Ухвала суду № 62625373, 09.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/5248/15-ц

Провадження № 22ц/782/769/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року, листопада місяця, 09-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого судді Яреська А.В., суддів - Дронської І.О., Карташова О.Ю., за участю секретаря: Попової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 29 серпня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У серпні 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов було прийнято до судового розгляду, розглянуто із винесенням 21 грудня 2015 року заочного рішення, яке було у подальшому скасовано тим же судом 09 лютого 2016 року у передбаченому ст.. 232 ЦПК порядку, продовжено судовий розгляд.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 29 серпня 2016 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" було залишено без розгляду з мотивів повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача.

Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та надав на нього апеляційну скаргу, у якій просив ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 29 серпня 2016 року скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилався на припущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права.

Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, колегія суддів приходить до наступного.

Так, статтею ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Статтями 213, 214 ЦПК України є визначеним про те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений представник позивача повторно не з'явився у судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, а отже є підстави для застосування положень ч. 3 ст. 169, ч.1 п.3 ст. 207 ЦПК.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, адже до них суд дійшов із порушенням норм процесуального права.

Так, частиною 2 статті 158 ЦПК є передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України є передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, проте лише за умови, що якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю. Це ж саме положення міститься і у частині 3 статті 169 ЦПК, де теж є зазначено про те, що суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, але лише за умови, що від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що від представника позивача п'ять разів було подано до суду письмові заяви, у яких позивач просив суд розглянути справу без участі представників позивача, у зв'язку із неможливістю їх явки у судове засідання - це наявні у матеріалах справи заяви - це заяви від 01 жовтня 2015 року (а.с. 69), від 02 грудня 2015 року (а.с. 77) та від 03.12.2015 року (а.с. 82), від 15.02.2016 (а.с. 111), від 12.03.2016 року (а.с.119)

Щодо доводів представника відповідача про те, що наявні у справі чисельні заяви про розгляд справи за відсутністю позивача суд першої інстанції не повинен був враховувати, адже вони були подані ще до винесення заочного рішення по справі - на увагу не заслуговують, є надуманими та такими, що не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства. Законодавець не вимагає від сторони того, щоб нею було подано окрему заяву про розгляд справи за її відсутності на кожне судове засідання, достатньо один раз це зробити. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що принаймні дві заяви від 15.02.2016 (а.с. 111), від 12.03.2016 року (а.с.119) надійшли до суду вже після скасування заочного рішення.

Письмові заяви були долучені до матеріалів справи, позивач мав право просити суд про розгляд справи за відсутності його представника, це є передбачено нормами частини 2 статті 158 ЦПК, залишення позову без розгляду є можливим лише у тому випадку, якщо заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду б не надходили, як це і передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 207, частиною 3 статті 169 ЦПК України, винесення по справі заочного рішення, подальше його скасування не впливає на дійсність заяв та клопотань, що надійшли до суду по зазначеній справі у передбаченому ст. 168 ЦПК порядку. Нормами ЦПК передбачена можливість розгляду справи за відсутності позивача чи його представника про яку вони просять суд, за цих обставин справа повинна бути розглянута судом у межах заявлених за позовом вимог і на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України. Статтями 10, 60 ЦПК України є визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона, що бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на свій власний розсуд.

Отже, за таких обставин, колегія суддів приходить до висновків про те, що суд першої інстанції без передбачених законом підстав застосував положень ч. 3 ст. 169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК. Пунктами 3, 4 частини 1 статті 311 ЦПК є передбачено, що невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311-315 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 29 серпня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційне оскарження здійснюється шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення

Головуючий А.В. Яреська

Судді: І.О. Дронська

О.Ю. Карташов