Рішення № 62626817, 09.11.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

524/4946/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2016 року Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання Недяк Д.І.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2016 відповідач отримав від позивача в борг грошові кошти у сумі 425000,00 грн. строком на один місяць.

Після спливу місячного строку позивач звернувся до відповідача з проханням повернути борг. Але останній відмовився та зазначив, що не брав ці кошти в борг.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач свої зобовязання не виконав, борг не повернув.

Просив стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 425000,00 грн. та судові витрати.

Позивач до суду не зя'вився, через свого представника повідомив суд про не бажання брати участь у судовому засіданні. Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти позову. Пояснили, що відповідач писав розписку, але не брав в борг у позивача грошові кошти у сумі 425000,00 грн. Також представник позивача зазначив, що останній є алкоголіком, не працює, перебуває на утриманні батьків, не позичати кошти у позивача, а хотів продати свою квартиру право проживання в якій має колишня дружина та неповнолітня його дитина. Тому погодився написати відповідну розписку ріелтору про отримання коштів для вирішення питання продажу цієї квартири, без згоди зареєстрованих членів сімї та органу опіки та піклування.

Дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозвязку, обєктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом установлено, що 20.04.2016 ОСОБА_2 власноручно написав ОСОБА_4 розписку та поставив свій підпис про те, що 20.04.2016 він отримав від останнього грошові кошти у сумі 425000,00 грн. терміном на один місяць.

Водночас, досліджена розписка, її зміст не свідчать про те, що відповідач взяв кошти у сумі 425000,00 грн. саме в борг. Також відсутнє зобовязання відповідача повернути грошові кошти.

В судовому засіданні відповідач не заперечував факту написання ним вказаної розписки, однак заперечував отримання в борг будь-яких коштів та зобовязання їх повернути позивачу.

Написання розписки відповідач обгрунтував, що підтвердив також допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, бажанням продати свою квартиру, право проживання якою має колишня дружина та неповнолітня його дитина без їх згоди.

Саме тому ОСОБА_2 написав розписку за рекомендацією ріелтора на імя Сергій з метою вирішення питання відчуження квартири без згоди зареєстрованих членів сімї та органу опіки та піклування. Яким чином це мало відбутися, позивач пояснити не зміг. Повідомив, що до нього приїхав ріелтор та запропонував проїхати з ним з копією паспорта для оформлення документів з продажу квартири.

Згідно з листом Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру Департаменту охорони здоровя Полтавської ОДА від 28.07.2016 № 26, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: м. Кременчук, квартал 278АДРЕСА_1, перебуває на диспансерному обліку в цьому закладі з приводу алкогольної залежності з листопада 2009 року по теперішній час з діагнозом: ППР-А, синдром залежності.

У судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_2 майже щодня зловживає спиртними напоями. Всі кошти, які йому надає матір, тратить та вживання алкогольних напоїв та пригощання ними друзів.

Відповідно до інформації Кременчуцької ОДПІ від 03.11.2016 № 15765/П/16-03 позивач ОСОБА_4 протягом 2014-2015 років не мав будь-яких доходів.

Крім того, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за шахрайство.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обовязки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Дослідивши розписку, суд виявивши її справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, приходить до висновку, що між сторонами договір позики не укладався.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобовязаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобовязання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобовязанням її повернення та дати отримання коштів.

У даній справі, з розписки, складеної 20.04.2016, убачається, що 20.04.2016 ОСОБА_6 отримано від ОСОБА_4 кошти у сумі 425000,00 грн.

Отже, розписка про отримання грошових коштів не містить зобовязання про їх повернення.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс-15.

Таким чином, суд, встановивши справжню правову природу розписки, приходить до висновку, що укладення між ними договору позики не відбулося.

Ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд уважає, що позовні вимоги про стягнення боргу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і не підтверджуються належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись 202, 207, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 10, 14, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Рибалка