Постанова № 6266058, 14.05.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 р. № 07/244-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіДерепи В.І.,

суддів :Грека Б.М. (доповідача у справі),

Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.02.09

у справі № 07/244-08

господарського судуХарківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Негоціант"

доСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

простягнення 59513,00 грн.

за участю представників від:

позивача не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені В С Т А Н О В И В : ТОВ “Негоціант” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 заборгованості по оплаті товару поставленого відповідачу, право вимоги оплати якого позивач набув на підставі договору уступки вимоги № 19 від 11.03.08. Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.08 (суддя - Інте Т.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Могилєвкіна Ю.О., суддів: Пушай В.І., Плужник О.В.), позов задоволено та стягнуто з відповідача 59513,00 грн. заборгованості, 595,13 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Судові акти мотивовані тим, що відповідач свої зобовязання щодо повної та своєчасної сплати не здійснив, доказів сплати не надав. Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що при прийнятті товару на складі ПП ОСОБА_1 було встановлено, що весь товар неналежної якості, що підтверджується актом обстеження товару від 20.09.07. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за усною домовленістю СПД - ФО ОСОБА_2 03.09.07 поставив ПП ОСОБА_1 товар (аудіо та відеотехніку) на загальну суму 59513,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1-0000000 від 03.09.07 та довіреністю НОМЕР_1 від 03.09.07. У видатковій накладній зазначена умова продажу: “товарний кредит”, але умови надання товарного кредиту не узгоджені: відсутні порядок, строки і розмір платежів, проценти за користування товарним кредитом та строк надання товарного кредиту. Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є: договори та інші правочини. Тому зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар виникли з самого факту прийняття товару. 11.03.08 між СПД-ФО ОСОБА_2 та позивачем укладений договір уступки вимоги № 19, відповідно до умов якого, первісний кредитор (СПД - ФО ОСОБА_2) уступає новому кредитору (ТОВ “Негоціант”) дійсні вимоги, зазначені у пункті 2 цього договору, які виникли на підставі накладної, а новий кредитор стає кредитором за угодою. Відповідно до п. 2 договору уступки право вимоги № 19, право вимоги, що передається за цим договором, складає право вимагати від боржника належного виконання зобовязань по виплаті заборгованості за здійснену первісним кредитором поставку товару за накладною у розмірі 59513,00 грн. Дійсність права вимоги, що передається за цим договором, засвідчується накладною на відвантаження товару № 1-00000001 від 03.09.07 на суму 59513,00 грн. На підставі зазначених обставин суди дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію з огляду на наступне. Згідно зі ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятися або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що передача товару СПД-ФО ОСОБА_2 та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним правочин, що містить ознаки купівлі-продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобовязання оплатити поставлений товар. Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Сторони в видатковій накладній не встановили строк виконання зобовязання. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визнаний моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги. 25.03.08 позивачем направлено відповідачу повідомлення про заміну кредитора, що підтверджується описом вкладення у цінному листі. У звязку з тим, що у накладній відсутній строк оплати 25.03.08 позивачем направлена на адресу відповідача вимога про оплату товару у сумі 59513,00 грн., отриманого на підставі накладної № 1-0000000 від 03.09.07, відповідач дану вимогу отримав, але залишив без відповіді та задоволення. Отже, суди правомірно встановили, що після одержання вимоги про оплату товару у відповідача виникло зобовязання по оплаті отриманого товару. Посилання відповідача на ст. 695 ЦК України досліджені судом апеляційної інстанції та правомірно ним відхилені. Так, судом визнано безпідставним твердження відповідача щодо наявності домовленості про передання товару для його подальшої реалізації, оскільки відповідач не надав доказів укладання договору товарного кредиту та узгодження істотних умов зазначеного договору: відсутні порядок, строки і розмір платежів. Отже, зазначений правочин є договором купівлі продажу, в якому строк платежу не встановлений. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Посилання відповідача на те, що товар був неякісний, також досліджувався апеляційним судом та обґрунтовано ним відхилені, оскільки відповідач в акті обстеження не зазначив який товар досліджувався, не зазначив дефекти товару, в акті складеним ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 зазначений товар отриманий від ОСОБА_1 за накладною № 100000001 від 03.09.07, але в зазначеній накладній одержувачем є саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 Припущення відповідача про те, що СПД- ФО ОСОБА_2 міг би підтвердити факт отримання ним від ПП ОСОБА_1 вимоги щодо неналежної якості поставленого по накладній № 1-00000001 від 03.09.07 товару та його заміни, безпідставне та спростовується матеріалами справи, а також поясненням СПД-ФО ОСОБА_2 (первісного кредитора), в яких він стверджує, що при отриманні товару кожна одиниця розпаковувалась і перевірялась особисто ОСОБА_1 претензій по якості не було, також не було ні письмового, ні усного звернення щодо якості товару. Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні. В частині відмови в позові судові акти не оскаржуються, а тому не перевіряються господарським судом касаційної інстанції. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.09 у справі № 07/244-08 залишити без змін. Головуючий - суддяВ. Дерепа СуддіБ. Грек Л. Стратієнко