Ухвала суду № 62639436, 09.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/6999/16 Головуючий 1 інст. - Хайкін В.М.

Справа № 638/7388/14-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2015 року

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

12 травня 2014 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (далі - ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ») звернулось до суду з позовом, в якому після збільшення 25 грудня 2014 року позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» суму боргу за кредитним договором в розмірі 11 766,02 доларів США та 12 224,98 гривень, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 16 грудня 2014 року 1 долар США = 15,760382 гривень, разом складає суму 197 661,95 гривень, з них: заборгованість за кредитом - 7 793,64 доларів США, проценти за користування кредитом - 0,76 доларів США, комісія за управління кредитом - 9468,40 гривень, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 3 971,62 доларів США, що за офіційним обмінним курсом НБУ на дату розрахунку (1 долар США = 15, 760382) становить 62 594,25 гривень, пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом - 2 756,58 гривень, та суму сплаченого судового збору у розмірі 961,25 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 11 вересня 2008 року між Закритим Акціонерним Товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 162- В/08/12/ФО/А.

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. умов кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 25 911,00 доларів США на придбання нового автомобіля.

Відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 0,01% річних.

Пунктом 1.4. кредитного договору, передбачено, що кредитні кошти позичальник зобов'язався сплачувати в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідно до графіку, згідно із додатком №1 до кредитного договору, що є його невід'ємною частиною, з кінцевим терміном повернення не пізніше 11 вересня 2015 року.

Факт надання кредиту підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, відповідно до якої відповідачу видано 25 911,00 доларів США.

Відповідач не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушив прийняті на себе договірні зобов'язання.

Згідно з пунктом 5.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати банку комісійні винагороди та інші супутні послуги, а саме плату за управління кредитом у розмірі 0,28% від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1 кредитного договору. Плата за управління кредитом сплачується позичальником щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з дати надання позичальнику кредиту, до дати повного погашення кредиту.

Відповідно до пункту 9.1 кредитного договору, за несвоєчасне погашення грошових зобов'язань за цим договором, відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу неустойку (пеню) у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Станом на 16.12.2014 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором складає 11 766,02 доларів США та 12 224,98 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.12.2014 року становить 197 661,95 гривень, з них: заборгованість за кредитом - 7 793,64 доларів США, проценти за користування кредитом - 0,76 доларів США, комісія за управління кредитом - 9468,40 гривень, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 3 971,62 доларів США, що за офіційним обмінним курсом НБУ на дату розрахунку (1 долар США = 15, 760382) становить 62 594,25 гривень, пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом - 2 756,58 гривень.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2015 року позовні вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 197661,95 гривень.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» судовий збір в розмірі 1976,63 гривень.

13 травня 2016 року ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 і стягнути з нього в рахунок погашення заборгованості 122 936,14 гривень, в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень статей 526, 530, 543, 549, 551, 554, 610-612, 1049, 1050, 1054 ЦК України та тих обставин, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 162- В/08/12/ФО/А від 11.09.2008 року, укладений між ЗАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ОСОБА_1, утворилась заборгованість, яка станом на 16.12.2014 року становить 197661,95 гривень, з них: заборгованість за кредитом - 7 793,64 доларів США, проценти за користування кредитом - 0,76 доларів США, комісія за управління кредитом - 9468,40 гривень, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 3 971,62 доларів США, що за офіційним обмінним курсом НБУ на дату розрахунку (1 долар США = 15, 760382) становить 62 594,25 гривень, пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом - 2 756,58 гривень.

З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Судовим розглядом встановлено, що 11.09.2008 року між ЗАТ«Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ОСОБА_1. укладено кредитний договір № 162- В/08/12/ФО/А, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 25 911,00 доларів США.

Пред'являючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» посилалось на те, що у результаті порушення умов кредитного договору за ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яку він у добровільному порядку, незважаючи на вимоги, не погасив.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розрахунки, які надані банком, на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, є чіткими, зрозумілими, завірені печаткою (а.с. 50).

Відповідачем не надано своїх розрахунків, які б спростовували розрахунки, надані фінансовою установою.

Відповідно до положень частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 58 ЦПК України, згідно з якою належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не спростовують предмета доказування.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 при ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК України оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність та допустимість. Обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський