АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/3176/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Васильєва Н.П.
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2016 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Лашевича В.М.,
суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,
при секретарі судового засідання Сергуті Г.О.,
з участю:
прокурора Кузовкіна О.В.,
захисника ОСОБА_1,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 з доповненнями до неї, поданими захисниками ОСОБА_1 та Бучинським О.Й., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О., яке погоджене із прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчаком В.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 вересня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що становить 1378000 гривень, щодо
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в селі Северинівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, звищою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого або застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Зокрема, апелянт стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою. На думку захисника, органами досудового розслідування невірно кваліфіковано дії підозрюваного та неправильно здійснено визначення розміру збитків, нанесених нібито внаслідок вчинення останнім кримінального правопорушення. Також апелянт зазначає, що органами досудового розслідування не враховано і не зазначено в жодному процесуальному документі, що на рахунок Міжрегіональної філії ДП МВС України «Спецсервіс» - державного підприємства від реалізації річкового піску надійшло близько 800000 гривень зі сплатою необхідних податкових платежів. За таких обставин, як стверджує захисник, слідством невірно кваліфіковані дії ОСОБА_2 - привласнення всього річкового піску вагою 52396 тонн та невірно визначено розмір збитків, спричинених вказаним кримінальним правопорушенням. При цьому автор апеляції зазначає, що органом досудового розслідування не враховано, що на момент реалізації піску ДП МВС України «Спецсервіс» комісією Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області актом від 19 березня 2014 року № 1 було здійснено опис та попередня оцінка майна з ознаками безхазяйності, відповідно до якої вартість була оцінена у 7,83 гривень за тонну.
Крім того, апелянт зазначає, що слідчим до клопотання не долученого жодного доказу, який би вказував на усвідомлення підозрюваними «заниженої» оцінки піску, за якою його було фактично продано за процедурою біржових торгів на адресу ТОВ «Будмаркетгрупп».
Далі в апеляційній скарзі захисник звертає увагу, що органи досудового розслідування вказують, що реалізація піску проходила з додержанням процедури тендерних торгів, однак жодним чином не зазначають, чи оспорювався у судовому порядку результат проведення тендеру.
На думку апелянта, повідомлення про підозру, яке оголошено ОСОБА_2, є незрозумілим, неконкретизованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, захисник вважає, що слідчим не надано доказів, які б обґрунтовували наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Також апелянт зазначає, що слідчим суддею визначено ОСОБА_2 завідомо непомірний для останнього розмір застави та не враховано даних про особу підозрюваного.
Про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри та про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стверджує в доповненнях до апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 і інший захисник підозрюваного - адвокат Бучинський О.Й.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110100000953 від 15 червня 2015 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
22 квітня 2016 року ОСОБА_2 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
16 травня 2016 року ОСОБА_2 було оголошено в розшук.
19 травня 2016 року слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчук О.О., за погодженням із прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчаком В.В.., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотаннями про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Останнє клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2016 року клопотання слідчого було задоволено та надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу до Печерського районного суду міста Києва для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
30 серпня 2016 року ОСОБА_2 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2016 року.
31 серпня 2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О. від 19 травня 2016 року було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 вересня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що становить 1378000 гривень.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням сторони захисту, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які у значній кількості приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам, а у кримінальному провадженні необхідно провести значний обсяг слідчих та процесуальних дій, пов'язаних із проведенням досудового розслідування. Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя, всупереч ствердженням сторони захисту, врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Крім того, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а також його надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки та розмір заподіяної майнової шкоди, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_2 застави в розмірі саме 1000 мінімальних заробітних плат, що становить 1378000 гривень, як альтернативи застосованому йому запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою. Це не суперечить положенням абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 з доповненнями до неї, поданими захисниками ОСОБА_1 та Бучинським О.Й., - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О., погоджене із прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчаком В.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 вересня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що становить 1378000 гривень, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 з доповненнями до неї, поданими захисниками ОСОБА_1 та Бучинським О.Й., - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
_____ ________ _____
В.М. Лашевич В.В. Дзюбін І.О. Рибак
Судове рішення № 62651365, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 07.11.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/23764/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: