Ухвала суду № 62624269, 09.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7571/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1324/К/16 Багрова А.Г.

Категорія - 20 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Чубіна А.В.

за участю: позивача - ОСОБА_2,

її представників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі- продажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21 вересня 2012 року уклала із відповідачем договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Рачковою О.А. та зареєстрований в реєстрі за №1310, згідно якого вона продала житловий будинок №59 загальною площею 32,8 кв.м з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1822кв.м.

За умовами договору відповідач повинен був сплатити до 01.10.2015 року 44368 грн. за придбаний будинок та земельну ділянку, однак до сьогоднішнього дня обумовлену суму за договором не сплатив, прийнявши будинок та земельну ділянку, вселився та проживає. Оскільки кошти відповідач не сплатив за договором, то відповідно до умов договору та статті 651 ЦК України ОСОБА_2 просить суд розірвати договір купівлі-продажу.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу від 21.09.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Рачковою О.А. та зареєстрований в реєстрі за №1310, за яким ОСОБА_2 продала ОСОБА_7 житловий будинок №59 загальною площею 32,8 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1822 кв.м. за цією ж адресою. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 487,20 грн. 20 коп.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2016 року заява ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи.

Зокрема, на думку апелянта, судом не взято до уваги що її права на судовий захист порушені, оскільки її не залучено до участі у справі як співвідповідача, що не дозволило їй захистити порушене право власності та надати свої заперечення проти пред'явленого позову.

Вважає, що суд не звернув уваги на п.11 оскаржуваного договору, яким передбачено придбання будинку у спільну власність подружжя, проте до участі у справі її не залучено.

Судом не вирішено питання стосовно коштів у розмірі 2000 дол.США, які було передано як перший внесок за купівлю будинку.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача ОСОБА_7 та особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_6 такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Вони належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується їх підписом на зворотному поштовому повідомленні про отримання судової повістки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.09.2012 року ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу, за яким продала ОСОБА_7 житловий будинок №59 загальною площею 32,8 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1822 кв.м. за цією ж адресою. Договір посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Рачковою О.А. та зареєстрований в реєстрі за №1310 ( а.с. 5-6).

Відповідно до нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_6, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7, надала згоду на укладення зазначеного вище договору купівлі-продажу за ціною та на умовах на його розсуд ( а.с.39).

Згідно пункту 2 Договору купівлі-продажу, визначено що продаж домоволодіння вчинено за 44368 грн., які покупець зобов'язується сплатити до 01.10.2015 року, про що робиться нотаріально посвідчена заява про повний розрахунок та відмітка на договорі.( а.с.32-33)

Відповідно до п.15 договору визначено, що право власності на відчужуваний житловий будинок виникає у покупця з моменту виконання п.2 цього договору в повному обсязі та з моменту державної реєстрації права на нерухомість згідно статті 182, а право на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації, згідно ст. 126 ЗК України ( а.с.32-33).

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку що право позивача ОСОБА_2, як власника домоволодіння на отримання коштів від його продажу істотно порушено. Відповідач ОСОБА_7 не виконав умови договору купівлі- продажу в частині сплати коштів у строк передбачений в договорі, тому наявні підстави для його розірвання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спір між сторонами вини к з приводу не виконання відповідачем ОСОБА_7 умов договору купівлі- продажу в частині сплати коштів за придбаний будинок у розмірі 44368 грн. у строк до 01 жовтня 2015 року.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для розірвання спірного договору купівлі- продажу, з огляду на не виконання покупцем ОСОБА_7 п. 2 Договру, за яким він взяв на себе зобов'язання сплатити до 01.10.2015 року повну вартість придбаного домоволодіння ( а.с.32).

Доказів виконання зобов'язання за договором відповідач ОСОБА_7 не надав, в тексті апеляційної краги визнав відсутність коштів у зв'язку із чим, неможливість виконання взятого зобов'язання.

Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції її прав, як співвласника, у зв'язку із не залученням до участі у справи, колегія суддів не приймає, оскільки вони не ґрунтується на законі.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації ( ст.331 ч.2 ЦК України).

Згідно п. 15 Договору право власності на відчужуваний житловий будинок виникає у покупця з моменту виконання п.2 цього договору ( оплати вартості домоволодіння) в повному обсязі та з моменту державної реєстрації права на нерухомість згідно статті 182 ЦК України, а право на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації, згідно ст. 126 ЗК України.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на даний час зареєстровано за ОСОБА_2 ( а.с.10-11).

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 не набув у встановленим законом порядку права власності на вищезазначене домоволодіння, а його дружина стороною договору не була, тому судом першої інстанції її права не порушено.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_6, на порушення її прав з огляду на те, що вона надавала згоду на укладання її чоловіком договору купівлі- продажу, відповідно до вимог ст.71 СК України, не тягне правових наслідків при вирішенні питання про його розірванні, виходячи зі змісту умов спірного договору та встановлених обставин справи, та не вплинуло на суть ухваленого рішення, оскільки стороною договору вона не була, нею чоловіку надано повноваження укладати договір в інтересах сім'ї за ціною та на умовах на його власний розсуд ( а.с. 39).

ОСОБА_6 у порушення норм процесуального права на надала суду апеляційної інстанції докази на підтвердження порушення її прав.

Не залучення ОСОБА_6 до участі у справі не потягло за собою неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції при ухваленні рішення враховані всі факти, що входять до предмета доказування, рішення мотивовано належними й допустимими доказами, які доведені в судовому засіданні, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права, яки б могли слугувати підставою для скасування рішення.

Колегія суддів також не звертає увагу на доводи апеляційної скарги в частині питання про повернення коштів, які сплачені ОСОБА_7, як перший внесок, оскільки дане питання не було предметом розгляду в суді першої інстанції та не позбавляє відповідача права звернутися до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про їх повернення.

Стаття 308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.В.Михайлів

Судді : А.П. Барильська

В.П. Зубакова