Ухвала суду № 62641227, 10.11.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2168/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія: 19, 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

10 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом зазначивши, що являється правонаступником акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» між яким 27.09.2005 року та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №

895/06-034-725, на підставі якого позичальнику було видано кредит в розмірі 34 000,00 доларів США зі сплатою 13,00 % річних. Строк дії договору до 20 вересня 2020 року.

В цей же день, для забезпечення взятих позичальником на себе за умовами договору зобов'язань, між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки. Згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі, солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та можливих штрафних санкцій.

27.12.2010 року додатковою угодою № 2, укладеною між банком та відповідачем № 1 було змінено відсоткову ставку за умовами договору з 13 % річних на 13,69 %, а термін погашення кредиту продовжено до 20 вересня 2025 року.

Крім того 27.07.2007 року між сторонами було укладено ще один договір кредиту № 895/06-034-519 відповідно до змісту якого ОСОБА_6 було надано в кредит ще 6 000,00 доларів США під 13,5%, з кінцевим поверненням кредитних коштів до 26.04.2022 року.

Додатковою угодою № 1 від 29.07.2009 року до даного договору, сторони збільшили розмір кредиту та встановили нову відсоткову ставку в розмірі 15,00% річних з кінцевим поверненням коштів до 26.04.2027 року.

Додатковою угодою № 2 від 27.12.2010 року, сторони встановили нову відсоткову ставку на рівні 15,88% річних.

Взяті на себе фінансові зобов'язання ОСОБА_6 належним чином не виконував, не здійснював погашення наявного кредиту та допустив на час пред'явлення позову заборгованість на суму 34 139,27 доларів США .

Позивач просив суд:

- стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року в сумі 34 139,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 742 790,78 гривень та заборгованість за кредитним договором № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року в сумі 8 681,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 188 880,49 гривень, а всього 42 820,37 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 931 671,27 гривень;

- стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ « Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 13 975,07 гривень.

Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2016 року позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року в розмірі - 34 139,27 доларів США. та заборгованість за договором кредиту № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року в розмірі - 8 681,10 доларів США. та 13 975,07 грн. судового збору /а.с. 91-94/.

У серпні 2016 року ОСОБА_6 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2016 року /а.с.106-108/.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_6 в скасуванні заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2016 року /а.с.127-128/.

Не погодившись з заочним рішенням суду першої інстанції , ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою.

Вимоги якої обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги та не витребував і не дослідив оригінали заяв про видачу кредитних коштів (готівки), унаслідок чого дійшов передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

Будь-яких інших належним чином завірених копій первинних документів чи їх оригіналів, окрім наявних в матеріалах справи копії заяви на видачу готівки № 009-17 від 27 вересня 2005 року на видачу кредиту на придбання квартири за договором кредиту № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року та копія заяви на видачу готівки № 009-52 від 27 липня 2007 року на видачу кредиту на споживчі цілі за договором кредиту № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року, які б підтверджували факт надання ОСОБА_6 кредитних коштів шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування коштів на рахунок банком надано не було.

Також позивач вказав, що не надано до суду оригіналів документів, які б підтверджували факт сплати заборгованості по кредитним договорам № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року та № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року (касових або інших розрахункових первинних документів).

Апелянт зазначає, що розрахунок заборгованості, що був наданий в суді першої інстанції не є документом, який підтверджує чи спростовує фактичні обставини справи так як він не є неналежним доказом.

Судом першої інстанції не було досліджено порядку видачі кредитних коштів позичальнику та вимоги законодавства щодо моменту укладення кредитного договору.

В Договорі кредиту № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року та Договорі кредиту № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року передбачено, що видача кредиту проводиться шляхом видачі Позичальнику готівкових грошей.

З копій заяв на видачу готівки № 009-17 від 27 вересня 2005 року та № 009-52 від 27 липня 2007 року вбачається, що видано готівку загальної суми 34 000,00 доларів США та готівку 6 000,00 доларів США з рахунку №22030895982681 через касу відділення банку (рахунок № 10019895100). На думку апелянта, договір в цій частині не відповідає вимогам діючого законодавства.

Порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій (в тому числі видачу готівки) у національній та іноземній валютах, зокрема виплати готівки іноземної валюти з поточних, вкладних (депозитних) рахунків або фізичним особам за переказами без відкриття поточних рахунків визначено положеннями Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, чинної у 2007 році.

Видача готівкової іноземної валюти, відповідно до актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів НБУ, можлива лише з банківського рахунку клієнта банку (банківського рахунку, клієнтського рахунку, поточного рахунку, балансового рахунку 2620). Такий порядок встановлено законодавцем для контролю за виданими кредитами в іноземній валюті і для запобігання валютних махінацій: оборот іноземної валюти на території України обмежений і регламентований цілим рядом законів та нормативно-правових актів України.

Відповідно до нормативно-правових актів НБУ вказані рахунки повинні містити дані про ідентифікаційний код клієнта і відображатися в бухгалтерській звітності банку для декларування банком своїх доходів з подальшою сплатою податків з цих доходів.

У даному випадку поточний рахунок клієнту ОСОБА_6 банком не відкривався, а в кредитному договорі банком застосована схема видачі кредитних коштів, передбачена для видачі кредитів в національній валюті.

Отже, ОСОБА_6 наголошує, що видача фізичній особі кредиту (грошових коштів) з каси банку в іноземній валюті мала здійснюватись на підставі заяви про видачу готівки з поточного рахунку, відкритого позичальнику на договірних засадах.

Проте, заява на видачу готівки за кредитними договорами свідчать, що готівка іноземної валюти апелянту була видана з внутрішнього банківського рахунку 2203 без відкриття поточного клієнтського рахунку 2620.

Також ОСОБА_6 не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договорам з поручителя.

ОСОБА_7 як поручитель за кредитним договором № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року не надавала згоди на збільшення відповідальності за даним договором, оскільки у Додатковій угоді до договору поруки від 29 липня 2009 року датою останнього платежу зазначено вересень 2025 року, а у додатковій угоді № 2, укладеною між ОСОБА_6 датою останнього платежу зазначено вересень 2026 року.

Також ОСОБА_7 як поручитель за кредитним договором № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року не надавала згоди щодо збільшення обсягу своєї відповідальності, яке виразилось у підвищенні процентної ставки.

На думку апелянта, це підтверджується тим, що за договором кредиту від 27 липня 2007 року процентна ставка була встановлена на рівні 13,50 %. Додатковою угодою № 1 до Договору поруки від 29 липня 2009 року процентна ставка встановлена на рівні 15 % (дану угоду поручитель підписала). Але 27 грудня 2010 року було укладено Додаткову угоду № 2 ОСОБА_6, якою підвищено процентну ставку до 15,88 % і поручитель не давав згоду на підвищення процентної ставки.

Ухвалюючи рішення та вирішуючи питання про стягнення штрафів та пені у доларах США, суд першої інстанції не з'ясував, чи нараховується неустойка (пеня та штрафи) у валюті, та не врахував, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом, як передбачено ст. 192 ЦК України, а відтак, не перевірив у якій валюті вона повинна нараховуватись, законність її нарахування у доларах США та правильність її розрахунку, не надав належної оцінки цим обставинам та ухвалив рішення про її зменшення з порушенням норм процесуального права.

Максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні, що не було враховано при ухвалені оскаржуваного рішення.

Також ОСОБА_6 в свої апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права: не здійснювалися повідомлення відповідача за адресою, що достеменно було відома суду, також під час відкриття провадження по справі суд мав постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Апелянт просить суд:

- заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2016 року скасувати;

- ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити повністю.

Під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що справа була розглянута в суді першої інстанції з ухваленням заочного рішення, а тому відповідачі участі в розгляді не приймали.

При цьому оригінали кредитних справ в судових засіданнях досліджені не були, а в матеріалах справи знаходяться лише копії окремих документів з кредитних справ.

Тому для перевірки обґрунтувань, наданих відповідачем в апеляційній скарзі, з метою повного і всебічного розгляду справи, відповідно до вимог ч. 1,3 ст. 137 ЦПК України, належить витребувати у ПАТ «Укрсоцбанк», що є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк», матеріали кредитної справи за кредитним договором № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року та матеріали кредитної справи за кредитним договором № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року, укладеними між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6, враховуючи, що первинні документи, які там знаходяться мають відношення до даної справи, але відповідач позбавлений можливості самостійно їх отримати та надати суду, а представник позивача для участі в розгляді апеляційної скарги не зявився, хоча публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» як сторона було належним чином повідомлене про час і місце розгляду даної справи.

Керуючись ст.137 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Зобовязати публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», що є правонаступником акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк», надати Апеляційному суду Черкаської області, в термін до 28 листопада 2016 року, матеріали кредитної справи за кредитним договором № 895/06-034-725 від 27.09.2005 року та матеріали кредитної справи за кредитним договором № 895/06-034-519 від 27.07.2007 року, або належним чином посвідченні копії матеріалів кредитних справ, за вказаними договорами ,укладеними між акціонерним комерційним банком «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6.

Копію ухвали направити для виконання Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :