Ухвала суду № 62650771, 25.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28441/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016

у справі № 826/8690/16

за поданням Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (далі - ДПІ)

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта")

про накладення адміністративного арешту на майно платників податків,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016, подання ДПІ задоволено: підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 22525915), відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24.12.1997 № 999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ" (податковий номер 403739509).

Як свідчить зміст касаційної скарги, доводи ПАТ "Укрнафта" про невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального права обґрунтовані запереченням обставин щодо підстав прийняття виконуючим обов'язки начальника ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтвській області рішення № 001 від 07.06.2016 про застосування умовного адміністративного арешту майна позивача як особи, відповідальної за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24.12.1997 № 999/97. Ці обставини (відмова товариства у складанні акту опису майна, яке передається в податкову заставу, за наявності встановлених для цього підстав пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (наявність податкового боргу), не надання податковому керуючому документів щодо такого майна) були перевірені судом з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких суд дійшов висновку про наявність у податкового органу підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, для застосування адміністративного арешту майна товариства. Докази у справі судом досліджені та оцінені відповідно до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини 6 статті 214 зазначеного Кодексу копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Питання про повернення судового збору з підстав, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), вирішується судом за клопотанням особи про таке повернення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Разом із тим за загальним змістом вказаної норми судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи і наданих сторонами доказів.

Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий висновок щодо застосування норми пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 12.11.2014 № 6-138цс14 у справі за позовом комунального підприємства "Харківводоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" до комунального підприємства "Харківводоканал" про розірвання договору та відшкодування збитків.

Керуючись статтею 102, пунктом 5 частини 5 статті 214, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 826/8690/16.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко