Постанова № 62632412, 07.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа № 7/68-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Івакіна В.О. , суддя Сіверін В. І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

апелянта - не з'явився

кредитора - не з'явився;

ліквідатора - арбітражний керуючий Іваненко Н.О. (посвідчення НОМЕР_1 від 26.02.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (вх.№2820С/1-43) на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2016 р. у справі № 7/68-09

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми

до Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м.Суми,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.07.2016 року у справі №7/68-09 (суддя Соп'яненко О.Ю.) заяву № 58683/9/18-19-10 від 10.11.2014 року ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про визнання кредиторських вимог та уточнення № 29880/10/18-19-10 від 01.07.2015 року до заяви про визнання вимог на суму 2918237,51 грн. - задоволено частково. Визнано Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Сумській області кредитором у справі № 7/68-09 про банкрутство ПВКМП "НАСА" з вимогами в сумі 1033745,74 грн., які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. іншій частині в задоволенні заяви ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області - відмовлено.

ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи. Просить ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2016 року скасувати та прийняти постанову, якою визнати вимоги ДПІ у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області в сумі 1884491,77 грн. як поточні та включити їх в реєстр вимог кредиторів банкрута, вимоги в сумі 1033745,74 грн. - включити до третьої черги вимог кредиторів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Сумах прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 07.11.2016 року. Відстрочено сплату судового збору та зобов'язано надати докази такої сплати у встановленому порядку та розмірі до 07.11.2016 року.

03.11.2016 року від ліквідатора боржника - арбітражний керуючий Іваненко Н.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11139), в якому він вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін

В судове засідання 07.11.2016 року в режимі відео конференції з'явився ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Іваненко Н.О. Представники інших учасників процесу та апелянта в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників інших учасників процесу за наявними в справі матеріалами, як то передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду від 02.09.2014 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іваненко Н.О.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 11.09.2014 року оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та встановлено строк для звернення з кредиторськими вимогами до 10.11.2014 року.

В межах встановленого строку, в листопаді 2014 року до господарського суду надійшла заява № 58683/9/18-19-10 від 10.11.2014 року ДПІ в м. Сумах про визнання кредиторських вимог та уточнення до неї, відповідно до якого податкова інспекція просить суд визнати 2918237,51 грн.

З поданого розрахунку вбачається, що вказаний борг складається з:

податку на прибуток приватних підприємств на суму 338 519,25 грн., з яких 134902,00 грн. основний платіж, 203617,25 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2011 року по 10.04.2013 року;

ПДВ на суму 1 659 168,08 грн., з яких 1407603,51 грн. основний борг, 251439,52 грн. штрафні санкції, 125,05 грн. пеня за період з 01.09.2008 року по 30.08.2014 року;

податку на доходи фізичних осіб на суму 52691,43 грн. з яких 46657,89 грн. основний платіж, 6033,54 грн. пеня за період з 16.03.2009 року по 14.01.2011 року;

податку з власників транспортних засобів на суму 52 144,13 грн., з яких 51685,44 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні санкції, 288,69 грн. пеня;

земельний податок з юридичних осіб на суму 352470,31 грн. з яких 352469,31 грн. основний платіж, 1,00 грн. пеня за період з 01.03.2012 року по 30.08.2014 року;

штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулюючих обіг готівки в сумі 2 000,00 грн. за 2009 рік;

орендна плата з юридичних осіб на суму 419 707,41 грн. з яких 408628,55 грн. основний платіж, 11 078,86 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2008 року по 30.08.2014 року;

збір за забруднення навколишнього середовища в сумі 83,18 грн. за 2010-2011 роки;

єдиний внесок в сумі 346111,24 грн. з яких 345 941,24 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні санкції за період з 20.06.2012 року по 20.08.2014 року.

Згідно уточнення до вищевказаної заяви, ДПІ в м. Сумах з переліку заявлених вимог було виключено податковий борг на суму 304 657,52 грн., а саме:

226861,08грн. ПДВ за 2008-2009 роки,

податку на доходи фізичних осіб на суму 6033,54 грн. за 2009 рік,

податку з власників транспортних засобів на суму 8511,63 грн. за 2009 рік,

орендну плату з юридичних осіб на суму 63251,27 грн. за 2008-2009 роки.

Тому, станом на дату розгляду заяви - 27.07.2016 року - ДПІ в м. Сумах просить суд визнати такі вимоги до ПВКМП "НАСА":

ПДВ на суму 1432,307,00 грн., з яких 1185 19,00 грн. основний борг, 246488,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року;

податку на прибуток приватних підприємств на суму 338519,25 грн. з яких 134 02,00 грн. основний платіж, 203 617,25 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2011 року по 10.04.2013 року;

податку на доходи фізичних осіб на суму 46 657,89 грн. основний платіж за період з 30.03.2011 року по 30.04.2011 року;

податку з власників транспортних засобів на суму 43 632,50 грн. з яких 43462,50 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні санкції за період з 14.04.2009 року по 14.01.2011 року;

земельний податок з юридичних осіб на суму 352 470,31 грн. з яких 352469,31 грн. основний платіж, 1,00 грн. штрафні санкції за період з 01.03.2012 року по 30.08.2014 року;

штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулюючих обіг готівки в сумі 2 000,00 грн. за 15.06.2009 рік;

орендна плата з юридичних осіб на суму 356456,14 грн. з яких 346724,14 грн. основний платіж, 9 732,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року;

збір за забруднення навколишнього середовища в сумі 83,18 грн. за 19.11.2010 року по 19.02.2011 року;

єдиний внесок в сумі 346111,24 грн. з яких 345 941,24 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні санкції за період з 20.06.2012 року по 20.08.2014 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.07.2016 року у справі №7/68-09 заяву № 58683/9/18-19-10 від 10.11.2014 року ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про визнання кредиторських вимог та уточнення № 29880/10/18-19-10 від 01.07.2015 року до заяви про визнання вимог на суму 2918237,51 грн. - задоволено частково. Визнано Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Сумській області кредитором у справі № 7/68-09 про банкрутство ПВКМП "НАСА" з вимогами в сумі 1033745,74 грн., які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. іншій частині в задоволенні заяви ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області - відмовлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі про банкрутство ПВКМП "НАСА" було порушено 13.04.2009 року.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до внесення змін 22.12.2011 року) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до внесення змін 22.12.2011 року) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи наведені норми законодавства, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в сумі 2 000,00 грн., які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003832304/0/32109 від 05.05.2008 року, є конкурсними вимогами, тобто вимогами, які виникли до порушення провадження у даній справі про банкрутство, а тому визнанню не підлягають, оскільки статус конкурсних вимог пов'язаний з моментом їх виникнення, а не зі строком їх узгодження.

Отже, твердження апелянта в цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України № 16/186б/85б від 11.04.2012 року та № 5/73 від 20.02.2013 року.

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, 02.09.2014 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відтак, у справах про банкрутство, порушених з 19.01.2013 року, а також порушених до 19.01.2013 року та ліквідаційна процедура у яких здійснюється згідно Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, припиняється виникнення зобов'язань боржника перед органами доходів і зборів щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Отже, податкова інспекція, яка є уповноваженим державою органом на стягнення зі суб'єктів господарювання податкових платежів, як поточний кредитор у справі про банкрутство, вправі звертатися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до боржника, які виникли лише за період після порушення провадження у справі про банкрутство і до моменту відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно Постанов №14/017 від 13.05.2014 року та №14/025 від 27.05.2014 року у справі №5021/321/12.

Згідно наданих податковою інспекцією розрахунків податкового боргу, податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, а також акту про результати планової виїзної перевірки боржника-платника податків, судом встановлено, що заявлені вимоги виникли в ході процедури розпорядження майном боржника та є поточними за своєю правовою природою, при цьому, податковою інспекцією, крім основної податкової заборгованості, заявлено вимоги щодо сплати боржником штрафних санкцій, застосованих до боржника за неналежне виконання податкових зобов'язань після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою суду від 13.04.2009 року.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Закон про банкрутство визначає, що поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст.12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Таким чином з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, встановлена загальна заборона на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони закону, безвідносно до часу їх виникнення.

Відповідно до висновків Верховного Суду України згідно Постанов №12/079 від 18.12.2012 року у справі №5/34-09 та №13/011 від 12.03.2013 року у справі №29/5005/16170/2011 встановлено, що пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються за зобов'язаннями боржника як перед конкурсними, так і поточними кредиторами впродовж всього строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться одночасно із порушенням щодо боржника провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведене, щодо штрафних санкцій місцевий господарський правомірно суд визнав, що вказані штрафні санкції, на загальну суму 460178,25 грн., нараховані за період процедури розпорядження, визнанню не підлягають, а саме: 246488,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року по ПДВ; податку на прибуток приватних підприємств 203 617,25 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2011 року по 10.04.2013 року; податку з власників транспортних засобів 170,00 грн. штрафні санкції за період з 14.04.2009 року по 14.01.2011 року; земельний податок з юридичних осіб 1,00 грн. штрафні санкції за період з 01.03.2012 року по 30.08.2014 року; орендна плата з юридичних осіб 9 732,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року; єдиний внесок 170,00 грн. штрафні санкції за період з 20.06.2012 року по 20.08.2014 року.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо застосування строку позовної давності для стягнення податків у 1095 днів.

Зокрема, пунктом 102.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.15.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (діяв до набрання чинності ПК України) визначено строк давності для стягнення податків в 1095 днів, який обчислюється із дня виникнення податкового боргу.

Заяву ДПІ в м. Сумах про визнання кредитором було направлено 10.11.2014р. З урахуванням строку давності вимоги, що заявлені до 10.11.2011р. є такими, строк давності для заявлення яких минув.

В процедурі розпорядження майном ДПІ в м. Сумах мала право на заявлення своїх вимог в позовному провадженні. Вимоги, які виникли до 10.11.2011р. задоволені бути не можуть так як минув строк в 1095 днів на їх стягнення.

Отже, вимоги кредитора зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, ПДВ, заборгованості із орендної плати з юридичних осіб, земельного податку з юридичних осіб, ЄСВ підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що вимоги ДПІ в м. Сумах щодо основної заборгованості по податкам, а саме: 1 033 745,74 грн. підлягають визнанню, оскільки виникли за період до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном чи в процедурі санації боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними, та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Виходячи з наведеного, колегія суддів, діючи в межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції у відповідності з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, ухвала господарського суду Сумської області від 27.07.2016 року у справі №7/68-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для її скасування не вбачається.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року задоволено клопотання ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про відстрочення сплати судового збору, відстрочено сплату судового збору до 07.11.2016 року, а також зобов'язано апелянта надати суду докази такої сплати до 07.11.2016 року.

Проте, станом на день прийняття постанови, апелянтом не було виконано вимоги ухвали суду від 24.10.2016 року та не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області було подано заяву про визнання кредиторських вимог в листопаді 2014 року. На момент звернення із заявою, ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області було звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до п 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" У зв'язку з тим, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким статтю 5 Закону України "Про судовий збір" ("Пільги щодо сплати судового збору") викладено у новій редакції, набув чинності з 01.09.2015, судам слід врахувати таке.

Згаданим Законом позбавлено пільг щодо сплати судового збору, зокрема, державні органи та органи місцевого самоврядування, відтак у випадку подання ними позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 01.09.2015 та в подальшому, такі органи зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.

У випадку подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з 01.09.2015 розмір судового збору визначається відповідно до Закону у редакції Закону України від 22.05.2015 N 484-VIII. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, що подаються у справах, рішення суду першої інстанції у яких прийнято до 01.09.2015.

Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Відповідно пункту 14 розділу 2 частини 2 до статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинна на момент подання заяви) для заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - ставка судового збору складала 1 мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII від 16 січня 2014 року з 01 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1218,00 грн.

З наведеного вбачається, що на момент подання заяви про визнання кредитором, ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області повинен був би сплатити судовий збір в сумі 1218 грн.

Відповідно пункту 4 розділу 2 частини 2 до статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в поточній редакції) судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За таких обставин та з огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство підлягають стягненню з ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області в доход Державного бюджету 1339,80 грн. (110% від 1218 грн.) судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2016 року у справі №7/68-09 залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (40000, пл. Покровська, буд. 2, м. Суми, ЄДРПОУ 39563287) в Державний бюджет України (одержувач коштів - Управління казначейства у Шевченківському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31216206782003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030101) 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 10.11.2016 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Сіверін В. І.