Постанова № 62649697, 25.10.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/891/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)до відповідача Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:

08.06.2016 Кременчуцька виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9841,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що сплату єдиного внеску за грудень 2015 року здійснив вчасно і в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а тому вважає, що відповідачем неправомірно прийнято спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 83/.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У письмових запереченнях наполягав на тому, що позивачем не забезпечено своєчасну сплату єдиного внеску, самостійно визначеного у поданому Звіті з ЄСВ. у зв'язку із чим спірним рішенням застосовано штрафну санкцію.

За таких обставин та з урахуванням приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 20.01.2016 позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року, у якому задекларовано суму єдиного внеску в загальному розмірі 172323,82 грн, з них 34,7 % - 160311,97 грн, 2,6 % - 12011,85 грн/ а.с. 10/.

Згідно з платіжними дорученнями від 17.12.2015 №№ 1726, 1730 позивачем сплачено єдиного внеску 34,7 % - 160311,97 грн та 2,6 % - 12011,85 грн за грудень 2015 року /а.с. 8-9/.

Рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.02.2016 №0006251704 Кременчуцькою ОДПІ нараховано позивачу штраф в сумі 9554,40 грн та пеню - 286,63 грн /а.с. 7/.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням відповідача, у звязку з чим звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

Відповідно до частини другої статті 8 та статті 12 Закону єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6, частиною восьмою статті 9 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Як встановлено судом, позивачем згідно з наданими платіжними дорученнями від 17.12.2015 №№ 1726, 1730 сплачено єдиний внесок за грудень 2015 року.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною шостою статті 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд звертає увагу, що для підтвердження несплати єдиного внеску, як і узгодженої суми грошового зобов'язання, необхідно встановити, що платник єдиного внеску не вчиняв дій, спрямованих на перерахування єдиного внеску до державного бюджету. Отже, дії, які не містять ознак бездіяльності платника єдиного внеску при його сплаті, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених частиною одинадцятою статті 25 Закону. Позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску, що підтверджено належними доказами.

Згідно з відомостями інтегрованої картки платника податків станом на 31.12.2015 (сальдо на початок року) борг минулих періодів не відображався, натомість рахувалася переплата на суму 135197,11 грн.

Відповідачем не обґрунтовано та не надано відповідних доказів стосовно підстав та розміру боргу з ЄСВ минулих періодів, на погашення якого спрямовано частину коштів позивача, сплачених у рахунок сплати ЄСВ за грудень 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 09.02.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 09.02.2016 №0006251704 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69) (ідентифікаційний код 08564274) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяТ.С. Канигіна