Ухвала суду № 62650060, 11.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/19759/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості імпортованого товару від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000109/1, від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000094/1, від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000107/1, від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000101/1, від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000099/1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000109/1; від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000094/1; від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000107/1; від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000101/1; від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000099/1.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Київська міська митниця Державної фіскальної служби, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судоми порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Київської міської митниці Державної фіскальної служби задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 22.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (Покупець) та «ELWADI EXPORT CO. FOR AGRICULTURAL PRODUCTS (Єгипет, Продавець) було укладено контракт купівлі-продажу товару - овочів і фруктів (а саме поставлялись цитрусові свіжі: апельсини солодкі, сорт «Valencia», код товару 08051020) № 735.

Згідно із п. 3.1. Контракту товар поставлявся на умовах FOB Damietta, Egypt, згідно з Інкотермс 2010.

Відповідно до п.2.1. Контракту ціни на товар зазначаються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термоупаковки, маркування,навантаження та витрати на митне оформлення вантажів в країні продавця.

Згідно додаткової угоди до Контракту № 3 від 22.01.2015 року, п. 8.1. Контракту викладений у такій редакції: платежі за товар, що поставляється за даним контрактом, буде здійснюватися шляхом грошового переказу в доларах США на банківський рахунок Продавця таким чином: оплата проводиться через 14 календарних днів з дати митного оформлення товару в місці, вказаному в п. 3.3. Контракту.

Згідно із п. 3.3. Контракту, місце митного оформлення товару: митний пост «Східний», Київська міська митниця ДФС, Україна, Київська область, с. Димитрово.

Згідно п. 10.1 Контракту сторони домовилися, що всі спори та розбіжності, які можуть виникати із цього контракту або у зв'язку з ним, можуть вирішуватися шляхом перемовин. Усі розбіжності, що виникають або пов'язані з цією угодо, підлягають остаточному врегулюванню Арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

Перевезення товару із порту Дамьєта (Єгипет) до порту Одеса здійснювалося морським перевізником компанією СМА CGM Shipping Agencies Ukraine на підставі договору № 378 від 19.04.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» подало до Київської міської митниці Державної фіскальної служби митні декларації від 11.02.2015 року № 100260002/2015/169794 (поставка 735_1 відповідно до внутрішньої нумерації позивача); від 10.02.2015 року № 100260002/2015/169739 (поставка 735_2); від 11.02.2015 року № 100260002/2015/169791 (поставка 735_3); від 10.02.2015 року № 100260002/2015/169735 (поставка 735_4); від 10.02.2015 року № 100260002/2015/169737 (поставка 735_5) на товар цитрусові свіжі апельсини солодкі, сорт «Valencia», не в первинній упаковці, розфасовані в 1600 карт.коробів, орієнтовно по 15 кг, призначені для кінцевого споживання людьми, врожай січень 2015 року, термін придатності 6 місяців, загальна чиста вага нетто - 24000 кг, виробник «ELWADI EXPORT CO. FOR AGRICULTURAL PRODUCTS».

Вартість товару була визначена позивачем за першим методом (ціною контракту) на рівні 0,42558917 USD/кг (за митними деклараціями, поданими для митного оформлення 10.02.2015) та 0,42580167 USD/кг (за митними деклараціями, поданими для митного оформлення 11.02.2015) в залежності від курсу валюти.

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами (1602); міжнародна автомобільна накладна (CMR) (2730); коносамент (2761); довідка про транспортні витрати (3007); інвойс (3105); пакувальний лист (3141); страховий поліс (3530); доповнення до зовнішньоекономічного контракту (4103); зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких договорів (4104); договір про перевезення (4301); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (5501); інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (5503); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (5504); резервна позиція (5511); декларація про походження товару (7014); сертифікат якості (9000); договір страхування (9000).

Вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної позивачем митної вартості за деклараціями, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи:: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (замовлення), виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; за власним бажанням - інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На виконання вказаних вимог позивачем листами № 75 від 11.02.2015 року (поставка 735_1), № 62 від 10.02.2015 року (поставка 735_2), № 79 від 11.02.2015 року (поставка 735_3), № 67 від 10.02.2015 року (поставка 735_4), № 69 від 10.02.2015 року (поставка 735_5) надано: прайс-листи виробника товару; комерційні пропозиції.

За результатами перевірки митних декларацій та додатково поданих документів Київська міська митниця Державної фіскальної служби прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000109/1 (поставка 735_1), від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000094/1 (поставка 735_2), від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000107/1 (поставка 735_3), від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000101/1 (поставка 735_4), від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000099/1 (поставка 735_5) та картки відмови в оформленні декларацій, яким митну вартість визначено за шостим (резервним) методом.

Відповідно до статтей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Між тим, судами зазначено про ненадання митним органом доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000109/1; від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000094/1; від 11.02.2015 року № 100260002/2015/000107/1; від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000101/1; від 10.02.2015 року № 100260002/2015/000099/1.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Л.Т. Черпіцька