Постанова № 62659299, 09.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р. Справа № 628/2132/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М. ,

при секретарі судового засідання Тітовій А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Переходи Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департамента державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30.08.2016р. по справі № 628/2132/16-а за позовом ОСОБА_3 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельно інспекції у Харківській області Мурзи Олега Володимировича, третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до суду із позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Мурзи Олега Володимировича, 3-тя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просила скасувати постанову №219-П від 26.05.2016 року в справі про адміністративне правопорушення. (а.с.2)

Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30.08.2016р. адміністративний позов задоволено (а.с.61-62)

Не погодившись із судовим рішенням, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30.08.2016р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (а.с.65-67)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням обставин справи.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Представник апелянта доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, 16.05.2016 року стосовно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч. 5 та 17 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) відповідно до якого забудовником (ОСОБА_3.) здійснюється будівництво обєкта «Господарської будівлі - гаражу по провул. Новому, 10, м.Куп'янськ, Харківської області» із значиними порушеннями містобудівного законодавства, будівельних норм, державних санітарних стандартів та правил, а саме: 1) проведення будівельних робіт без отримання відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи з будівництва обєкта, що є порушенням п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466; 2) незабезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва, що є порушенням ч.1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». (а.с.3-4)

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було винесено постанову від 26.05.2016 року №219-П, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 5 та 17 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. (а.с. 6)

Задовольняючи адміністративний позовв частині скасування оскаржуваної постанови , суд першої інстанції виходив з того, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем було порушено процесуальні права позивача, а тому така постанова не може вважатися законною.

Колегія суддів частково погоджується з постановою суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу від 16.05.2016 року про адміністративне правопорушення , в ній зазначено місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення вказано 14 год. 00 хв. 26.05.2016 року в приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за адресою м.Харків, вул. Космічна, 21-А, корп. 1. При цьому протокол не містить письмового пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній її підпис .

Положеннями ст.268 КУпАП передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

24 травня 2016 року позивачкою було направлено на адресу відповідача електронне повідомлення за номером по ЦБД 0000776705 від 24.05. 2016 року з ВПЗ Куп'янськ-5. Даним повідомленням ОСОБА_3 просила Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку з її хворобою та необхідністю укладення угоди з адвокатом на представництво її інтересів. Це повідомлення було вручено представнику відповідача 25.05.2016 року, що підтверджується повідомленням Центру поштового зв'язку № 5 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Харківської дирекції № 888 від 31.05.2016 року. (а.с. 5).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

За змістом ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 735 (далі - Порядок №244), цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Згідно п.16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Приписами п.17 Порядку №244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, положеннями пп. 18 та 19 Порядку № 244 встановлено, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників. Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Відповідно до п.20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду серед іншого з'ясовує чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було винесено постанову від 26.05.2016 року №219-П, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 5 та 17 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.17 ст.96 КУпАП передбачено, що незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП).

Статтею 36 КУпАП встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Не надаючи оцінку суті правопорушення та відповідності застосованого адміністративного стягнення колегія суддів зазначає, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення позивач була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи до початку її розгляду, надати пояснення (у тому числі і письмові), заявити клопотання, отримати юридичну допомогу, у зв»язку з чим направила відповідне клопотання відповідачу. Проте клопотання позивача про відкладення розгляду справ и не було вирішено відповідачем, розгляд справи не перенесено в межах строку, визначеного статтею 277 КУпАП, приймаючи до уваги можливість належного повідомлення про дату розгляду справи позивача засобами мобільного зв»язку (а.с.3), що є порушенням прав позивача , визначених ст.268 КУпАП .

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що справедливість прийнятого відповідачем рішення вже підірвана початковим недотриманням вимог глави 22 КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до ОСОБА_3 не відповідають вимогам ст.ст. 268, 280 КУпАП, а відтак є протиправними. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Колегія суддів зазначає, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади/суб'єкта владних повноважень та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади/суб'єкта владних повноважень.

Статтею 244-6 КУпАП визначено компетенцію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.96 КУпАП.

Таким чином, виходячи із повноважень, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП, , колегія суддів приходить до висновку, що після вирішення питання про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративна справа підлягає новому розгляду.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом пунктів 3 та 4 частини 1 статт1 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Департамента державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30.08.2016р. по справі № 628/2132/16-а скасувати. Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельно інспекції у Харківській області Мурзи Олега Володимировича, третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову №219-П по справі про адміністративне правопорушення від 26.05.2016 року, винесену Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельно інспекції у Харківській області Мурзою Олегом Володимировичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 5 та 17 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення по відношенню до ОСОБА_3 повернути для нового розгляду Головному інспектору будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельно інспекції у Харківській області Мурзі Олегу Володимировичу.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 листопада 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.