Рішення № 62629694, 03.11.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6523/16-ц

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення без надання іншого жилого приміщення, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виселення без надання іншого жилого приміщення, мотивуючи свої вимоги тим, що будинок АДРЕСА_1 віднесено до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 року № 1112.

Зазначають, що починаючи з 2015 року до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надходять скарги мешканців квартири АДРЕСА_1 щодо неможливості спільного проживання разом з мешканцями кімнати № 6, оскільки останні ведуть аморальний спосіб життя.

Посилаються на те, що як було ними встановлено в кімнаті № 6, яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 в місті Києві проживають 5 осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які в ній не зареєстровані і починаючи з 2010 року за користування кімнатою житлово-комунальні послуги ніхто не сплачує.

Звертають увагу суду на те, що Подільська районна в місті Києві державна адміністрація не видавала ордер чи розпорядження, які б надавали відповідачам право користування спірною кімнатою. Договір найму в порядку, передбаченому ст. 61 ЖК України із ними також не укладався. Приватизація спірної кімнати також не проводилась.

Зазначають, що із всього викладеного вбачається, що відповідачі зайняли та продовжують займати спірну кімнату самоправно.

На підставі вищезазначеного, а також керуючись ст.ст. 9, 58, 61, 109, 116 ЖК УРСР, ст. 1212 ЦК України звертаються з даним позовом до суду та просять виселити відповідачів із кімнати № 6, яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві без надання іншого жилого приміщення та стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача не визнає, обґрунтувавши запереченнями просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, будинок АДРЕСА_2 відноситься до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, що об'єктивно підтверджується Додатком 7 до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112 (а.с. 19-24).

Як вбачається з наданої суду Викопіровки з поверхового плану у вищезазначеному будинку на шостому поверсі розташована квартира № 25, до складу якої входить, зокрема кімната № 6 (а.с. 14, 15).

Згідно Акту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», 22.04.2016 року комісією дільниці № 4 було проведено перевірку на предмет проживання осіб в квартирі АДРЕСА_1 при якій встановили, що у вказаній квартирі фактично проживає п'ять осіб, а саме: робітник з комплексного прибирання, ОСОБА_2 зі своєю сім'єю. Дана сім'я проживає за вказаною адресою близько семи років (а.с. 13).

Статті 61, 58 ЖК Української РСР визначають, що єдиною підставою для вселення в жиле приміщення є ордер.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Судом встановлено, а відповідачами в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не спростовано, що їм ордер на кімнату № 6 в квартирі АДРЕСА_1 не видавався і договір найму між ними та житлово-експлуатаційною організацією не укладався.

Суд не приймає до уваги на надане відповідачкою привітання Голови Київської міської державної адміністрації в якому міститься посилання про надання їй службової кімнати в комунальній квартирі та рекомендація звернутися до кварт відділу Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з питання отримання ордеру, оскільки дане привітання не містить вказівки, що їй надається саме спірна кімната. Крім того, як вже зазначалося вище, судом встановлено, що Подільська районна в місті Києві державна адміністрація ордер на дану спірну кімнату як відповідача так і будь-яким третім особам не видавала.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку про доведеність посилань позивача про самоправне зайняття відповідачами спірної кімнати та про відсутність у відповідачів будь-яких правових підстав для користування нею.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 10 ЖК Української РСР, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Судом встановлено, що незважаючи на вимоги зазначеної норми житлового кодексу, відповідачі порушують правила користування житловим приміщенням, не сплачують за комунальні послуги, систематично порушують правила співжиття та роблять неможливим для інших громадян проживання із ними в одній квартирі, що об'єктивно підтверджується наданими суду зверненнями (скаргами) сусідів до голови Київської міської державної адміністрації, Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, дільничного інспектора Подільського УП ГУНП в м. Києві, а також довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_4 (НОМЕР_1), з якої вбачається, що починаючи з 2010 року за користування спірною кімнатою житлово-комунальні послуги ніхто не сплачує.

За приписами статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно статті 311 ЦК України, житло фізичної особи є недоторканним. Фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 109 ЖК Української РСР визначає, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 116 ЖК Української РСР, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

З врахуванням вищевикладеного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, які об'єктивно підтверджують самоправне зайняття відповідачами спірної кімнати і останніми не доведено протилежного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для їх виселення з вказаної кімнати без надання іншого жилого приміщення, що відповідає вимогам ст.ст. 109, 116 ЖК Української РСР.

Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про доведеність позовних вимог позивача та необхідності задоволення його позову, в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно сплачений ним судовий збір в розмірі 1 378, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 311 ЦК України, ст.ст. 4, 58, 61, 109, 116 ЖК Української РСР, керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 57, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 з кімнати № 6, яка знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 на користь Подільської районної в м. Києві державної адміністрації , код ЄДРПОУ 37333608 судовий збір в розмірі 1378, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко