Ухвала суду № 62652451, 10.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14839/2016 Головуючий в 1 інстанції - Литвинова І.В.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

10 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Желепа О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2016 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ТзОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційним судом встановлено, що при ухваленні оскарженого рішення судом першої інстанції не було здійснено розподіл судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина рішення складається із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року, резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК, в тому числі і висновок суду про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 88 ЦПК.

Відповідно до ч 1. п. 4. ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при вирішенні питання про повернення до суду першої інстанції справи, яка надійшла разом з апеляційною скаргою, для усунення недоліків у її оформленні апеляційні суди повинні враховувати, що перелік недоліків у оформленні справи, про які йдеться в статті 297 ЦПК як про підставу для повернення справи до суду першої інстанції з метою їх усунення, не є вичерпним.

У пунктах 10, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», зазначено, що при подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позовної заяви позивачем в даному позові об'єднано дві вимоги немайнового характеру та одну вимога майнового характеру.

Подаючи позовну заяву позивач посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній процесуальний документ про звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційним судом встановлено, що позовна заява не залишалася без руху для сплати судового збору за кожною позовною вимогою майнового та немайнового характеру.

В резолютивній частині рішення, суд першої інстанції також не здійснив розподіл судових витрат.

Оскільки, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, а тому вважаю за необхідне повернути справу для ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, повернути до Печерського районного суду м. Києва для ухвалення додаткового рішення.

Недоліки необхідно усунути протягом двадцяти днів з дня отримання справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: