Постанова № 62632327, 08.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа№ 910/1674/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

ОСОБА_1

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача не зявився.

від відповідача ОСОБА_2

від третьої особи 1 ОСОБА_3

від третьої особи 2 не зявився.

від третьої особи 3 не зявився.

від третьої особи 4 не зявився.

розглянувши

апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Банк

Софійський та Товариства з обмеженою

відповідальністю Мік Мега

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 08.06.2016 року

у справі № 910/1674/16 (Головуючий суддя Головіна К.І.,

судді: Сівакова В.В., Шкурдова Л.М.)

за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду

Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства Банк

Софійський

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Мік Мега;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю ЛК-Альянс;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю Термінал;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю Крокус К

про визнання прав іпотекодержателя, визнання прав

заставодержателя, зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі № 910/1674/16 позов Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України задоволено частково.

Визнано за Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 34880663) права іпотекодержателя:

- за іпотечним договором № 12/32/061, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 05.12.2014 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1755;

- за іпотечним договором № 32/1-1-2-16-Іп-84, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.12.2012 р., зареєстрованим в реєстрі за № 2750;

- за іпотечним договором № 12/32/025, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.04.2014 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1004.

Визнано за Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 34880663) права заставодержателя за договором застави обладнання № 12/32/026, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.04.2014 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1007.

У решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк Софійський (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 54, ідентифікаційний код 38061253) на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 34880663) витрати по сплаті судового збору у сумі 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство Банк Софійський звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі № 910/1674/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до Публічного акціонерного товариства Банк Софійський про визнання прав іпотекодержателя, визнання прав заставодержателя, зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Софійський прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Баранець О.М.; судді: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.

12.07.2016 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Мік Мега до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на зазначене рішення суду першої інстанції, в якій скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі № 910/1674/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Мік Мега відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду, порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Баранець О.М.; судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

21.07.2016 р. від представника третьої особи 1 через відділ документального забезпечення надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/3376/16 від 25.07.2016 р. справу № 910/1674/16, у зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016 р. та протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 25.07.2016 р., справу № 910/1674/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.

25.07.2016 р. від представника відповідача через відділ документального забезпечення надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

26.07.2016 р. від представника третьої особи 3 через відділ документального забезпечення надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

26.07.2016 р. від представника позивача через відділ документального забезпечення надійшли відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Софійський та відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мік Мега.

У судове засідання 26.07.2016 р. не зявилися представники третьої особи 2 та третьої особи 4. Розгляд справи було відкладено на 13.09.2016 року.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/4573/16 від 12.09.2016 р. справу № 910/1674/16, у зв'язку із перебуванням суддів Пашкіної С.А. та Кропивної Л.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.09.2016 р., справу № 910/1674/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Рябуха В.І., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1674/16 до вирішення повязаної з нею іншої справи № 910/6931/16, що розглядалася Київським апеляційним господарським судом. Сторони було зобовязано повідомити про результати розгляду справи № 910/6931/16.

29.09.2016 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі № 910/1674/16. В тексті клопотання представник третьої особи 1 вказав про прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у справі № 910/6931/16.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-52/5391/16 від 05.10.2016 р., через припинення повноважень у звязку із звільненням у відставку судді Рябухи В.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), справу № 910/1674/16 призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 05.10.2016 р. справу № 910/1674/16 було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Баранець О.М.; судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 р. прийнято до свого провадження апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Банк Софійський та Товариства з обмеженою відповідальністю Мік Мега. Поновлено апеляційне провадження у справі № 910/1674/16. Розгляд апеляційних скарг у справі № 910/1674/16 призначено на 08.11.2016 року.

В судове засідання 08.11.2016 року представники позивача та третіх осіб 2, 3, 4 в судове засідання не зявилися про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та третіх осіб 2, 3, 4, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів відхиляє клопотання Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України про зупинення провадження у справі № 910/1674/16 до прийняття Вищим господарським судом рішення у справі № 910/6931/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Софійський задоволено повністю. Визнано недійсним договір застави майнових прав, укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Софійський та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України, який був посвідчений 05.06.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1660.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року у справі № 910/6931/16 без змін.

Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року у справі № 910/6931/16.

Враховуючи, що відсутні докази прийняття Вищим господарським судом України до провадження касаційної скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року, клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 910/1674/16 до прийняття Вищим господарським судом України рішення у справі № 910/6931/16 не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів даної справи, між Публічним акціонерним товариством Банк Софійський (банком) та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (клієнтом) були укладені депозитні договори:

- договір банківського строкового вкладу № 168Д-3/3 від 14.12.2012 р. (далі депозитний договір-1);

- договір банківського строкового вкладу № 222Д-3/3 від 06.05.2014 р. (далі депозитний договір-2);

- договір банківського строкового вкладу № 223Д-3/3 від 06.05.2014 р. (далі депозитний договір-3).

Відповідно до зазначених договорів-1, 2, 3 банк був зобов'язаний сплачувати позивачу проценти за користування депозитом, пеню у разі її витребування, а також повернути кошти з банківських рахунків у повному обсязі, кінцевий строк повернення яких становить 06.11.2015 р., 09.11.2015 р. та 16.12.2015 р. (відповідно).

У разі виникнення необхідності дострокового повернення вкладу, включно із мінімальною сумою, зазначеною у п. 3.1 договору, клієнт зобов'язаний звернутись до банку не пізніше, як за 2 робочі дні до дати повернення з вимогою повного повернення вкладу, зазначивши при цьому день повернення вкладу на рахунок клієнта (п. 8.4 депозитного договору-1, п.п. 9.5 депозитних договорів-2, 3).

В забезпечення виконання банком своїх зобов'язань за депозитними договорами-1, 2, 3, 05.06.2014 року Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ (заставодержатель) та ПАТ Банк Софійський (заставодавець) уклали договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 1660 (далі договір застави майнових прав) з наступними змінами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1674/16 до вирішення повязаної з нею іншої справи № 910/6931/16, що розглядалася Київським апеляційним господарським судом. Сторони було зобовязано повідомити про результати розгляду справи № 910/6931/16.

Таким чином питання щодо визнання недійсним договору застави майнових прав від 05.06.2014 року, який був підставою позову у даній справі, є предметом судового розгляду в іншій справі № 910/6931/16.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2016 р. у справі № 910/6931/16 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним Договір застави майнових прав, укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Софійський та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України, який був посвідчений 05 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1660.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року у справі № 910/6931/16 апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року у справі № 910/6931/16 без змін.

Колегія суддів вважає, що задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський» до Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України у справі № 910/6931/16 про визнання недійсним договору застави майнових прав, який був посвідчений 05 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1660, повністю виключає можливість задоволення позовних вимог Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський» у справі № 910/1674/16.

Таким чином, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 у справі № 910/6931/16, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року у справі № 910/6931/16, було визнано недійсним Договір застави майнових прав, укладений між позивачем та відповідачем та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 05 червня 2014 та зареєстрований в реєстрі за № 1660.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року у справі № 910/6931/16 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року у справі № 910/6931/16 набрали законної сили, тому в задоволенні позовних вимог про визнання за Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ права іпотекодержателя: за іпотечним договором № 12/32/061, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 05.12.2014 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1755; за іпотечним договором № 32/1-1-2-16-Іп-84, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.12.2012 р., зареєстрованим в реєстрі за № 2750; за іпотечним договором № 12/32/025, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.04.2014 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1004 та визнання за Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ права заставодержателя за договором застави обладнання № 12/32/026, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.04.2014 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1007 слід відмовити.

Здійснення банком діяльності із масового залучення у вклади коштів від юридичних і фізичних осіб обовязково має здійснюватись на засадах рівноправності вкладників (кредиторів за депозитними договорами) з метою, зокрема, забезпечення для кожного з них рівних умов та реальних можливостей повернення розміщених у банку коштів, у тому числі, у випадку ліквідації банку, у встановленому законом порядку.

У протилежному випадку, надання переваг одному вкладнику шляхом наділення його правом на задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок заставленого банком майна призведе до порушення прав всіх інших вкладників на одержання пропорційних виплат за рахунок ліквідаційної маси банку в порядку встановленої законом черговості або навіть позбавить можливості повернути кошти взагалі (залежно від співвідношення вартості переданої у заставу частки майна банку та суми забезпеченого даною заставою зобовязання з загальною вартістю ліквідаційної маси банку).

При цьому, необмеженість кількості вкладників банку зумовлює також те, що право на забезпечення свого вкладу заставою з боку банку не може бути безумовно гарантованим кожному вкладнику, що також свідчить про порушення у відповідному випадку принципу рівності прав вкладників банку щодо можливості повернення розміщених у банку коштів, у тому числі, у разі ліквідації банку.

Таким чином, обмежене та вибіркове забезпечення зобовязань банку за депозитними договорами шляхом передачі майна банку у заставу очевидно надає пільги відповідному вкладнику по відношенню до інших вкладників, оскільки надає йому право повернути кошти у випадку ліквідації банку поза встановленою законом черговістю погашення вимог кредиторів, і саме по собі таке право являється виключним відносно загальних прав інших вкладників та не є безумовно доступним для них всіх, не зважаючи на наявність у них рівнозначних правовідносин з банком.

Із наведеного вбачається, що надання певному вкладнику банку права на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого банком майна, у тому числі, у випадку ліквідації банку, безпосередньо являє собою пільгу, яка порушує охоронювані Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб права вкладників банку та обмежує можливість їх реалізації у встановленому законодавством порядку і у відповідності до вимог вказаного Закону зумовлює нікчемність відповідного правочину про заставу майна банку.

За умовами договору застави майнових прав, відповідач передав позивачу свої права вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема: № 32/1-1-2-16/3 від 02.04.2014 р. та кредитним договором № 32/1-1-2-16/2 від 05.09.2012 р.

Тобто, фактично, у випадку настання певних умов, відповідач переуступив позивачу свої права вимоги до третіх осіб, що випливають, в даному конкретному випадку, з кредитних договорів, укладених між банком та позичальниками.

Тобто, у випадку невиконання банком своїх зобов'язань перед Корпоративним недержавним пенсійним фондом за договором банківського вкладу, останній набуває прав кредитора, згідно із оспорюваним правочином, з повернення кредитних коштів (нарахування процентів) позичальниками, відповідно до умов укладених кредитних договорів із відповідачем.

Згідно із положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

В той же час, ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач не є банківською чи іншою фінансовою установою, яка має відповідну ліцензію на вчинення банківських оперцій, зокрема, надання кредиту.

Статтею 515 ЦК України визначено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних із особою кредитора.

З урахуванням того, що відповідач не є фінансовою установою, яка має право на видачу (повернення) кредитних коштів, для даної операції банком можуть бути переуступлені права лише рівнозначній юридичній особі (банк, фінансова установа, що має відповідну ліцензію.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійша висновку про відмову в задоволенні позовних вимог та часткове скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Банк Софійський та Товариства з обмеженою відповідальністю Мік Мега задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі №910/1674/16 скасувати частково та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 34880663) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Софійський (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 54, ідентифікаційний код 38061253) 9094,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 34880663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мік Мега (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37, КПІ 4030, корп. 28, код ЄДРПОУ 37593864) 9094,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

6. Справу № 910/1674/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Копію постанови направити сторонам та третім особам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

СуддіЛ.Г. Сітайло

ОСОБА_1