Ухвала суду № 62624493, 10.11.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2031/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2002/2016

Категорія 58

Головуючий у 1 інстанції Обідняк В. Д.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Горейко М.Д.,

секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції та ОСОБА_3 про виключення з акту опису, зняття арешту з автомобіля, визнання права власності на нього, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції, ОСОБА_3 та просила виключити з акту опису та зняти з арешту автомобіль марки «Мерседес-Бенц2 Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, який описаний та арештований згідно акту опису й арешту майна від 24 березня 2016 року ВП № 50564381, складеного головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Косівчуком Р.Б. Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину автомобіля марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, визнати за нею право власності на вказаний автомобіль та присудити в дохід держави сплачену нею грошову компенсацію вартості 1/2 частини вищевказаного автомобіля.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з ОСОБА_3 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 18.01.2000 по 18.12.2014. Перебуваючи в даному шлюбі вони разом 31.08.2011 купили автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований в Коломийському територіальному сервісному центрі МВС в Івано-Франківській області за ОСОБА_3.

Вироком Коломийського міськрайонного суду від 16.12.2015 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, та повернуто ОСОБА_3 транспортний засіб марки марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року вищевказаний вирок змінений в частині вирішення питання щодо речового доказу, а саме: автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1 конфісковано як знаряддя вчинення злочину.

На виконання вищевказаної ухвали апеляційного суду в частині конфіскації вказаного автомобіля Коломийським міськрайонним судом 09.03.2016 видано виконавчий лист, на підставі якого головним державним виконавцем Коломийського міськрайонного управляння юстиції Косівчуком Р.Б. відкрито виконавче провадження. 24 березня 2016 року вказаний автомобіль описано і він арештований, про що складений відповідний акт опису й арешту майна від 24.03.2016 року ВП № 50564381.

Позивач вказала, що згідно ст. 60, 61 СК України, ст. 368 ЦК України вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3, оскільки відповідно до вимог ст. 70 СК України, ст. 372 ЦК України частки сторін в майні подружжя є рівні, тому їм належить по 1/2 частині спірного автомобіля. Вона погоджується сплатити в дохід держави визначену висновком судової авто-технічної експертизи вартість 1/2 частини спірного автомобіля.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2016 року позов задоволено: виключено з акту опису та знято з арешту автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, який описаний та арештований згідно акту опису й арешту майна від 24 березня 2016 року ВП № 50564381, складеного головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Косівчуком Р.Б.

Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину автомобіля марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований в Коломийському територіальному сервісному центрі МВС в Івано-Франківській області за ОСОБА_3.

Звернуто в дохід держави грошові кошти в сумі 31083 грн вартості 1/2 частини автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, які внесені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області згідно квитанції № 0.0.581414126.1 від 11.07.2016 року, квитанції № 0.0.581695498.1 від 12.07.2016 року та квитанції № 0.0.581731192.1 від 12.07.2016 року. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 551,20 грн судового збору.

Заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури оскаржив указане рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає його необґрунтованим. Апелянт зазначив, що Коломийською місцевою прокуратурою у ході ознайомлення із рішеннями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлені достатні підстави для звернення до суду із апеляційною скаргою на вказане рішення в інтересах держави. Апелянт вказав, що конфіскація транспортних засобів як знаряддя вчинення злочину є спеціальною конфіскацією та мірою процесуального примусу і не є видом додаткового покарання, застосовується незалежно від належності на праві власності засобів вчинення злочину засудженому чи іншим особам. Крім того, апелянт з посиланням на ч. 9 ст. 100 КПК України, п. 9 ч. 1 ст. 346, 354 ЦК України вказав, що підставою припинення права власності є конфіскація, яка і була застосована. Позовні вимоги ОСОБА_2, на думку апелянта, зводяться до спроби змінити вирок суду, що виходить за межі компетенції суду в цивільному провадженні. Також, апелянт вказав, що судом порушено процесуальні норми, зокрема щодо виклику представника ОДПІ в судове засідання на 12.07.2016. Крім того, судом не залучено Коломийський міськрайонний відділ ДВС в порушення ст. 35 ЦПК України, що призвело до порушення прав та інтересів останнього.

Просить скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також їх представник заперечили апеляцію. Вказали, що автомобіль було придбано в шлюбі і половина його належить позивачці. Вважають, що судом прийнято законне та обґрунтоване рішення, тому апеляцію належить відхилити.

Заслухавши представника апелянта, сторони та їх представника, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, 18 січня 2000 року позивачка ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 у відділі реєстрації актів громадянського стану Коломийського міськвиконкому, актовий запис № 4 відповідно до копії Свідоцтва про одруження (а.с. 9).

За час перебування в даному шлюбі сторони 31.08.2011 купили автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований в Коломийському територіальному сервісному центрі МВС в Івано-Франківській області за ОСОБА_3 (а.с. 10).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2014 року шлюб зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 11).

Вироком Коломийського міськрайонного суду від 16.12.2015 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, та повернуто ОСОБА_3 транспортний засіб марки марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року вищевказаний вирок змінений в частині вирішення питання щодо речового доказу, а саме: автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1 конфісковано як знаряддя вчинення злочину (а.с. 7-8).

Згідно акту опису й арешту майна від 24 березня 2016 року ВП № 50564381 автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1 описано і на нього накладено арешт (а.с. 5-6).

Відповідно до висновку № 656-3р/в експертного автотоварознавчого дослідження про визначення ринкової вартості автомобіля станом на 06.06.2016 ринкова вартість автомобіля «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску з врахуванням пошкоджень, виявлених в момент обстеження 06.06.2016, в цінах станом на час виконання даної експертизи становить - 62165 грн (а.с. 43-60).

Згідно квитанції № 0.0.581414126.1 від 11.07.2016, квитанції №0.0.581695498.1 від 12.07.2016 та квитанції № 0.0.581731192.1 від 12.07.2016 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області внесені грошові кошти в сумі 31083 грн вартості 1/2 частини автомобіль марки «Мерседес-Бенц» Віто 111 номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 67, 68, 69).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль було набуто сторонами за час перебування в шлюбі. Однак з врахуванням того, що спільне володіння та користування автомобілем позивачем та державою неможливе, а також враховуючи, що ОСОБА_2 було внесено на депозитний рахунок суду вартість 1/2 частини спірного автомобіля суд обґрунтовано ухвалив рішення про виключення його з акту опису, зняття арешту та припинив право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину вказаного автомобіля визнавши за ОСОБА_2 право власності на вказаний автомобіль.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права, чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом. За ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У п. 4, 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз'яснено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Як вбачається з матеріалів справи, однією із заявлених вимог ОСОБА_2 було визнання права власності на автомобіль марки «Мерседес Бенц» Віто 111 д.н.з. НОМЕР_1, оскільки такий було придбано сторонами за час перебування в зареєстрованому шлюбі, а отже вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, що не оспорюється.

Після конфіскації майно належить державі і ОСОБА_2 у рівних частинах. Річ є неподільною.

Відповідно до п.16 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ (частина друга статті 183 ЦК), на яку звертається конфіскація або стягнення на користь особи, питання про зняття арешту з цієї речі (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до правил статей 321, 358, 364 ЦК, враховуючи, що згідно із законодавством суд вирішує спори учасників спільної сумісної власності щодо розпорядження та користування майном. Тому не слід розглядати як протиправне позбавлення права власності присудження грошової чи іншої матеріальної компенсації за частку у спільній сумісній власності, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.

Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи те, що позивачем було внесено на рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області грошові кошти в сумі 31083 грн вартості за 1/2 частину автомобілю, колегія суддів вважає, що висновок суду в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на спірний автомобіль є обґрунтованим.

Стосовно майна здійснюються виконавчі дії, які порушують права позивачки як власника. Апелянт посилався на те, що позивачка повинна була захищати своє право власності у кримінальному провадженні, а не шляхом ревізії вироку суду в частині конфіскації майна в порядку цивільного судочинства.

У справі 6-26цс13 (постанова від 15.05.2013) Верховний суд України вказав, що вимоги особи, які ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту, а в порядку КПК України розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що суд розглянув позов ОСОБА_2 відповідно до вимог закону на основі всебічно і повно досліджених матеріалів справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Тому апеляційну скаргу належить відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури - відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

М.Д. Горейко