Ухвала суду № 62650115, 18.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/2688/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості імпортованого товару від 01.09.2015 року № 100000011/2015/000130/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00135.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 01.09.2015 року № 100000011/2015/000130/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00135 Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту «Західний».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 року апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Київська міська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Київської міської митниці Державної фіскальної служби задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 01.07.2005 року між Prominvest Union, LLC (Ньюарк, США) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» (покупець) було укладено контракт № 804-002, згідно якого продавець зобов'язувався поставити покупцю товар відповідно додатків до контракту, що є невід'ємною його частиною.

Згідно із додаткової угоди від 10.07.2015 року № 1186 до контракту № 804-002 продавець (Prominvest Union, LLC ) зобов'язувався поставити на користь позивача чай цейлонський ферментований байховий чорний гранульований нефасований дрібний в кількості 540 мішків (по 40 кг) на загальну суму 70200 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» подало до Київської митниці ДФС митну декларацію від 01.09.2015 року № 100250001/2015/010463 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом із митною декларацією були подані наступні документи: інвойс UWT/2015/222; контракт від 01.07.2005 року № 804-002; доповнення 1 від 01.07.2008 року; доповнення 2 від 08.07.2008 року; доповнення 3 від 01.02.2009 року; доповнення 4 від 30.12.2010 року; доповнення 5 від 30.06.2011 року; доповнення 6 від 02.04.2012 року; доповнення 7 від 28.08.2012 року; доповнення 8 від 11.06.2014 року; доповнення 9 від 15.11.2014 року; доповнення 11 від 22.12.2014 року; додаток від 10.07.2015 року № 1186; коносамент від 14.07.2015 року № МSСUАМ969174, CMR від 28.08.2015 року № 552; сертифікат походження від 10.07.2015 року № СО/CIS/15/248.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою Київської міської митниці ДФС було запропоновано декларанту подати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ; - митну декларацію країни -відправлення - інші документи за бажанням декларанта.

На виконання вказаних вимог митного органу декларант надав додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару: прайс-лист виробника чаю від 10.07.2015 року; митну декларацію країни-відправлення та зазначив, що надати інші додаткові документи на даний момент немає можливості.

За результатами розгляду поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 01.09.2015 року № 100000011/2015/000130/1, відповідно до якого митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу.

Згідно із рішенням від 01.09.2015 року № 100000011/2015/000130/1, митним органом здійснене коригування митної вартості товарів з підстав недотримання декларантом вимог статті 53 Митного Кодексу України, а саме: не надано документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Також, Київською міською митницею ДФС складено картку відмови у прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № 100250001/2015/00135.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Між тим, судом першої інстанції зазначено, що митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01.09.2015 року № 100000011/2015/000130/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00135.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз