Ухвала суду № 62646945, 10.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі :

Головуючого судді Бондаренко Ю.О.

судді: Власов С.О., Собослой Г.Г.

при секретарі : Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Дельта Банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 квітня 2016 року, у справі за позовом ПАТ "Дельта банк" до ОСОБА_1, третя особа , що не заявляє самостійних вимог фізична особа підприємець ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Дельта Банк» в особі представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа , що не заявляє самостійних вимог фізична особа підприємець ОСОБА_2, у якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме позиції першого поверху будівлі літ. В (поз.1 сходи) та поз. 1-10, п.1 сходи, другого поверху, загальною площею 778,6 кв.м., розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська, 16.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.03.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір №9/К-08-АПЗ, згідно якого останній отримав в кредит грошові кошти в розмірі 760 000 грн. із сплатою 11,5% річних з кінцевим терміном повернення 23.01.2023 року.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №9/Zквіп-08 від 11.04.2008 року, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку Банку нежитлове приміщення позиції першого поверху будівлі літ. В (поз.1 сходи)та поз. 1-10, п.1 сходи, другого поверху, загальною площею 778,6 кв.м., розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська, 16, що належить на праві власності ОСОБА_1

Відповідно Постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку»,відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 належним чином зобовязання за Кредитним договором не виконував, у звязку з чим, станом на 18.05.2015 року його заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» склала 2208778,75грн. в рахунок погашення якої, банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі її у власність позивача.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача оскаржив рішення міськрайонного суду вважаючи його таким що увалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просив його скасувати і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, однак не врахував, що наявність невиконаного рішення суду про звернення стягнення на майно, шляхом продажу з прилюдних торгів не перешкоджає зверненню стягнення на майно шляхом набуття предмета іпотеки у власність, так як це є правом іпотекодержателя.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 28.03.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір №9/К-08-АПЗ, згідно якого банк відкрив позичальнику відновлювальну мультивалютну кредитну лінію в межах 760000 грн. із сплатою 11,5% річних з кінцевим терміном повернення 23.01.2023 року (а.с.8-15).

23.04.2008 року додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, в новій редакції викладено пункти: 2.2. договору яким врегульовано відкриття позичальнику позичкових рахунків, пункт 4.4. яким визначено рахунки на які сплачується заборгованість та пункт 4.6. яким піднято відсоткову ставку до з 19 до 26 % річних на суму простроченої заборгованості (а.с.16-17)

06.10.2008 року додатковою угодою № 2 до кредитного договору № 9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року, укладеною між ТОВ «Український промисловий банк» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, в новій редакції викладено пункти: 2.2. договору яким врегульовано відкриття позичальнику позичкових рахунків, пункт 4.4. яким визначено рахунки на які сплачується заборгованість та пункт 4.6. яким піднято відсоткову ставку до з 19 до 24 % річних на суму простроченої заборгованості (а.с.18)

Згідно ст.14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1 Кредитного договору №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року встановлено графік зменшення ліміту кредитування. Згідно п. 4.3 Кредитного договору №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року, нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення Кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Нарахування банком комісії за супроводження здійснюється щомісячно 28 числа поточного місяця та у день остаточного повернення Кредиту. Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний день, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється на передодні.

Однак, всупереч умов Кредитного договору, ОСОБА_3 належним чином не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків.

Частиною 2.ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №9/Zквіп-08 від 11.04.2008 року, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку Банку нежитлове приміщення позиції першого поверху будівлі літ. В (поз.1 сходи) та поз. 1-10, п.1 сходи, другого поверху, загальною площею 778,6 кв.м., розташованогоза адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Українська, 16, що належить на праві власності майновому поручителю фізичній особі ОСОБА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією даного договору.

Відповідно до ч.1 ст.33, ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що відповідно Постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_4 замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях.(а.с.40-47)

У відповідності до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Враховуючи неналежне невиконання ОСОБА_3 умов Кредитного договору, ПАТ "Дельта Банк" звернувся з позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року.

Рішення Ужгородського місьрайонного суду від 20 жовтня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 було задоволено і в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008 року, що складає 1164879/один мільйон сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят девять/грн. 71коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлове приміщення позиції першого поверху будівлі літ. В (поз.1 сходи) та поз. 1-10, п.1 сходи, другого поверху, загальною площею 778,6 кв.м., розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська, 16, що належить на праві власності майновому поручителю фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), згідно Іпотечного договору №09/Zквіп-08 від 11.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 11.04.2008 року, шляхом реалізації на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 1702000 грн. (а.с. 79-82).

Рішення суду не виконано.

Станом на 18.05.2015 рік заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Дельта Банк» становила 2208778,75 грн., з яких: 742328грн. заборгованість за кредитом; 68930,59 - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;660511,30 грн. заборгованість по відсотка; 134396,57 - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;448083,24 грн. комісії, які передбачені кредитним договором;100427грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії;4788,14 грн. - 3% від просроченої заборгованості по тілу; 9313,91 грн. - 3% від просроченої заборгованості по відсотках (а.с.25-28).

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону (право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві).

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15.

Крім того звернення стягнення на майно за судовим рішенням здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку, у 2 способи : реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону (право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві), іншого способу реалізації предмета стаття 39 цього Закону не передбачає.

Відповідно до правової позиції яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 листопада 2016року у справі № 6-2457цс16, аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, доводи, викладені в апеляційніскарзі, на думку колегії суддів, не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, який ухвалив законне рішення, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.

Керуючись статтею 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: