Ухвала суду № 62651366, 07.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2770/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Супрун Г.Б.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Масенка Д.Є.

суддів - Глиняного В.М., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання - Орліченко О.Ю.

з участю:

прокурора - Ясь О.О.

адвоката - Гайдак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката Гайдака О.В. на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Мірошникова Є.М., та накладено арешт на речі та документи, які вилучені 06.07.2016 року під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Гуд Фуд» (код ЄДРПОУ 37392286) за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 39, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 08.06.2016 року.

Згідно ухвали, слідчий суддя вважає наявними передбачені ст.170 КПК України підстави для накладення арешту на речі та майно, яке було вилучене на підставі ухвали слідчого судді під час проведення обшуку 06.07.2016 року за адресою місцезнаходження офісного приміщення ТОВ «Гуд Фуд».

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Гайдак О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про арешт майна.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що обшук проведено та закінчено 06.07.2016 року о 19 годині 09 хвилин, а отже, 48 годин з моменту проведення обшуку завершилися о 19 годині 09 хвилин 08.07.2016 року, а, згідно з інформацією з офіційного веб-сайту Подільського районного суду міста Києва, вказане клопотання надійшло до суду 11.07.2016 року, тобто після завершення вказаного строку, а відтак вказане тимчасово вилучене майно, на думку апелянта, мало б бути негайно повернуто особі, у якої воно було вилучено.

Також, апелянт зазначає, що розгляд вказаного клопотання здійснено без повідомлення власників майна.

Далі в апеляційній скарзі захисник наголошує на тому, що жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру та жодним чином не обґрунтована необхідність накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що слідчим суддею необґрунтовано відмовлено у наданні для ознайомлення матеріалів вказаної справи представнику особи, щодо якої прийнято рішення про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, СУ ФР ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100070000109 від 19.10.205 року за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Гуд Фуд» у особливо великих розмірах, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КПК України.

Старший слідчий СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Мірошников Є.М., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О., звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на речі та документи, які вилучені 06.07.2016 року під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Гуд Фуд» за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 39, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 08.06.2016 року, яке 12 липня 2016 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва вказане клопотання задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження за № 32015100070000109 про накладення арешту на речі та документи, які вилучені 06.07.2016 року під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Гуд Фуд», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, прийшов до правильного висновку, що клопотання старшого слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Посилання на порушення слідчим строку на звернення з відповідним клопотанням, оскільки після обшуку минуло 48 годин, не заслуговують на увагу, оскільки апелянт помилково виходить з того, що вилучені речі мають статус тимчасово вилученого майна, з огляду на ухвалу, якою надано дозвіл на обшук.

Що стосується вимог апеляційної скарги в частині того, що жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, то вони є необґрунтованими, оскільки у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Доводи захисника з приводу необґрунтованої відмови у наданні представнику особи, щодо якої прийнято рішення про арешт майна, матеріалів справи для ознайомлення, спростовуються матеріалами провадження, відповідно до яких представник за дорученням від ТОВ «Гуд Фуд» ОСОБА_4 ознайомилась з вказаними матеріалами 11.08.2016 року (а.с. 121). Крім того, в матеріалах провадження наявна розписка від 04.08.2016 року про отримання представником за довіреністю від ТОВ «Гуд Фуд» ОСОБА_4 копії ухвали слідчого судді від 12.07.2016 року (а.с. 119). Враховуючи наведене, порушень ст. 9 ЗУ «Про доступ до судових рішень», колегія суддів не вбачає.

Посилання апелянта на те, що розгляд вказаного клопотання здійснено без повідомлення власників майна, не може бути самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки перелік підстав для цього міститься у ст. 173 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме на речі та документи, які вилучені 06.07.2016 року під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Гуд Фуд» за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 39, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності, необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Гайдака О.В. - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 липня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві МірошниковаЄ.М. та накладено арешт на речі та документи, які вилучені 06.07.2016 року під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Гуд Фуд» (код ЄДРПОУ 37392286) за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 39, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 08.06.2016 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Гайдака О.В. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.