Ухвала суду № 62653222, 10.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3370/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «Фармак» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Фармак» до Київської міської ради, треті особи: Подільська районна у місті Києві рада в особі Комісії з припинення діяльності Подільської районної у місті Києві ради (ліквідаційна комісія), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інновація Інвест Компані», Приватне підприємство «Ачи-Кале» про визнання нечинними рішень Київської міської ради у частині,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року позивач, Публічне акціонерне товариство «Фармак», звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

визнати нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради IX сесія XXIII скликання від 27 грудня 2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» в частині п. 88 Додатку 8 таблиці 6 (Будинки, які визнані непридатними для проживання, але не переведені в нежитловий фонд (мешканці відселені) щодо включення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району об'єкта нерухомості - будівлі 64 (літера А) по вулиці Фрунзе у місті Києві;

визнати нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради X сесії IV скликання від 21 квітня 2005 року № 282/2857 «Про внесення змін до рішення Київради від 29 листопада 2001 року № 151/1585 та до рішення Київради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва» в частині внесення змін до пункту 88 додатку 8 таблиці 6.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, адміністративний позов - задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження по справі - закриттю з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з положеннями статуту Публічного акціонерного товариства «Фармак», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Фармак» (протокол № 21 від 15 березня 2012 року) Публічному акціонерному товариству «Фармак» належать усі майнові та немайнові права та обов'язки (в тому числі усі права інтелектуальної власності) Відкритого акціонерного товариства «Фармак» (код за ЄДРПОУ 00481198), що створено на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім.. М.В.Ломоносова шляхом перетворення акціонерного товариства «Фірма Фармак» відповідно до рішення загальних зборів трудового колективу акціонерного товариства «Фірма Фармак» (протокол №13 від 17 лютого 1994 року).

Пунктом 1.4. Статуту встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Фармак» є правонаступником акціонерного товариства «Фірма Фармак», засновниками якого були Фонд державного майна України і фізичні особи - працівники акціонерної фірми «Фармак». Акціонерне товариство «Фірма Фармак» є правонаступником акціонерної фірми «Фармак», засновниками якої були Юридичні особи: Київський хіміко - фармацевтичний завод ім.. М.В.Ломоносова, Український концерн по виробництву медичної та мікробіологічної продукції, виконавчий комітет Ради народних депутатів Подільського району м. Києва та фізичні особи засновників, працівники організацій. Акціонерна фірма «Фармак» є правонаступником організації орендарів Київського хіміко - фармацевтичного заводу ім.. М.В.Ломоносова, яка в свою чергу є правонаступником Київського хіміко - фармацевтичного заводу ім. М.В.Ломоносова.

Публічне акціонерне товариство «Фармак» в повній мірі володіє, користується та розпоряджається і є повним власником всіх прав та обов'язків, що надають і передбачені ліцензіями, дозволами, свідоцтвами, іншими документами дозвільного та/або реєстраційного характеру, виданими Відкритому акціонерному товариству «Фармак» (код за ЄДРПОУ 00481198), а також документами, що підтверджують права на майно, земельні ділянки, інші матеріальні та нематеріальні цінності, виданими і оформленими на Відкрите акціонерне товариство «Фармак» (код за ЄДРПОУ 00481198) та всіх його правопопередніків (пункт 1.5. Статуту).

Відповідно до переліку майна, переданого до статутного фонду Акціонерної фірми «Фармак» (правонаступник ВАТ «Фармак») згідно із наказом Фонду державного майна України «Про внесення змін та доповнень до засновницьких документів акціонерної фірми «Фармак» від 31 грудня 1992 року № 590 передано у власність Акціонерній фірмі «Фармак» будинок по вул. Фрунзе, 64-А, інвентарний номер 13445.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 березня 2009 року у справі № 32/95 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Фармак» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», третя особа - Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання права власності Відкритого акціонерного товариства «Фармак» (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 63, код 00481198) на будівлю у м. Києві по вул. Фрунзе, 64-А, загальною площею 1789,3 кв.м, інвентарний номер 13445; витягом про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Фармак» на нерухоме майно по вул. Фрунзе, 64-А в м. Києві; планом на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок № 64 А, вул. Фрунзе, виданий Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

29 грудня 2011 року право власності на будівлю загальною площею 1789,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 64А зареєстроване за Відкритим акціонерним товариством «Факрмак», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №32736704.

З метою оформлення оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля 64 літера «А», яка знаходиться по вулиці Фрунзе у місті Києві, позивач звернувся до Головного управління земельних ресурсів КМДА.

У відповідь на звернення позивача, листом Головного управління земельних ресурсів від 16 березня 2012 року № 03-459/6587 повідомлено, що земельна ділянка, про яку іде мова у зверненні, обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інновація інвест компані» площею 2270,16 кв.м., обліковий код 85:289:016 на вул. Фрунзе, 64 літ «Ц» на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради IX сесії XXIII скликання від 27 грудня 2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва та будинків, які визнані непридатними для проживання, але не переведені у нежитловий фонд (мешканці відселені), до якого, серед іншого, пунктом 88 віднесено будинок по вул. Фрунзе, 64-А.

Відповідно до змін, внесених до рішення сесії Подільської районної у місті Києві ради від 27 листопада 2003 року № 166 нежила будівля за адресою вул. Фрунзе, 64 літера Ц (попередня адреса - вул. Фрунзе, 64 літера А) продана Приватному підприємству «АВК - 2000».

Рішенням XII сесії Подільської районної у місті Києві ради XXIV скликання від 27 листопада 2003 року № 166 до переліку будинків, що підлягають викупу орендарем-інвестором в першому півріччі 2004 року віднесено нежила будівля за адресою вул. Фрунзе, 64 літера Ц (попередня адреса - вул. Фрунзе, 64 літера А), покупцем зазначено Приватне підприємство «АВК - 2000».

Рішенням Київської міської ради X сесії IV скликання від 21 квітня 2005 року № 282/2857 «Про внесення змін до рішення Київради від 29 листопада 2001 року N 51/1585 та до рішення Київради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва» у додатку 8 до рішення (таблиця 6, розділ «Будинки, які визнані непридатними для проживання, але не переведені в нежитловий фонд (мешканці відселені)») позиції 88 та 104 викладено в такій редакції: пункт 88 нежилий будинок за адресою вул. Фрунзе, 64 літера Ц.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного обєднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 318 Цивільного кодексу України субєктами права власності є, зокрема, територіальні громади.

Згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним субєктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами є сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими обєктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад таї їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах. Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання.

Згідно з ст.. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста. Київська міська рада може передавати районним у місті радам у власність або в управління об'єкти комунальної власності міста Києва в порядку, передбаченому законами України.

Конституційний Суд України у п. 1.2. мотивувальної частини рішення від 09 лютого 2000 року № 1-рп/2000 у справі № 1-5/2000 зазначає, що положення частини пятої статті 6 та частини четвертої 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких у містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як субєкти права комунальної власності та не втрачають цього права в разі, якщо рішення про створення районних у містах рад не було прийнято, узгоджуються з положенням частини першоїстатті 142 Конституції України, згідно з яким територіальні громади районів у містах поряд з територіальними громадами міст визначаються як субєкти права комунальної власності.

Враховуючи наведене, власником майна є відповідна територіальна громада села, селища міста, району в місті в особі органу місцевого самоврядування, уповноваженого управляти цим майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до положень ст.. 321, 386 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Так, рішенням Київської міської ради IX сесії XXIII скликання від 27 грудня 2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва та будинків, які визнані непридатними для проживання, але не переведені у нежитловий фонд (мешканці відселені), до якого, серед іншого, пунктом 88 віднесено будинок по вул. Фрунзе, 64-А.

Крім того, згідно з рішенням Подільської районної у місті Києві ради за № 166 від 22 липня 2004 року передбачено викуп Приватним підприємством «АВК-2000» нежилої будівлі за адресою Фрунзе, 64-А. Рішенням Подільської районної у місті Києві ради № 265 від 22 липня 2004 року було внесено зміни до Рішення № 166, та змінено адресу переданої Приватному підприємству «АВК-2000» нежилої будівлі Фрунзе, 64-А на Фрунзе, 64-Ц.

Таким чином, на підставі оскаржуваного рішення Київської міської ради № 208/1642 будівля 64 (літера А) по вулиці Фрунзе у місті Києві (рішенням Київської міської ради № 282/2857 змінено літеру А на Ц) була передана Подільською районною у місті Києві радою у викуп третій особі рішенням Подільської райради № 166 (Рішенням Подільської райради № 265 змінено літеру А на Ц).

Згідно з листом Київської міської державної адміністрації Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 18 квітня 2012 року № 15777 (И-2012) за адресою вул. Фрунзе, 64 на праві власності зареєстровано нежилу будівлю (літ. Ц) заг. пл. 1893,40 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інновація інвест компані» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Смірновою Т.Ю. приватним нотаріусом Київського міськнотокругу 22 серпня 2008 року № 6235.

Згідно з зазначеним договором купівлі-продажу Приватним підприємством «Ачи-Кале» продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Інновація інвест компані» нежилу будівлю (літ. Ц) загальною площею 1893,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інновація інвест компані» стверджує, що на праві власності володіє будівлею за адресою вул. Фрунзе, 64-Ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2016 року у справі №806/3787/13-а.

Натомість у спір у даній справі стосується права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю 64-А, 64-Ц по вул. Фрунзе у м. Києві.

Способи захисту права власності передбачені Главою 29 Цивільного кодексу України. Еред інших способів захисту права власності у ст.. 393 Цивільного кодексу України передбачено скасування та визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.

Колегія суддів звертає увагу, що розглядаючи адміністративний позов про визнання нечинним рішення 9 сесії 27 скликання Київської міської ради від 27 грудня 2001 року №208/1642 у частині пункту 2 підпункту 4.1 пункту 4 та пункту 276 таблиці 6 додатку 7 (справа №22-а-2878-08), Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що на дану категорію справ не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства України.

Так, суд апеляційної інстанції вважає, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з п. 1 ч.1. ст. 157, ч.1 203 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження у справі, якщо встановить, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги: скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 41, 157, 195, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фармак» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Фармак» до Київської міської ради, треті особи: Подільська районна у місті Києві рада в особі Комісії з припинення діяльності Подільської районної у місті Києві ради (ліквідаційна комісія), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інновація Інвест Компані», Приватне підприємство «Ачи-Кале» про визнання нечинними рішень Київської міської ради у частині - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено: 10.11.2016

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Безименна Н.В.