Постанова № 62632456, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 507/720/16-а

Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Споришева Н.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 10 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній на час призначення пенсії, виходячи з розміру 90% від суми, вказаної в довідці Любашівської районної ради Одеської області, без обмеження максимального розміру із збереженням фіксованої індексації,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо обмеження його прав на перерахунок пенсії та визнати незаконним розпорядження про відмову в проведення перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції чинній на час призначення пенсії, виходячи з розміру 90% від суми вказаної в довідці Любашівської районної ради Одеської області № Р-01/16-152 від 26.04.2016 р., без обмеження максимального розміру із збереженням фіксованої індексації.

Постановою від 10 червня 2016 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Любашівський районний суд Одеської області частково задовольнив адміністративний позов:

- визнав протиправними дії відповідача з приводу відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату № Р 01/16-152 від 26.04.2016 року;

- зобов'язав відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії згідно ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) з розрахунку 90% від суми, вказаної в довідці Любашівської районної ради Одеської області за № Р 01/16-152 від 26.04.2016 року, починаючи з 15.05.2016 року без обмеження її максимального розміру зі збереженням фіксованої індексації.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що при розрахунку розміру пенсії, не враховані «інші види» заробітку, які повинні були увійти до складу заробітної плати за період: 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, тобто з квітня 2004 року по квітень 2006 року. Також апелянт посилається на обізнаність відповідача ще у лютому 2011 року про неправомірність не включення до складу заробітної плати для обчислення розміру пенсії «інших виплат» - сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади та зразкове виконання трудових обов'язків, з яких сплачено єдиний соціальний внесок.

Апелянт зазначає, що про порушення його прав він дізнався лише у квітні 2016 року, коли отримав відповідну довідку про складові його заробітної плати перед виходом на пенсію, а тому лише 04 травня 2016 року звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про здійснення перерахунку пенсії.

Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій з посиланням на подану пенсійним органом апеляційну скаргу (яка повернута пенсійному органу ухвалою апеляційного суду від 26.07.2016 р.), просить скасувати оскаржену постанову. При цьому пенсійний орган зазначає, про помилковість доводів апеляційної скарги позивача, оскільки суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади та зразкове виконання трудових обов'язків, - є одноразовими виплатами та не є скалдовими заробітної плати.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що позивач перебуває на обліку в Любашівському об'єднаному управлінні Песнійного фонду України в Одеській області з 22.04.2006 року та отримує пенсію по інвалідності за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, в розмірі 90 % від суми заробітної плати.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач 04.05.2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 12.12.1993 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, додавши до заяви довідку Любашівської районної ради Одеської області № Р 01/16-152 від 26.04.2016 року.

Листом від 13.05.2016 року відповідач відмовив у проведенні перерахунку з посиланням на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-V-III «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (а.с. 3).

З посиланням на приписи ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 12.12.1993 року, Постанови КМУ від 08.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правовивх актів», ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції дійшов висновку про обчислення пенсії позивача у розмірі 90 % заробітної плати з 15.05.2016 року, оскільки позивач звернувся за цим перерахунком до відповідача 04.05.2016 року, а до суду не наданав даних про те, що позивач звертався до відповідача з питанням щодо такого перерахунку раніше.

Вирішуючи питання щодо перерахунку пенсії та визначення суми, з якої має бути здійснений такий перерахунок, суд першої інстанції зазначив, що це виключна прерогатива пенсійного органу. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. За таких обставин, з посиланням на Постанову Пленуму ВСУ № 12 від 24.10.2008 р., рішення Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року, якими встановлено, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу в здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця.

Саме за таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов має бути задовлений частково, а порушені права відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії згідно ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) з розрахунку 90% від суми, вказаної в довідці Любашівської районної ради Одеської області за № Р 01/16-152 від 26.04.2016 року, починаючи з 15.05.2016 року без обмеження її максимального розміру зі збереженням фіксованої індексації.

Апеляційний розгляд справи призначений в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку в Любашівському об'єднаному управлінні Песнійного фонду України в Одеській області, з 22.04.2006 року отримує пенсії по інвалідності (ІІ група) за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, в розмірі 90 % від суми заробітної плати (а.с. 5, 7, 8). Зазначені фактичні обставини сторонами у справі не оспорюються.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 3) позивач 04.05.2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця, що передбачено ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року.

Листом від 13.05.2016 року відповідач відмовив у проведенні перерахунку з посиланням на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-V-III «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (а.с. 3).

Не погоджуючись з відмовою, ОСОБА_2 31.05.2016 року звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом в якому просив суд:

- визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо обмеження його прав на перерахунок пенсії та визнати незаконним розпорядження про відмову в проведенні перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції чинній на час призначення пенсії, виходячи з розміру 90% від суми вказаної в довідці Любашівської районної ради Одеської області № Р-01/16-152 від 26.04.2016 р., без обмеження максимального розміру із збереженням фіксованої індексації.

Таким чином, предметом спору по справі в суді першої інстанції були правомірність дій посадових осіб відповідача щодо обмеження права позивача на перерахунок пенсії, у зв`язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця, правомірність розпорядження про відмову в проведенні перерахунку пенсії, у зв`язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця. Як наслідок, для відновлення порушених прав, позивач просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця, відповідно до приписів ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що при розрахунку розміру пенсії, не враховані «інші види» заробітку, які повинні були увійти до складу заробітної плати за період: 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, тобто з квітня 2004 року по квітень 2006 року.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи, оскільки перерахунок розміру пенсії з урахуванням «інших виплат» (сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади та зразкове виконання трудових обов'язків, з яких сплачено єдиний соціальний внесок) не є предметом звернення від 04.05.2016 р. позивача до пенсійного органу, та не є предметом спору та підставами, якими обґрунтований позов, що розглянутий судом першої інстанції, за насілдками якого ухвалена оскаржена постанова.

Таким чином, відповідно до адміністративного позову та оскарженої позивачем відмови пенсійного органу від 13.05.2016 р., питання перерахунку розміру пенсії позивача з урахуванням «інших виплат» не було позовною вимогою, заявленою в суді першої інстанції, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 4 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосуються тільки птання перерахунку розміру пенсії позивача з урахуванням «інших виплат», а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Під час апеляційного провадження суд апеляційної інстанції встановив порушення судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд зазначає, що 10 грудня 2015 року прийнятий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, який в повному обсязі набрав чинності з 01 травня 2016 року.

Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р., визнаний таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Апреляційний суд зазначає, що приписи ст. 37 Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року стосуються пенсійного забезпечення (права на призначення песнії), в той час як ст. 37-1 цього закону визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року втратила чинність з 01.05.2016 року.

За таких обставин, відсутні правові підстави для зобов'язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, на підставі ст. 37-1 Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, за його заявою, поданою 04.05.2016 р., оскільки ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, на час звернення апелянта до пенсійного органу, була нечинною, що позбавляє пенсійний орган правової можливості здійснення перерахунку песнії. При цьому апеляційний суд зазначає, що перерахунок пенсії на підставі норми закону, яка втратила чинність є порушенням приисів ст. 19 Конституції україни, яка є нормою прямої дії та яка зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, ч. 10 ст. 183-2, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Любашівського районного суду Одеської області від 10 червня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задовленні адміністративного позову ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній на час призначення пенсії, виходячи з розміру 90% від суми, вказаної в довідці Любашівської районної ради Одеської області, без обмеження максимального розміру із збереженням фіксованої індексації.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець