Постанова № 62653286, 09.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/7570/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л.М.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_3, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця від 13.06.2016 про відкриття виконавчого провадження № 51398708 по виконанню виконавчого листа у справі № 357/3068/15-а за позовом ОСОБА_3 до УПФУ у м. Білій Церкві.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 15.04.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено постанову по справі №357/3068/15-а 2-а/357/468/15 за позовом ОСОБА_3 до УПФУ у м.Біла Церква Київської області, якою зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної в Законі про державний бюджет України на відповідний календарний рік, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, за період з 01 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно з урахуванням сум раніше проведених виплат.

19.05.2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області стягувачу видано виконавчий лист по даній справі, в якому зазначено строк пред'явлення його до виконання - протягом одного року з дня вступу постанови в законну силу, тобто до 21.05.2016 року, що слідує з копії цього виконавчого листа.

13.06.2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Черток О.Ф. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51398708 щодо примусового виконання виконавчого листа №357/3068/15-а, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19.05.2016 року, з наданням семиденного строку на добровільне виконання, що слідує з копії цієї постанови.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що виконавчий документ було пред'явлено до виконання з пропуском установленого законом строку, тому державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження, як наслідок, відкривши виконавче провадження, діяв неправомірно.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV (далі - Закон N 606-XIV), статтею 1 якого передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 статті 11 цього Закону встановлено обов'язок державного виконавця вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону №606, визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 19 цього Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. ч.1,.2 ст. 25 Закону №606).

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону N 606-XIV.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказує, що з копії постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається пред»явлення виконавчого листа до виконання 10.06.2016, в той час, як строк його пред'явлення сплив 21.05.2016 року, тобто, виконавчий документ пред'явлено до виконання з пропуском установленого законом строку, а тому, у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний був у відкритті виконавчого провадження відмовити.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим.

Так, з матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист та заяву про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області направив поштою 21.05.2016, що підтверджується фіскальним чеком, доданим до апеляційної скарги (а.с.74).

Частиною 5 статті 103 КАС України визначено, що останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

При цьому, як зазначено в частині 9 цієї статті, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26.05.2016 у справі №2а-2625/10/0970 (К/800/45961/15).

Враховуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем в межах, в строки та спосіб, визначені законом, отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, посилання позивача на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» як на підставу незаконності спірної постанови державного виконавця, не приймаються судом до уваги, оскільки цей Закон визначає лише гарантії держави щодо виконання судових рішень, а умови, порядок та строки виконання судових рішень, які не виконані у добровільному порядку, визначає, саме, Закон України «Про виконавче провадження».

Водночас, відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

В даному випадку, рішенням, яке підлягає примусовому виконанню, зобов'язано УПФУ перерахувати та виплатити доплату до пенсії. Питання про стягнення вказаних сум судом не вирішувалося.

Окрім цього, у зв'язку з прийняттям нормативно-правових актів, якими встановлено механізм виконання судових рішень, зміни до Закону України «Про виконавче провадження» не вносилися.

Таким чином, державний виконавець діяв в межах приписів Закону України «Про виконавче провадження», тобто, правомірно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення адміністративного позову без задоволення.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.