рахунок та Акт приймання-передачі теплової енергії” (далі “Акт”).

Відповідно до п. 6.7.2. Договору у разі неотримання позивачем підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений договором, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. У разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений договором строк.

Судом встановлено, що за період часу з жовтня 2007 року по листопад 2008 року споживачем не було підписано акти приймання передачі, але і не було направлено позивачу будь-яких заперечень в їх підписанні, про що містяться відмітки на актах позивача. Таким чином, відповідно до вимог договору акти за спірний період часу є погодженими і є підставою для проведення розрахунків.

На підставі наданих позивачем Актів, суд встановив, що ним були виконані умови Договору - теплова енергія постачалась Відповідачу кожного місяця, починаючи з жовтня 2007 року і включно по листопад 2008 р., на суму 1835,53 грн.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії (ним частково сплачено 22.01.2009 220,70 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України, зокрема п.п. 1,7 встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідач зобовязання за Договором не виконав, оплату за надані послуги послуги повністю не здійснив. Встановлено, що Споживач (відповідач) має заборгованість перед Постачальником за період 01.10.2007 30.11.2008 у сумі 1614.83 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1614.83 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, у розмірі 89,73 грн. державного мита та у розмірі 103,84 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А, п/р 26004045320001 в АКБ "Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 1614 (одну тисячу шістьсот чотирнадцять) грн. 83 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, державне мито у розмірі 89 (вісімдесят девять) грн. 73 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 103 (сто три) грн. 84 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.04.2009 р.

Суддя Скиданова Ю.О.